WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, поєднане з вбивством (рефе - Реферат

Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, поєднане з вбивством (рефе - Реферат


Реферат
на тему:
Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, поєднане з вбивством
Питання соціальної обумовленості кримінально-правових норм є одним з найважливіших у теорії кримінального права. Встановлення меж, які передбачають кримінальну відповідальність, адекватність методів боротьби зі злочинними діяннями та встановлення реальної суспільної небезпеки останніх становлять одну з пріоритетних задач законотворчої політики держави.
Соціальна обумовленість кримінального права знаходить своє вираження в основних принципах, визначенні поняття злочинного діяння, зміст конкретних заборон, характер покарання, прийнятих кримінальним законодавством.
Велике значення при розгляді питань криміналізації займає, на наш погляд, проблема визначення умов встановлення кримінальної відповідальності за вчинення злочинних діянь. Насамперед, потрібно визначити, який із термінів у вітчизняній літературі точніше відображає ознаки, що визначають соціальну обумовленість кримінальної відповідальності за посягання на певні суспільні відносини - умови, критерії, чинники, підстави криміналізації.
На нашу думку, доцільно вживати термін "чинник криміналізації", який імпонує самому процесу криміналізації, чітко вказує на об'єктивний характер, як дійсну потребу суспільства в захисті.
Термін "критерій" характерніший для оціночної діяльності суб'єкта і використовується як мірило оцінки.
Отже, підставою для криміналізації може бути лише сукупність основних чинників, без встановлення яких кримінально-правова заборона буде недоцільною.
На наш погляд, слід виділити основні та другорядні чинники. Основними, без яких неможливе виникнення питання про встановлення кримінально-правової заборони, є суспільна небезпечність посягань та їх поширення (кримінологічний чинник), доцільність боротьби з ними засобами кримінальної репресії (чинник доцільності), усвідомлення суспільної потреби у криміналізації діянь та рівень підготовленості населення до неї (соціально-психологічний чинник). До другорядних, наявність яких ще не є достатньою для встановлення кримінальної відповідальності, на наш погляд, слід віднести нормативний, міжнародний, історичний та інші чинники криміналізації діянь.
Зрозуміло, що кримінальний закон захищає цінності, які визнаються більшістю суспільства, тому в повній мірі правомірно для боротьби з посяганнями на громадську мораль використовувати кримінально-правові методи.
Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за злочини проти моральних основ життя суспільства у багатьох статтях, однією з яких є ст. 153 КК України, в якій встановлюється кримінальна відповідальність за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, як відомо, вважають статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи [1].
Незважаючи на те, що статеві злочини відносяться до найбільш тяжких злочинів проти особи, протягом багатьох років належної уваги їм у кримінально-правовій літературі не приділялося.
Тільки в останні роки цей вид злочинів став предметом спеціальних досліджень. Однак цілий ряд питань дотепер ще ґрунтовно не досліджений та викликає суперечки.
А.Н. Ігнатов іменує такі злочини - "злочини проти моральності", або ж "статеві злочини". Таке трактування зумовлене тим, що зазначені злочини являють собою грубе порушення норм моралі, є крайнім проявом аморального поводження: "Будь-який злочин є аморальним вчинком, але статеві злочини аморальні за своєю сутністю, тому що вони пов'язані з порушенням моральних принципів, якими керується суспільство" [2].
Ми вважаємо, що називати статеві злочини "злочинами проти моральності" невірно. Поняття моральності набагато ширше статевої моралі, що є тільки однією з її сторін.
Через те, що розглядуваний нами злочин порушує статеві інтереси потерпілого, їх доцільніше називати "статевими", тим більше, що цей термін достатньо закріплений у науці. Спірне й питання про те, які ознаки відносяться до даного злочину. Відповідно, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, поєднане з вбивством, обмежується ознаками, включеними в розділ "Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи" КК України.
Я.М. Яковлєв, Л.А. Андрєєва, А.М. Ігнатов, П.П. Осипів, П.С. Рашковська П.І. Люблінський, та інші вчені, крім перерахованих ознак, відносять також вчинення будь-яких дій сексуального характеру незалежно від їх гетеро- або гомосексуальної спрямованості (крім природного статевого акту), які здатні задовольнити потреби чоловіка або жінки.
Спільне між всіма статевими злочинами, на їх думку, полягає в тому, що вони зазіхають на існуючий в суспільстві, заснований на свободі та рівності між особами різної статі, уклад статевих стосунків, порушують сталий уклад статевого життя. Вирішальне значення для виконання завдань кримінального законодавства, реалізації його головної суспільної мети є дотримання кримінально-правових принципів.
Принципами кримінального права можуть бути визнані загальні та найбільш важливі положення, які відображають стратегію і тактику кримінально-правової політики держави, загальні методи та засоби її реалізації, закріплені в кримінальному законодавстві.
П.А. Воробей зазначає, що принципами кримінального права можна визнати лише ті загальні положення (засади), які визначають головні завдання кримінального закону, засоби та методи боротьби зі злочинністю, що мають конкретну практичну дію [3].
У сучасній правовій науці необхідність дослідження загальних і спеціальних положень соціальної зумовленості кримінальних законів визнається всіма вченими, але питання чіткого визначення її принципів залишається не вирішеним.
Так, М.Й. Коржанський вважає, що "соціальна обумовленість кримінально-правової охорони визначається в основному соціальною цінністю суспільних відносин, економічними чинниками і ефективністю правової охорони" [4].
З урахуванням специфіки досліджуваної кримінально-правової норми, проблеми соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, поєднане з вбивством, на наш погляд, доцільно розглянути шляхом аналізу кримінологічного, нормативного, історичного та порівняльно-правового чинників.
Перший чинник - кримінологічний. Принцип суспільної небезпеки злочинного посягання є безпосередньою підставою кримінальної відповідальності за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, поєднане з вбивством.
Суспільна небезпека визначається можливістю цього діяння спричиняти істотну шкоду правопорядку, або можливістю ставити його під реальну загрозу спричинення такої шкоди. Суспільна небезпека є однією з найважливіших складових підстав кримінально-правовоїзаборони.
Розглядаючи суспільну небезпеку як ознаку діяння, ми завжди будемо стикатися з питанням визначення об'єкта, який зазнає шкоди. Тому, приймаючи рішення криміналізувати те чи інше діяння, законодавець повинен з'ясувати: яким саме суспільним відносинам завдається шкода. Цінність об'єкта визначає зміст дій, а через нього - і ступінь їх суспільної небезпеки.
Небезпеку для суспільства становить все, що так чи інакше порушує умови його нормального існування, а саме: природні катаклізми, стихійне лихо, епідеміологічні захворювання тощо. Але кримінально-правове поняття "суспільної небезпеки" охоплює лише вузьку сферу явищ у житті суспільства. Суспільна небезпека - важлива ознака злочину, яка розкриває його соціально-політичну сутність, показує, які діяння визнаються державою злочинними та караними.
Суспільна небезпека злочинів, зазначених у ст. 153 КК України, полягає, насамперед, у посяганні на статеву свободу та статеву недоторканість особи.
Разом з тим, вона посилюється тому, що шкода завдається саме моральним основам статевого життя суспільства, а також життю та здоров'ю громадян, а кількість злочинів, передбачених ст. 153 КК України, постійно зростає. В той же час, злочин не повинен розумітися занадто вузько, скажімо, тільки як злочин, що має основний безпосередній об'єкт - статеву свободу чи статеву недоторканість особи. Його додатковим
Loading...

 
 

Цікаве