WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінологічний аспект стратегії формування та розвитку електронного банкінгу - Реферат

Кримінологічний аспект стратегії формування та розвитку електронного банкінгу - Реферат

Cingular (США), Telecom Italia, міжнародний MTN і Turkcell.
Розробники проекту виходять з того, що з 6,5 млрд. людей на Землі лише менше 1 млрд. мають банківський рахунок, але у світі широко розповсюджені мобільні телефони (біля 2,5 млрд.). Нова система платежів дозволить пересилати гроші за невеликий відсоток "швидко і безпечно". В рамках проекту GSMA і MasterCard планується створити центр, який об'єднає роботу національних операторів і платіжних систем. Так, абоненти зможуть перераховувати гроші зі своїх мобільних рахунків, просто відіславши у сервісному SMS на сервер MasterCard номер телефону і банківського рахунку одержувача. Зняти переказану суму можна буде і у банку чи банкоматі із застосуваннямпластикової картки MasterCard.
За допомогою нового проекту мобільні оператори і банки планують заробити на стрімкому зростанні світового ринку грошових переказів, який за даними Всесвітнього банку, з 2000 по 2006 роки збільшився удвічі: з 132 млрд. до 268 млрд. За прогнозами GSMA, проект дозволить до 2012 року вчетверо збільшити об'єм грошових переказів (до 1 трлн.) і збільшити приблизно удвічі кількість їх користувачів (мінімум - до 1,5 млрд. людей). Учасники проекту не виключають, що до нього приєднається й Україна.
В той же час, підтримуючи зазначений проект, його автори відмічають, що при його реалізації оператори можуть мати проблему підтримки безпеки мобе-банкінгу [13]. Останнє можна розглядати як посилку до прогнозу нової загрози національним і міжнародній безпеці у сфері економіки в умовах інформатизації, зокрема і у кримінологічному аспекті, як новий прояв кіберзлочинності.
За прогнозами експертів ООН, у недалекому майбутньому світова економіка зіткнеться, перш за все, з ростом економічної злочинності, пов'язаної із застосуванням прогресуючих у своєму розвитку фінансових схем і механізмів та сучасних технологій [6]. Стосовно конкретних прикладів такого прогнозу: FBI-2005 Computer Crime Survey повідомило, що тільки у 2005 році у США фірми зазнали збитків від кіберзлочинів на суму понад 67 млрд. дол. Протиправного впливу зазнали дев'ять з десяти організацій. За звітом британської дослідної компанії Get Safe Online у 2006 році, приблизно кожен десятий європеєць, який користується Інтернет, став жертвою кіберзлочинців.
Керівники британської галузі телекомунікації доповнюють, що від Інтернет-шахрайств у 2006 році стали потерпілими 3,5 млн. жителів Великобританії. Британські кримінологи зазначають, що свого часу резонансним і сенсаційним у світі було пограбуванні 2,5 млн. фунтів стерлінгів з поштового вагону потягу Глазго - Лондон. Нині вже "злочинами століття" не вважають такі як: привласнення 500 млн. дол. (Роберт Максвел, керівник групи державних компаній); 450 млн. дол. (Ейзіл Нейдір, глава компаній Polly Peck); 10 млн. фунтів стерлінгів (за повідомленням директора Bank Commerse International) [10].
У контексті економічної безпеки стосовно інформаційного впливу на масову свідомість учасників електронної економіки пропонується звернути увагу на те, що дослідники компанії Gartner підрахували, що тільки вже традиційна онлайн-комерція в Америці у 2006 році втратила 2 млрд. дол. через стурбованість користувачів стосовно безпеки здійснення електронних платежів. Ця стурбованість суспільства має підстави і зумовлює економічний інтерес держави до проблеми, хоча б з тієї позиції, що державний бюджет країн втрачає оперативність надходження податків із зазначеної сфери економічних правовідносин.
Як свідчать дослідження, з точки зору кримінологічного аспекту латентності кіберзлочинності у сфері економіки, технологія електронних міжбанківських фінансових трансфертних операцій може вважатися зі одну з найбільш тонких і частково "закритих" галузей для дослідження у контексті фінансових інтересів держави. І це природно, адже пов'язане, перш за все, з проблемами економічної державної політики щодо негативного ставлення державних правоохоронних органів до податкового і валютно-фінансового планування компаній (господарюючих суб'єктів). Конфлікт інтересів потребує юридичного вирішення.
В той же час у окремих випадках у контексті співвідношення корпоративних інтересів та інтересів держави банківські установи зацікавлені у дослідженні кримінологічних аспектів своєї діяльності, зокрема і у сфері розвитку електронного банкінгу. До них можна віднести такі, що пов'язані з антисоціальним, зокрема, криміногенним застосуванням електронних послуг злочинними організаціями. Особливе співвідношення інтересів людини, суспільства і держави виникає стосовно причетності до фінансування тероризму чи завдають шкоди економічним інтересам банків, у тому числі їх іміджу "порядності". Це зумовлено тим, що світова корпорація банкірів зробила правильні висновки із терористичних актів, особливо тих, що були направлені на фінансово-економічні установи. Синдром стосовно міжнародного тероризму, під умовною назвою "Манхетен", створив певний імунітет у світових фінансових структурах до повної закритості міжнародної та національних банківських систем, особливо у тих, в яких присутній приватний капітал.
Перехід кіберзлочинцями "електронного державного кордону" на сьогодні не проблема. Основна парадигма глобального інформаційного суспільства, яке невпинно розвивається полягає саме в тому, що у світовому кіберпросторі просто не можливо визначити кордонів держав у радиційному змісті. При вчиненні міжнародних фінансових трансакцій переважно застосовується низка, так званих, проксі-серверів, "анонімайзерів" чи інші аналогічні системи в різних країнах. Застосовувати звичайні технології "паперового" контролю в умовах інформаційного суспільства однаково, що намагатися вичерпати річку за допомогою шаблі.
У світі особлива увага правоохоронців вже звертається на, так звані, нелегальні міжнародні віртуальні банки, що функціонують в системі Інтернет та мобільного телефонного зв'язку. Прикладом таких банків можна назвати "Havala" в Індії, "Fei chi'en" у Китаї та "Hundi" у Пакистані. Прототипами віртуального банку можна назвати такі як: Security First Bank або Mark Twain Bank у США.
Як приклад, в Росії були розкриті механізми розкрадання коштів із системи електронної торгівлі, а також попереджено створення шахрайських віртуальних підприємств в системі
Loading...

 
 

Цікаве