WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кваліфікація злочинних діянь, що вчинюються організованими об’єднаннями - Реферат

Кваліфікація злочинних діянь, що вчинюються організованими об’єднаннями - Реферат

наведеним нами поняттям стійкості. Тому маємо говорити не про "організовану групу" і не послуговуватися терміном "стійкість". Останній випливає уже із означення "згуртованість", що можна застосувати при характеристиці внутрішнього змісту організованого злочинного колективу. Відтак, як назвати цей об'єднаний злочинний колектив - шайка, яка в українській мові говорить сама за себе і яким уже неодноразово пропонувалося назвати цей асоціальний колектив в юридичній літературі, чи злочинна організація, як значиться нині у чинному законодавстві (п. 4 ст. 28 КК)? Вважаємо, що це є вибором законодавця. Ці два поняття тлумачаться майже однаково [17] і відповідають за внутрішньою і зовнішньою ознаками колективу з його емоційно-психологічним станом. Але одним поняттям "шайка" виражається відразу форма, зміст і характеристика злочинної діяльності, а організація, у першу чергу, сприймається психологічно у нашій свідомості як соціально-корисний колектив. Тому у кодексі й вживається терміносполука злочинна організація. Це досить правильно. Організація - це вже є дуже складний структурований системний колектив з відповідними частинами. За цією ознакою дійсно можна ідентифікувати і розмежовувати два злочинні колективи, що діють за попередньою змовою. Їх можна назвати злочинним угрупованням і злочинною організацією, або шайкою. Під угрупованням розуміють групу осіб, об'єднаних на основі спільних поглядів, діяльності [18]. Можна розглядати інші варіанти номінацій понять. Проста співучасть осіб тоді буде просто і правильноназиватися - групою. Злочинне угруповання і злочинна організація також будуть правильно називатися - злочинними об'єднаннями. Звідси під організованою злочинністю слід буде розуміти тільки ту кількість злочинів, їх рівень тощо, які вчинюються злочинними організаціями.
Перераховані у законі ознаки злочинної організації (п. 4 ст. 28 КК) свідчать про ряд спільного, на що звертали увагу свого часу М. Хавронюк і М. Мельник [19]. Воно віддзеркалюється і в перших двох форма складної співучасті, які ми уже характеризували, не дивлячись на те, що законодавець вживає у диспозиції норми і деякі нові поняття, які, на його думку, мали би розмежовувати цю злочинну будову, за його термінами, від організованої групи та групи, що діє за попередньою змовою. Мова йде про те, що злочинна організація є ієрархічним об'єднанням для спільної діяльності; складається із членів або структурних частин; структурою для координації злочинної діяльності інших осіб та забезпечення себе самої та інших злочинних груп.
Але саме тут мова йде про мету створення злочинної організації - вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів. Додамо лише, що проти цього категорично виступає більшість і російських правознавців [20].
На перший погляд, тут багато нових визначень. Проте їх аналіз свідчить про те, що, з однієї сторони, вони у більшості виступають лише дефініціями, що не припустимо у матеріальному праві. Переважна частина цих словосполучень знову ж таки запозичена у кримінологів без законодавчого визначення цих понять. Тому ми вкотре вимушені звертатися до лексико-семантичного тлумачення деяких понять. Ієрархія означає систему об'єднання людей, яке побудоване на відношенні послідовного старшинства між ними та частинами цього об'єднання, а також як принцип управління в централізованій системі [21]. З іншої сторони, маємо висновок: диспозиція перевантажена поняттями, які за змістом означають одне й те ж. Наприклад, злочинна організація "складається із структурних частин для координації злочинної діяльності інших осіб". Це охоплюється наведеним нами поняттям ієрархії, воно передбачає принцип управління системою, а також - зв'язки (підпорядкованість) усередині системи. Система не може бути без складових частин і т. д.
На нашу думку, говорити про організацію, а відтак у диспозиції давати детальне пояснення, що вона створена для спільної діяльності, її завданнями (хоча законодавець чомусь називає це метою) є керівництво чи координація злочинної діяльності осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так й інших груп, видається зайвим. Для колективу будь-якої організаційної структури, а тим більше організації, ці завдання є природними. Вони нічим особливим не відрізняються від тих завдань, які виконує керівник, пособник чи навіть два співкерівника, його заступники (таке іноді має місце) і декілька пособників. Без виконання цих завдань будь-яке об'єднання не може ефективно функціонувати. Це ж випливає і зі змісту (хоча і не зовсім вдалого) ст. 27 КК щодо організатора та пособника. Техніка законотворення норм матеріального права має будуватися на лаконічності й суворій точності термінології.
А чи варто було порушувати правило щодо термінологічних вимог і вводити лише у п. 2 ст. 27, п. 4 ст. 28 КК нове поняття "скоєний" замість широко вживаного у матеріальному праві "учинений" злочин? Цікаво, що така термінологічна розбалансованість продовжилася. Погане, як завжди, виявилося живучим. 12.01.05 р. змінена редакція ст. 127 КК і знову вжито слова "скоїв", "скоєні". Невдалим є формулювання змісту диспозиції норми (п. 4 КК) у тій частині, де мова йде про об'єднання, члени якого або "структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися". За попередньою змовою зорганізуватися можуть тільки особи.
Ми часто забуваємо, що закони пишуться не для представників окремих професій, а для всіх громадян, які мають бути для них зрозумілими.
Звертає на себе увагу і розбалансованість співвідношення норм між Загальною та Особливою частинами кодексу тощо. Навіть нині, якщо порівняти ознаки організованої групи (п. 3 ст. 28 КК), не кажучи уже про злочинну організацію (п. 4 ст. 28 КК), і банди (ст. 257 КК), то вони не співпадають. Але Пленум Верховного Суду України пропонує визнавати бандою озброєну організовану групу і злочинну організацію [22]. Банда може складатися навіть із двох озброєних осіб для учинення одного злочину (адже законодавець не визначив мінімального кількісного складу цієї організації, що, на наш погляд, потребує законодавчого доопрацювання і закріплення). Злочинна організація може досягти великих розмірів, співучасниками якою можуть бути навіть великі посадові особи держави, вчинити безліч особливо тяжких злочинів тощо, але максимальна санкція ст. 255 КК становить 12 років, а за бандитизм - 15. Спірним є питання кваліфікації діянь осіб зі складу злочинної організації, які її не тільки створили, а й учинили певні злочини. Ю. Баулін пропонує правилам кваліфікації присвятити навіть цілий розділ КК [23].
Приймаючи до уваги викладене, можемо зробити висновок, що злочинна
Loading...

 
 

Цікаве