WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кваліфікація злочинних діянь, що вчинюються організованими об’єднаннями - Реферат

Кваліфікація злочинних діянь, що вчинюються організованими об’єднаннями - Реферат

організація (шайка) - це один із кваліфікованих видів співучасті у вчиненні злочину і їй притаманні всі загальні ознаки колективного вчинення злочину, а особливо за попередньою змовою. Тому важливо розглядати не родові ознаки цього об'єднання, а специфічні. Що стосується специфічних (індивідуальних) ознак, то про саму найважливішу ми уже сказали. Перше. Це об'єднання є організацією (шайкою), а вона, як випливає із змісту цього поняття, у свою чергу, є структурованою системою, яка повинна мати певну ієрархію з відповідними спеціалізованими одиницями (окремими спеціалістами, групами, колективами). Мовне (лексичне) тлумачення цього поняття збігається і з багатьма кримінологічними напрацюваннями щодо системної суті організованого об'єднання. Для організації не потрібно такої ознаки як постійність членів колективу. Добре відомо, що постійність членів не є характерною ознакою таких об'єднань. Навпаки, вони часто міняються, а деяких з відомих причин і фізично усувають. В диспозиції норми права це поняття не потребує широкого пояснення. Разом з тим, це є особлива ознака злочинного колективу, яка чітко відрізняє його від несистемного угруповання, яке вчинює злочин за попередньою змовою. Другою специфічною ознакою злочинної організації (шайки) для закріплення в нормі права має бути прямий умисел на її створення для постійного здійснення певних видів злочинів, яка стає основою життєвого існування її членів, але у крайньому випадку - системи злочинів, а не одного якої би тяжкості він не був. Важко уявити собі створення злочинної організації в повному розумінні цього поняття для вчинення одного чи двох злочинів, нехай і самих складних, особливо тяжких і суперкорисливих. Для цього достатньо згуртованого колективу за попередньою змовою з чітким розподілом ролей, відповідними досконалими засобами - угрупування за запропонованою нами термінологією. Важливо й те, що перша і друга ознаки євзаємохарактерними. Третє. Для злочинної організації (шайки) характерним є наявність постійної і ешелонованої системи захисту, яка означає не тільки створення своєї власної системи (охоронці, технічні засоби проведення розвідки, тощо), а й існування з цією метою у складі організації спеціальних підрозділів, а також установлення корупційних зв'язків з представниками державних інституцій. Ми говоримо саме про ешелоновану систему захисту, оскільки і навіть прості злочинні угруповання завжди продумують певні заходи захисту.
Четверте. В обов'язковому порядку законодавець має вказати мету злочинної діяльності організації (шайки), але не за класифікацією злочинів, як це має місце в чинному законодавстві. Злочинна організація може вчинювати наряду з тяжкими та особливо тяжкими й інші злочини, які полегшують виконання нею завдань та досягнення мети. Виходячи з того, що у переважній більшості будь-яка діяльність особи (осіб) в кінцевому результаті спрямована на отримання матеріальних вигод, а складна будова злочинної організації вимагає ще й великих фінансових затрат, то, безперечно, такі об'єднання ставлять за кінцеву мету отримання великих надприбутків через створення системи тіньових схем в економіці держави (держав). Навіть, задовольняючи, на перший погляд, політичні амбіції, такі організації через корупційні схеми під прикриттям політичних партій, громадських об'єднань, проникаючи у владні структури, створюють сприятливі умови для задоволення цієї основної мети.
Нам можуть сказати, що злочинні угруповання, як ми їх назвали, також будуть переслідувати аналогічну мету. Так, але вони не матимуть форми організації, постійного характеру і надприбутків від тіньового сектору держави, що буде їх і відрізняти.
З цього питання також слід врахувати світовий досвід та напрацювання вітчизняних правознавців [24].
Названі нами ознаки злочинної організації (шайки) є досить особливими і одночасно, на наш погляд, простими для однозначного сприйняття наукою та практикою. Нормативне закріплення сказаного дозволить спецпідрозділам правоохоронних органів перебудувати свою роботу і сконцентрувати діяльність на виявлення дійсно організованих злочинних об'єднань, а не прикриватися великими цифровими показниками, від яких нема суттєвої користі суспільству.
Список використаних джерел
1. Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. - К.: Наукова думка, 1969. - С. 10-65; Козлов А.Р. Соучастие: традиции и реальность. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. - С.167-168; Мочкош Я. Форми спвучасті у кримінальному праві України: проблемні питання // Право України. - 2006. - № 3. - С.113-116 та ін.
2. Козлов А.Р. Соучастие: традиции и реальность. - СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. - С.167-168.
3. Основы уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик // Уголовное законодательство Союза ССР и союзных республик. В 2-х томах. - М: Госиздат юрид. лит., 1963. - С.29-41.
4. Уголовный кодекс Российской Федерации (ст.35) // Собр. законодательства РФ - 1996. - № 25. - Ст. 2954.
5. Ларичев В.Д. Проблемы борьбы с организованной преступностью // Материалы науч. - практич. конф.: Теневая экономика и организованная преступность, Москва, 9-10 июня 1998 г. - М.,1998. - С. 241; Гуторова Н.О. Організована злочинність в системі норм та інститутів кримінального права України // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою: Міжвідомчий наук. зб. - К.: Науково-дослідний ін-т "Проблеми людини", 1999. - Т.18. - С.141-146; Мельник М., Хавронюк М. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації (кримінально-правовий аспект) // Право України. 2000. - № 4. - С. 59-64; Быков В. Конструкция квалифицирующего признака совершения преступления группой // Уголовное право. - 2000. - № 3. - С.11-14; Козлов А.Р. Соучастие: традиции и реальность. - СПб.: Юридич. центр Пресс, 2001. - С.250-299.
6. Шаргородский М.Д. Некоторые вопросы общего учения о сучастии // Правоведение. - 1960. - № 1. - С. 84-97; Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. - К.: Наукова думка, 1969. - С. 34-38; Организованная преступность / Под ред. А.И. Долговой, С.В. Дьякова. - М.: Юрид. лит., 1989. - С.295-296; Покаместов А.В. Понятие и основные признаки организатора преступной деятельности в уголовном праве: Лекция. - М.: Академия управления МВД России, 2000. - С.16; Єфремов С. Форми участі в організованій злочинній діяльності і їх відображення у кримінальному кодексі // Вісник прокуратури. - 2003. - № 4. - С. 57; Єфремов С. Склад участі у злочині як юридична підстава відповідальності співучасника злочину // Вісник прокуратури. - 2006. - № 6. - С. 67.
Loading...

 
 

Цікаве