WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Окремі аспекти запобігання корупції в системі державної служби України - Реферат

Окремі аспекти запобігання корупції в системі державної служби України - Реферат

корупції в системі державної служби нашої країни. Як зауважує С.В. Максимов, "цілком очевидно, що досягти повної відповідності між рівнем оплати праці чиновників і економічним еквівалентом ціни їх владних повноважень неможливо в принципі. Скільки ж потрібно платити тому, хто є розпорядником державного бюджету…" [5]. Як зазначав у свій час французький філософ Жан Жак Руссо (1712-1778 р.р.),"…немає таких законних доходів, щоб їх не перевищили незаконні" [6].
Цілком очевидно, що тільки підвищенням грошового утримування чиновникам проблему корупції в системі державної служби не вирішити. Необхідний цілий комплекс правових і організаційних заходів у цій сфері. Вкрай важливо наполегливо і цілеспрямовано формувати ефективну державну систему соціального забезпечення державних службовців. Дана система могла б містити в собі наступні гарантії: невисоку ймовірність звільнення з державної служби у зв'язку зі зміною політичного керівництва, достойну пенсію, тривалу відпустку й інші соціальні пільги для державних службовців, які найчастіше відсутні у недержавних організаціях. Серйозним додатковим стимулом може служити (у деяких випадках) можливість одержати після виходу на пенсію високооплачувану роботу в комерційних організаціях.
В умовах явного недофінансування державного апарату фіксований оклад державного службовця змушує його вишукувати різного роду можливості обходити встановлене обмеження, щоб якимось чином забезпечити більш-менш гідне існування собі та своїй родині. Як відомо, за останні роки ціни буквально на все виросли в декілька разів, а грошове утримання державних службовців майже не підвищилося. Тому абсолютна заборона, що міститься в законі на зайняття підприємницькою діяльністю особисто або через довірених осіб, як показує практика, не працює.
У цьому зв'язку вбачається за необхідне врахувати деякий вітчизняний історичний та світовий досвід з цього питання. Так, Олександром III був затверджений Указ від 3 грудня 1884 року "Про порядок суміщення державної служби з участю у торговельних і промислових товариствах та компаніях, а також у громадських і приватних кредитних установах". Відповідно до цього Указу державна цивільна служба вищих посадових осіб визнавалася несумісною з участю в установах залізничних, пароплавних, страхових та інших торговельних промислових товариств, а також громадських і приватних кредитних асоціацій. Чиновникам інших рангів дозволялося брати участь у заснуванні компаній за умови, якщо ця участь не пов'язана зі шкідливими наслідками для державної служби і на те отриманий дозвіл керівництва, яке мало право заборонити службовцю брати участь у будь-якій формі у справах приватної компанії у випадку, якщо вважало, що це може спричинити негативні для інтересів державної служби наслідки. Таким чином, однозначної заборони для даної категорії службовців не було. Остаточне ж рішення віддавалося на розсуд відповідного керівництва [7, с. 182].
Аналогічна практика інколи мала місце й у деяких іноземних країнах, зокрема у Канаді. Так, прийнятий у 1985 році Кодекс поведінки державних службовців, надавав право державним службовцям займатися різними видами діяльності паралельно з державною службою, за винятком тих, які можуть викликати "конфлікт інтересів" [8].
Таким чином, у вітчизняному законодавстві про державну службу було б цілком виправдано передбачити певну можливість для незначної, менш оплачуваної категорії державних службовців, суміщення у тій чи іншій формі своєї основної роботи за участю в деяких комерційних організаціях, що не мають прямого або непрямого відношення до його службової діяльності. Для більшості державних службовців заборона на таку участь повинна бути збережена. Безсумнівно, перелік посад, що входять до тієї чи іншої групи, має потребу в детальному відпрацюванні та вимагає спеціального дослідження.
Ще однією проблемою, яка здійснює вплив на існування корупції в органах державної влади та заслуговує на увагу, - працевлаштування державного службовця після завершення ним державної служби. Наприклад, у США, Великобританії та деяких інших державах встановлений ряд обмежень відносно майбутнього працевлаштування державного службовця після його виходу на пенсію [9; 10; 11].
Так, федеральне законодавство Сполучених Штатів Америки в такий спосіб передбачає обмеження діяльності колишніх державних службовців після завершення ними служби в органах державної влади. Якщо чиновник, перебуваючи на державній службі, особисто та істотно брав участь у якості урядової посадової особи у вирішенні конкретних проблем, він не має права після виходу на пенсію офіційно та у будь-якій іншій формі представляти інтереси органів виконавчої влади з метою вирішення таких же проблем у перспективі. Ця заборона є постійною та поширюється на всі дії державного службовця перед будь-яким відомством, органом або судом у зв'язку з будь-якими процедурами, клопотаннями чи проханнями.
Якщо колишній державний службовець особисто та істотно не займався даною процедурою, але така процедура фактично відносилася до його службових повноважень протягом останнього року до завершення його служби, такий колишній державний службовець втрачає право займатися практикою даного роду на період до двох років. Колишній державний службовець не має права протягом двох років після виходу на пенсію здійснювати представницьку діяльність при вирішенні органами виконавчої влади конкретних проблем, що відносилися до повноважень цього державного службовця протягом року, що передує припиненню його служби в органах виконавчої влади. Ця дворічна заборона поширюється і на колишніх державних службовців, які мають найвищі ранги. Їм заборонено підтримувати контакти з їх колишнім відомством, допомагати іншій особі власною присутністю в ході вирішення цією особою питань, до яких колишній чиновник у свій час особисто та безпосередньо мав відношення.
Протягом одного року після виходу на пенсію колишній державний службовець найвищого рангу не має права представляти або інтереси з будь-яких питань перед тим відомством, в якому він служив або будь-яким державним службовцем цього відомства.
У вітчизняному законодавстві про державну службу подібні обмеження відсутні. Тим самим держава не подбала захистити свої інтереси аналогічними механізмами і тим самим запобігти та протидіяти корупції у системі державної служби. Вищевикладене є підставою для того, щоб запропонувати доповнити чинне законодавство ще одним обмеженням, що забороняло б державному службовцю після виходу на пенсію переходити на роботу протягом двох або трьох років у комерційні організації, що раніше
Loading...

 
 

Цікаве