WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Передумови виникнення корупції та окремі недоліки щодо боротьби з нею - Реферат

Передумови виникнення корупції та окремі недоліки щодо боротьби з нею - Реферат


Реферат на тему:
Передумови виникнення корупції та окремі недоліки щодо боротьби з нею
Корупція не є надбанням сучасності. Це протиправне явище виникло в суспільстві ще у стародавні часи, одночасно зі створенням управлінського апарату. У різних формах дане явище поширене у всьому світі. Барон Шарль Луї Монтеск'є (1689 - 1755 рр.), посилаючись на історичний досвід функціонування державного апарата, констатував, що "усяка людина, що володіє владою, схильна зловживати нею, і вона йде в цьому напрямі, поки не досягне покладеної їй межі" [1, с. 280].
На нинішньому етапі розвитку суспільних відносин питання боротьби із корупцією є надзвичайно важливими для України, яка виборола свою незалежність і утвердилась як самостійна держава у світовому співтоваристві. Сталість демократичного розвитку нашої країни у значній мірі залежить від втілення у всі ланки державного механізму принципів законності та справедливості, неухильного додержання всіма державними службовцями приписів правових норм, подолання випадків хабарництва, незаконного одержання посадовими особами матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
Особливо актуальною проблема боротьби із корупцією постає сьогодні у системі правоохоронних органів, свідоцтвом чому є регулярні повідомлення у засобах масової інформації щодо виявлення корупційних діянь правоохоронців [2, с. 141-142].
Проте, незважаючи на висвітлення окремих аспектів проблеми корупції у правоохоронній системі у працях таких вчених, як І. Бондаренко, В. Євдокімов, М. Мельник, Г. Омельченко, А. Юшко та інших авторів, закордонний досвід у означеній сфері, який, з урахуванням національних реалій, може бути використаний для подолання негативних тенденцій у діяльності українських правоохоронців, досліджений ще недостатньо.
Хабарництво згадується ще у вітчизняних літописах XIII століття. Перше законодавче обмеження корупційних дій належить Івану III, а його онук Іван Грозний уперше ввів страту як покарання за "надмірність у хабарах". При Петрі І зросла як корупція, так одночасно і жорстока боротьба царя з нею. У корупції був звинувачений і привселюдно страчений сибірський губернатор Гагарін, а потім четвертований за хабарництво обер-фіскал Нестеров, який викрив Гагаріна [3, с. 5-6].
Ефективність боротьби з корупцією в значній мірі залежить від того, наскільки різнопланово і комплексно здійснюється підхід до цієї проблеми. Було б помилково зводити все лише до кримінально-правової діяльності. Не виключаючи, а доповнюючи її, на боротьбу з корупцією повинні бути зорієнтовані і відповідні норми кримінального, адміністративного, цивільного, господарського, трудового законодавства.
Серед умов, які сприяють поширенню корупційних проявів в Україні і визначаються найсуттєвішими, є умови, які випливають з економічної ситуації (за результатами соціологічних досліджень):
- намагання людей (при масовому безробітті та систематичних невиплат заробітної плати), доведених до відчаю, заробити гроші будь-яким способом, за принципом "гроші не пахнуть";
- соціально-психологічні конфлікти між найманими працівниками і керівниками, які затримують заробітну плату; у працівників виникає бажання помститися чи продатися.
Можливі інші обставини, на які вказують респонденти: 25 % службовців організацій готові продати таємниці, в будь-який час і кому завгодно; 50 % - йдуть на це в залежності від обставин, в тому числі половина - після шантажу відносно них.
Будь-яку справу люди роблять добре, коли вони бачать в цьому матеріальну вигоду і можуть реалізувати свої права, визначені в Конституції України (якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей), в тому числі такі права, як: на вільний розвиток своєї особистості; на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканість; на своєчасне одержання винагороди за працю (що захищається законом не завжди і не досить належно); на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло; інші права особи.
Водночас, дослідження свідчать, що там, де ці принципи ігноруються, де забувають про соціальний закон співвідношення інтересів та потреб, як правило, виникають причини та умови, які безпосередньо не тільки сприяють, а навіть підштовхують до корупційної ймовірності.
Як вважає Керівник Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю Б.В. Романюк, в сучасній Україні відсутня системна робота по боротьбі з корупцією - переважає, виключно, репресивна робота. Це боротьба з корупціонерами, а не з корупцією як явищем. На думку експерта, сьогодні особливо гостро постає проблема недоліків українського законодавства. Звинувачують у корупційних діяннях переважно тих, хто бере. Ті ж хто дає, залишаються поза законодавчою увагою. Ще одним аспектом ефективної протидії корупції, на думку Б.В. Романюка, є заходи превентивного характеру, які включають в себе виховання як у кожної особи, так і у суспільства в цілому моральних якостей, усвідомлення культурно-побутових цінностей тощо.
Закон "Про боротьбу з корупцією", прийнятий 11 років тому, уже не тільки не відповідає міжнародним стандартам, а й реаліям сьогодення. Закон має бути простим і зрозумілим пересічним громадянам. Знову ж таки, звернемося до класиків минулого, Монтеск'є з цього приводу висловився так: "Закон має бути точним і не залишати ніяких сумнівів". Згадаймо римське право. Протягом тривалого часу кожна з верств римського суспільства була впевнена в завтрашньому дні. Римське право висувало вимоги жити чесно, не чинити збитків іншому, кожному віддавати те, що йому належить [4, с. 10].
Так, статтею 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" встановлено, що державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права:
- сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;
- займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу
Loading...

 
 

Цікаве