WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Об’єкти оперативно-профілактичного впливу у боротьбі з організованими формами злочинності - Реферат

Об’єкти оперативно-профілактичного впливу у боротьбі з організованими формами злочинності - Реферат


Реферат
на тему:
Об'єкти оперативно-профілактичного впливу у боротьбі з організованими формами злочинності
Для того, щоб успішно організувати і здійснювати профілактику злочинів, потрібні глибокі знання і правильне розуміння об'єкта цієї діяльності, тобто того, "що протистоїть суб'єкту в його предметно-практичній і пізнавальній діяльності" [1, с. 453].
Поділяючи наведену точку зору, слід зазначити, що вивчення причин і умов вчинення злочинів як об'єкта профілактики становить науковий і практичний інтерес. За останні роки простежується системний підхід до складної проблеми причин злочинності та комплексний характер її дослідження.
В юридичній літературі щодо цього немає єдиної думки. Проте, більшість вчених як об'єкт профілактичної діяльності розглядають причини, що породжують злочини, і умови, які сприяють їх вчиненню.
К.Є. Ігошев та В.С. Устинов визначають, що об'єктами як загальної профілактики, так оперативно-розшукової профілактики, є криміногенні явища різного рівня [2, с. 40]. Саме вони дають найбільш повну класифікацію таких явищ, які впливають на: а) в цілому на злочинність, її динаміку та структуру; б) на окремі групи злочинів та категорій (класифікаційні або типологічні групи) злочинців; в) на конкретні злочини та особистість злочинця.
В.Г. Лихолоб, В.П. Філонов, О.І. Коваленко, А.Є. Михайлов відносно об'єктів профілактики дотримуються загальновизнаної позиції, яка міститься у кримінологічній літературі, та визначають, що до них відносяться:
- злочинність та її види;
- причини та умови, які її породжують;
- особи, які вчинили злочини, а також окремі "фонові явища" [3, с. 156].
При цьому вони чітко не визначають поняття "фонових явищ". Саме тому виникає питання щодо розуміння цього поняття, яке може носити причинний зміст, що суперечить дефініції поділу (оскільки причини та умови, які породжують злочинність, віднесені в окрему категорію).
Зважаючи на це, вважаємо, що, на відміну від причин, умови розуміються як явища, що можуть бути необхідні для настання даної події, але як такі її не викликають. Тому відношення причини і наслідку реалізується не прямо (причина - наслідки), а через умови, що приводять у дію причини у тій чи іншій ситуації. Таке положення співзвучне з визначенням Ю.Д. Блувштейна, М.І. Штиріна та В.В. Романова [4, с. 42]. Саме вони вперше дійшли такого висновку.
Інакше кажучи, причина, що передує настанню наслідку, може проявляти свою дію лише за наявності певних умов, які також необхідні для настання наслідку. Одна із складностей форми причинного зв'язку злочинності полягає у тому, що наслідок (злочин) звичайно викликається не однією, а декількома різними за значимістю причинами за наявності багатьох умов. Загальне визначення понять причин і умов вказує на те, що автори підручника "Кримінологія" між причинами і умовами вбачають відносну різницю [5, с. 66-67].
Незважаючи на певну відносність меж між причинами і умовами злочинів, можливості їх мінятися місцями, поділ останніх має велике значення як для теорії, так і практики. Розроблення понятійного апарату причин і умов злочинів, їх класифікації, на нашу думку, повинні здійснюватися з позицій філософського осмислення останніх, заснованого на діалектичному матеріалізмі. Розуміння причинності, дане філософією діалектичного матеріалізму, має бути основою для вирішення питання про причинність, у тому числі й в галузі юридичних наук. Теорія профілактики злочинів не створює ніякого "свого" особливого поняття причинного зв'язку, відмінного від розуміння причинності матеріалістичною діалектикою, хоча між категоріями останньої і загальнонауковими поняттями існують важливі розбіжності як змістовного, так і функціонального порядку.
З урахуванням аналізу наявних визначень понять причин і умов злочинності, видів (категорій), груп злочинів, вважаємо, що причинами злочинності називаються ті явища, процеси (сукупність взаємопов'язаних явищ, процесів), які породжують злочинність як соціально-правове явище. Причинами видів (категорій, груп) злочинів іменуються ті явища, процеси (їх сукупність), які породжують даний вид (категорію, групу) злочинів. Умовами, які сприяють існуванню злочинності, називаються явища, процеси (їх сукупність), необхідні для дії причин злочинності, що приводять їх в дію і сприяють її існуванню. Умовами, що сприяють існуванню виду (категорії, групи) злочинів, іменуються явища, процеси (їх сукупність), які необхідні для дії причин даного виду (категорій, груп) злочинів, приводять в дію ці причини і сприяють вчиненню даного виду (категорії, групи) злочинів.
Очевидним є те, що сукупність якостей, які характеризують злочинця, сприяють вчиненню злочину лише при взаємодії із сукупністю особистісних властивостей, що характеризують жертву, особливо за певних об'єктивних обставин [6, с. 43]. Злочинні ознаки поведінки та особистості жертви (постраждалого) є істотними умовами реалізації причинного зв'язку, де наслідками виступають дії агресора чи злочинця. Тому для ефективної профілактики злочинів вкрай необхідні віктимологічні дослідження, зокрема - психологічні дослідження віктимної поведінки.
Для розробки і здійснення науково обґрунтованих заходів з виявлення численних і різнохарактерних як за природою, так і за механізмом впливу на злочинність різних негативних соціальних явищ і процесів (що називаються нами об'єктами профілактики злочинів), якими є причини, що породжують злочини, і умови, котрі сприяють їх вчиненню, необхідна класифікація останніх.
Ефективність профілактики злочинів багато в чому залежить від повного і об'єктивного знання причин злочинів і умов, які сприяють їх вчиненню. Встановлення, доказування і осмислення останніх починається з встановлення, доказування та осмислення причин і умов конкретного злочину. Тому, насамперед, слід чітко з'ясувати поняття причини і поняття умови, які сприяють вчиненню конкретного злочину. Відповідно до ст. 23 КПК України орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані виявити причини злочину і умови, які сприяли його вчиненню. Зауважимо, КПК не
Loading...

 
 

Цікаве