WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Основний напрям вдосконалення законодавства по боротьбі з організованою злочинністю - Реферат

Основний напрям вдосконалення законодавства по боротьбі з організованою злочинністю - Реферат

у справах про будь-які злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями, тобто незалежно від їх підслідності, то порушення кримінальної справи в кожному випадку виявленняознак злочину, вчиненого організованими злочинними угрупованнями, й проведення невідкладних слідчих дій відповідно до ст. 4 і 104 КПК України не може бути лише правом, а є, перш за все, обов'язком спеціального підрозділу СБУ як органу дізнання, в тому числі й у справах, які не підслідні слідчим Служби безпеки України, наприклад, про умисне вбивство (ст. 116 КК), зґвалтування (ст. 152 КК) та ін.
Відомчі нормативно-правові акти МВС та СБУ покладають як на спеціальні підрозділи Служби безпеки, так і на спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України завдання боротьби не тільки з організованою злочинністю, а й з корупційними діяннями кримінально-правового характеру та з правопорушеннями, пов'язаними з корупцією. Відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" [7] корупційні діяння кримінально-правового характеру є об'єктом оперативно-розшукового пізнання як спеціальних підрозділів Служби безпеки України, так і спеціальних підрозділів Міністерства внутрішніх справ. На наш погляд, спеціальні підрозділи Служби безпеки України і спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ, виходячи з їх функціонального призначення, повинні мати одну назву. У зв'язку з чим слід внести відповідні доповнення до стст. 9 і 10 Закону "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".
Негативно впливають на стан законності при виявленні осіб та фактів, які представляють оперативний інтерес, відомчі показники ефективності роботи органів внутрішніх справ по боротьбі зі злочинністю. Таким основним критерієм вважається співвідношення (процент) розкритих злочинів до загальної кількості скоєних. Чим вищий процентний показник, тим краще оцінюється робота оперативного підрозділу, чим вищі абсолютні показники, у порівнянні з аналогічними показниками минулих років, тим гірше оцінюється робота органу по боротьбі зі злочинністю. Процентоманія є викривленим дзеркалом, що не відображає реального стану справ у протидії не тільки організованій, а і загальнокримінальній злочинності. А це робиться з метою створення враження видимого благополуччя і призводить до умисного приховування, нереєстрації інформації про злочини, якщо на момент її одержання нема твердої впевненості в її реалізації, або вона списується в архів як така, що не підпадає під кримінально-процесуальні норми про приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
Отже, в юридичній практиці виникають ситуації, коли порушити кримінальну справу неможливо, тому що є тільки приводи (оперативна інформація), але відсутні підстави (достатні дані, що вказують на наявність злочинного діяння).
Незважаючи на достатні певною мірою законодавчі засади, взаємодія у сфері боротьби з організованою злочинністю не набула постійної системності й носить епізодичний характер. Сучасний стан оперативно-розшукової роботи відповідних оперативних підрозділів, у тому числі й ОВС, характеризується її самостійністю, відокремленістю та неврахуванням результатів аналогічної діяльності та оперативних можливостей кожного органу, намаганням власними силами розв'язати поставлені перед ними завдання, що обумовлює все ще низький рівень їх взаємодії.
Аналіз стану нормативно-правового забезпечення діяльності спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю показує, що юридична характеристика суб'єктів управління спеціальними підрозділами присутня в законах України "Про міліцію" [8], "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та інших законах, в положеннях про суб'єкти управління, у відомчих нормативно-правових актах або в посадових функціональних обов'язках, якщо йдеться про особу (керівника).
Побудову законодавчої бази організації і діяльності МВС України та спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю ще не можна визнати досконалою. МВС України є складовим елементом системи державного управління і відповідно вимагає корінних змін як у організаційній, так і в функціональній структурі. Наукою управління доведено, що в межах такої організаційної форми функції можуть моделюватися. Суттєві зміни функцій обов'язково викликають зміни організаційної форми.
Разом з тим, слід зазначити, що в Україні все-таки існує достатня нормативно-правова база щодо організації та діяльності суб'єктів боротьби з організованою злочинністю. Однак слід зауважити що в певній мірі залишаються проблемними питання, щодо створення ефективної міжвідомчої нормативної бази для налагодження механізму взаємодії спецпідрозділів БОЗ як з оперативними службами в системі МВС України і СБ України так із іншими державними органами, насамперед правоохоронними, в цій сфері.
У той же час формування та реалізація державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю потребує прийняття цілеспрямованих, системних та комплексних правових заходів.
Вдосконалення нормативно-правового регулювання діяльності органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю зумовлена реаліями сьогодення і є важливим тактичним заходом.
Формування та реалізація державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю вимагає прийняття цілеспрямованих, системних та комплексних правових заходів.
Правовий механізм регулювання суспільних відносин у сфері боротьби з організованою злочинністю повинен постійно вдосконалюватись, що відповідає положенням Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".
Список використаних джерел
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Судові та правоохоронні органи України: Збірник законодавчих та нормативних актів. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - 472 с.
3. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року // Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 35. - Ст. 358.
4. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 року // Відомості Верховної Ради. - 1995. - № 34. - Ст. 266.
5. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Каннон, А.С.К., 2001. - 1104 с.
6. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: Вид. ПОЛИВОДА А.В., 2004. - 208 с. - (Кодекси України).
7. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року. // Відомості Верховної Ради. - 1992 - № 22. - Ст. 303.
8. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 4. - Ст. 20.
М.Ю. Азаров. Основний напрям вдосконалення законодавства по боротьбі з організованою злочинністю. "Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)" 14'2006.
Loading...

 
 

Цікаве