WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Обґрунтування рішень про застосування примусових заходів у кримінальних справах про організовану злочинність - Реферат

Обґрунтування рішень про застосування примусових заходів у кримінальних справах про організовану злочинність - Реферат

проводить дізнання"[13]. Підсумовуючи свої розмірковування з цього питання, правники дійшли, з нашого погляду, суперечливих висновків: "оперативно-розшукова інформація при прийнятті рішення про застосування запобіжних заходів має, в першу чергу, орієнтовний характер. У разі можливості вибору пріоритет має кримінально-процесуальна інформація; оперативно-розшукова інформація може розглядатися як додаткова. В сукупності з даними, що містяться в матеріалах кримінальної справи, вона може створювати достатні дані для застосування запобіжних заходів; оперативно-розшукова інформація у чистому виді не може розглядатися як підстава для застосування запобіжних заходів; окремі заходи процесуального примусу можуть застосовуватися на підставі оперативно-розшукової інформації, яка знайшла своє відображення в матеріалах кримінальної справи або оперативно-розшукової справи"13. Викладені висновки вчених не дають можливості чітко визначити їх правову позицію з приводу того, чи можуть матеріали ОРД, з їх точки зору, слугувати юридичними підставами для застосування примусових заходів, і якщо так, то яких.
Виходячи з аналізу норм чинного КПК України, що регулюють питання застосування запобіжних заходів, засад доказового права, статусу осіб, щодо яких застосовуються запобіжні заходи, а також сутності ОРД, нам представляється непереконливою думка тих правників, які допускають можливість при обранні запобіжних заходів використовувати або лише матеріали ОРД, або матеріали ОРД у сукупності з доказами, або матеріали ОРД без посилання на джерела їх походження.
На наш погляд, при вирішенні цього питання за чинним КПК України слід виходити з того, що ОРД і кримінальний процес мають комплексний динамічний характер. ОРД сприяє і досудовому слідству у виконанні функції обвинувачення і разом вони становлять систему взаємозалежних оперативно-розшукових і кримінально-процесуальних заходів, які, як правило, пов'язані між собою єдиною кінцевою метою - встановлення істини у справі і прийняття в ній законного й обґрунтованого рішення, а тому ці заходи не можна розглядати як безсистемні одиничні акти, зводити "ОРД лише до підказки внутрішньому переконанню суб'єкта", який приймає відповідне процесуальне рішення, чи лише до "заміни інтуїції слідчого та особи, що проводить дізнання".
У прийнятті рішення про застосування запобіжних заходів ОРД, на нашу думку, відіграє більш вагому роль, ніж та, яка їй відводиться окремими правниками, в тому числі й тими, які необґрунтовано вважають, що матеріали ОРД можуть бути підставами для застосування запобіжних заходів.
Визначаючи значення матеріалів ОРД у застосуванні запобіжних заходів, слід виходити з того, що згідно із ст. 149 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. Проте, ні ця норма КПК, ні інші його норми, які визначають порядок застосування кожного з цих запобіжних заходів (стст. 151, 152, 154, 155 КПК України), не розкривають змісту підстав для їх застосування, що є однією з причин, яка породжує дискусії з цього питання.
Виходячи із засад сучасного доказового права, правового статусу суб'єктів, по відношенню до яких застосовуються запобіжні заходи, вважаємо, що змістом підстав для їх застосування за чинним КПК України може бути лише сукупність доказів, які можна покласти в обґрунтування відповідного процесуального рішення уповноваженої особи. Матеріали ОРД, якщо вони не залучені у визначеному процесуальним законом порядку до кримінальної справи, не набули статусу відповідного доказу, не можуть бути покладені в обґрунтування рішення про застосування запобіжних заходів. Вони не можуть використовуватися і в сукупності з доказами при обґрунтуванні таких рішень, оскільки такі матеріали після їх обов'язкової перевірки процесуальним шляхом або набувають статусу відповідного доказу, або повинні бути вилучені із процесу прийняття рішень про застосування запобіжних заходів. Разом з тим, такі матеріали, якщо вони заслуговують на довіру, можуть бути використані як приводи та підстави для проведення відповідних слідчих дій з метою отримання певних доказів, які, у свою чергу, можуть бути покладені в обґрунтування рішення про застосування відповідного примусового заходу.
У зв'язку із зазначеним, на наш погляд, необґрунтованим є положення, яке відстоюється окремими правниками, про те, що в постанові про обрання запобіжного заходу можна наводити дані, отримані в ході ОРД, не посилаючись на їх джерела. Оскільки такі дані не можна перевірити процесуальним шляхом за участю сторін обвинувачення та захисту, де остання в умовах розширення змагальних засад досудового розслідування повинна наділятися правом участі в судовому засіданні з метою перевірки доказів обвинувачення та надання суду відповідних виправдальних доказів, вони не можуть бути покладені в обґрунтування рішень про застосування примусових, в тому числі й запобіжних заходів.
При наданні матеріалів ОРД уповноваженому суб'єкту для прийняття рішення про обрання запобіжного заходу такі матеріали повинні бути легалізованими і придатними для їх перевірки процесуальним шляхом. У цьому контексті заслуговує на підтримку й потребує легітимізації практика ознайомлення слідчого у повному обсязі з оперативно-розшуковою справою, матеріали якої використовуються в кримінальному процесі. Така практика є корисною, вона сприяє прийняттю слідчим законних і обґрунтованих рішень, в тому числі - й про обрання відповідних запобіжних заходів, оскільки окремі матеріали ОРД, які містяться в оперативно-роз-шуковій справі, з тих чи інших причин неможливо легалізувати для обґрунтування таких рішень, водночас вони розширюють інформаційно-пізнавальні можливості слідчого, певною мірою впливають на його внутрішнє переконання при прийнятті ним процесуальних рішень. Вбачати в цьому незаконне злиття ОРД і кримінального процесу, що може призвести до грубого порушення прав людини, як це вважалося за радянських часів, коли слідчий необґрунтовано наділявся, окрім функції обвинувачення, ще й не властивою йому за його правовим статусом функцією захисту[14] немає підстав. Виходячи із засад кримінально-процесуального та оперативно-розшукового законодавства, органи, що здійснюють ОРД, сприяють органам слідства у виконанні функції обвинувачення. Матеріали ОРД можуть вказати слідчому на напрямки, способи та форми отримання фактичних даних, які можуть бути використані як докази при обґрунтуванні ним рішень про застосування запобіжних заходів.
Водночас, в умовах розширення змагальних засад досудового розслідування, де сторона захисту наділяється окремими правами по збору доказів для суду, впровадження інституту судового контролю за застосуванням тих заходів, що обмежують конституційні права людини,обґрунтованість рішення слідчого про застосування запобіжного заходу може бути перевірена в суді за
Loading...

 
 

Цікаве