WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Попередження злочинів підрозділами ДСБЕЗ як форма протидії протиправним проявам в бюджетній сфері економіки - Реферат

Попередження злочинів підрозділами ДСБЕЗ як форма протидії протиправним проявам в бюджетній сфері економіки - Реферат


Реферат
на тему:
Попередження злочинів підрозділами ДСБЕЗ як форма протидії протиправним проявам в бюджетній сфері економіки
Особливості функціонування бюджетної сфери економіки, що включають бюджетне та позабюджетне фінансування, забезпечення цільових витрат фінансових засобів визначають необхідність дослідження суспільно-економічних відносин в бюджетній сфері як самостійного об'єкту державно-правової охорони для забезпечення економічної безпеки держави.
Метою нашого дослідження виступає розгляд лише проблемних питань правового регулювання діяльності підрозділів Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України (далі - ДДСБЕЗ МВС України) щодо попередження злочинних дій в бюджетній сфері економіки та вдосконалення з цією метою чинної нормативно-правової бази.
Аналіз вітчизняного законодавства дозволяє стверджувати, що в державі на рівні законодавчої влади здійснюються певні заходи щодо протидії злочинам у бюджетній сфері економіки.
На реалізацію завдань Президента і Прем'єр-міністра України ДДСБЕЗ МВС України реалізується низка цільових заходів, спрямованих на локалізацію негативних тенденцій розвитку криміногенної ситуації в економіці держави. Одним із таких заходів локалізації кримінальних трансформацій у вітчизняному господарському комплексі є ефективна робота правоохоронних органів на попередження втрат бюджету та його наповнення. За оцінками фахівців, щороку центральний та місцеві бюджети у той чи інший спосіб живлять "тіньовий сектор економіки" на 1 млрд. грн., а недоотримання казною обов'язкових надходжень загалом вимірюється цифрою в 12-13 млрд. грн. [1, с. 4].
У зв'язку із зазначеним необхідно відмітити, що в останні роки МВС України теж була проведена значна робота з правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з економічною злочинністю.
Разом з тим, є ще багато неврегульованих проблем, які не дають можливості ефективно протидіяти правопорушенням, що скоюються у бюджетній сфері економіки.
Значний внесок у дослідження різних питань протидії економічним злочинам внесли видатні вчені України і країн СНД: В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, А.Н. Волобуєв, А.Ф. Волинський, Ю.Н. Демідов, Є.О. Ді-доренко, О.М. Бандурка, О.Ф. Долженков, Л.Л. Драпкін, С.С. Єпішин, І.П. Козаченко, В.О. Коновалова, В.П. Корж, В.І. Куликов, Г.А. Матусовський, В.С. Овчинський, С.С. Овчинський, Б.Г. Розовський, А.П. Снігерьов, Е.В. Топільська, А.Г. Філіппов, В.Ю. Шепітько, Н.П. Яблоков та ін. Однак, їх роботи здебільшого були присвячені окремим соціально-політичним, кримінологічним та криміналістичним проблемам боротьби з проявами економічної злочинної діяльності.
Проблемам попередження економічних злочинів приділялась значна увага такими вітчизняними науковцями, як А. Закалюк, О. Литвак та Е. Стрєльцов.
Зазначеними науковцями, зокрема, відмічалось, що ефективність протидії економічній злочинності пов'язана насамперед з удосконаленням податкового законодавства, наскільки воно буде виконувати стимулюючу функцію і не душитиме виробника. Це ліквідує підґрунтя економічної злочинності - тіньову економіку [2, с. 253].
З цим твердженням можна погодитись частково, тільки щодо протидії економічній злочинності поза бюджетним сектором економіки.
Специфіка діяльності державних органів у бюджетній сфері значно відрізняється від діяльності суб'єктів господарювання не державного сектору. Згадані особливості функціонування обумовлюють і існування різного роду проблем протидії економічній злочинності у бюджетній сфері.
Однією з таких проблем на нашу думку, є проблема правового забезпечення діяльності ДДСБЕЗ МВС України щодо попередження злочинів на об'єктах бюджетної сфери економіки.
Так, щодо значення попередження злочинів у загальнодержавних заходах протидії злочинності висловився В.П. Філонов, який зазначив, що неабиякий профілактичний ефект можуть дати заходи щодо вдосконалювання діяльності контролюючих органів, наділених правами органів дізнання. Поєднання поглибленої перевірки господарської діяльності із застосуванням відповідних оперативних заходів позитивно зарекомендувало себе в багатьох країнах [3, с. 468].
Під час дослідження проблем профілактики на етапі розслідування економічних злочинів М.Я. Сегай та І.Я. Фрідман дійшли висновків, що в актах експертизи слідчі, ревізори та експерти практично не використовували можливості застосування спеціальних економічних знань щодо усунення криміногенних обставин, які виявлялися в ході розслідування а встановленим недолікам профілактичного характеру не дається кримінологічна оцінка. Серйозні порушення вимог бухгалтерського обліку й контролю (в тому числі й по закритих справах) свідчать про доцільність призначення експертизи спеціально для аналізу криміногенних обставин і розробки за допомогою фахівців заходів по їх усуненню. Хоча в коментарях до процесуального закону й говориться, що причини й умови, які сприяли вчиненню злочину, підлягають доказуванню у кримінальній справі, однак у тексті 64 КІІК така вказівка відсутня.
У статтях 231, 232 КПК, які регламентують запобіжну діяльність законодавець говорить лише про "виявлення", "встановлення" причин та умов що сприяли правопорушенням, залишаючи слідчому та суду право самим вирішувати ступінь їх доведеності, виходячи з власного розуміння змісту вжитих у законі термінів і вони, як свідчить вивчення матеріалів кримінальних справ, у кращому випадку обмежуються констатацією зазначених обставин часто не відрізняючи причин від умов і не вдаючись до аргументації, яка за загальним правилом використовується при доказуванні наявності складу злочину.
Поверховий аналіз згаданих обставин слідчим, судом, недостатнє використання в цій справі знань фахівців не сприяють активізації судової, слідчої, експертної профілактики правопорушень у нових умовах господарювання. Тому доцільно було б доповнити наведений у ст. 64 КПК України перелік обставин, які сприяють вчиненню злочину. Відсутність у законі саме вимог доказування причин та умов вчинення злочину призводить до того що слідчий і суд у деяких випадках навіть не згадують про них ні в обвинувальному висновку (ст. 223 КІІК України) ні у вироку (ст. 334 335 КПК). Про необхідність викладення цих даних слід
Loading...

 
 

Цікаве