WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Практика призначення покарання за зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, поєднане з вбивством - Реферат

Практика призначення покарання за зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, поєднане з вбивством - Реферат


Реферат
на тему:
Практика призначення покарання за зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, поєднане з вбивством
Зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом є одними з найнебезпечніших злочинів проти особи, оскільки принижується гідність потерпілої особи, часто завдається істотна шкоди її здоров'ю, травмується психіка, а в ряді випадків - поєднана з іншими тяжкими злочинами, такими як вбивство. Тому розгляд справ цієї категорії вимагає від судів найуважнішого ставлення.
Як свідчить судова практика, питома вага цих злочинів є незначною. Але доки вони мають місце, правоохоронні органи повинні вести з ними активну боротьбу. Органи досудового слідства та суди розслідують і вирішують справи про насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом згідно з чинним законодавством та роз'ясненнями Пленумів Верховного Суду України. І все ж, вони нерідко допускають істотні помилки, які негативно позначаються на стані боротьби як з цими злочинами зокрема, так і зі злочинністю взагалі.
З аналізу кримінальних справ видно, що в ряді випадків розслідування проводиться неповно, не з'ясовуються всі обставини вчинення злочину. Деякі суди виносять вироки, ґрунтуючись на неповно зібраних і достатньо не перевірених доказах, через неповне й необ'єктивне проведення досудового та судового слідства в касаційному порядку та в порядку нагляду.
Однією з причин винесення необґрунтованих і незаконних вироків є те, що деякі суди при розгляді цих справ виявляють квапливість, поверховість і навіть недбалість. Так, вироком Прилуцького райсуду Чернігівської області Л. засуджений за ч. 2 ст. 153 КК України, хоча йому пред'являлось обвинувачення за ст. 15 та ч. 2 ст. 153 КК України [1].
У судовій практиці неоднаково вирішується питання про те, чи необхідна скарга неповнолітньої потерпілої особи, у зв'язку з цим справа порушується за ч. 2 ст. 153 КК України без її скарги, а під час розслідування чи розгляду справи в суді з'ясовується, що злочин слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 153 КК України, оскільки винний вважав, що потерпіла повнолітня. Правильною є точка зору тих судів, які вважають скаргу потерпілої в даному випадку непотрібною, бо вона є неповнолітньою, а зміна кваліфікації вчиненого не означає усунення підстав для порушення справи органами досудового слідства з власної ініціативи [2].
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 27.03.1992 р., (далі - постанова) "Про судову практику в справах про зґвалтування та інші статеві злочини" зґвалтування, поєднане з насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом або замах на нього, які супроводжувались заподіянням потерпілій особі тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації лише за стст. 152, 153 КК України, оскільки застосування насильства та заподіяння шкоди здоров'ю охоплюються диспозицією закону про відповідальність за ці злочини. Пленум Верховного Суду України у п. 12 постанови роз'яснив, що в разі вчинення кількох злочинів, кожне з яких містить ознаки ч. 1 ст. 153 КК України, такі дії слід кваліфікувати за сукупністю вказаних злочинів [3].
Зґвалтування потерпілої особи без обтяжуючих ознак цього злочину, а потім повторне зґвалтування за наявністю ознак ч. 3 чи ч. 4 ст. 152 КК України, повинно кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 152 КК України та відповідно ч. 3 чи ч. 4 цієї статті. В таких випадках кваліфікація дій винного за ч. 2 цієї статті не потрібна [4].
Київський апеляційний суд засудив Щ. за ст. 15, ч. 2 ст. 152 та ч. 1 ст. 153 КК України за намагання зґвалтувати потерпілу, але він не зробив цього з не залежних від нього причин, задовольнив статеву пристрасть неприродним способом. Проте задоволення статевої пристрасті неприродним способом після зґвалтування (а отже, і замаху на нього) слід кваліфікувати за сукупністю злочинів [1].
На практиці помилково кваліфікується як повторне неодноразове насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом однієї й тієї ж потерпілої в один і той же час фактично без розриву злочинних дій. Проте такі дії є одним продовжуваним злочином і саме так їх належить кваліфікувати [2].
У п. 10 постанови роз'яснено, що кваліфікація зґвалтування чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчиненого групою осіб, може мати місце в разі узгодженості дій його учасників, і коли хоча б один з них вчинив насильницький статевий акт [3]. Попередня ж змова співучасників зґвалтування не обов'язкова [2].
І все ж деякі суди допускають при кваліфікації таких дій істотні помилки. Так, апеляційний суд Херсонської області обґрунтував засудження Л. і С., які з метою зґвалтування потерпілої особи виламали двері і вдершись до хати, по черзі зґвалтували потерпілу Н., за ч.3 ст. 152 КК України тим, що кожен вчинив статевий акт самостійно і вони не допомагали один одному при зґвалтуванні. Між тим, у справі встановлено, що вони діяли узгоджено не тільки з метою проникнути до хати, а й для вчинення зґвалтування потерпілої особи [1].
Хоча аналізований злочин вважається закінченим з моменту початку вчинення статевого акту, в ряді випадків такі злочини кваліфікуються судами як замах на зґвалтування, а як закінчений злочин нерідко розцінюються дії, які є лише замахом на його вчинення [2].
Так, за свідченнями засудженого П., та потерпілої особи, насильницький статевий акт було розпочато. Але Запорізький апеляційний суд кваліфікував дії П. як
Loading...

 
 

Цікаве