WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кваліфікація злочинних діянь, що вчинюються організованими об’єднаннями - Реферат

Кваліфікація злочинних діянь, що вчинюються організованими об’єднаннями - Реферат

чинним законодавством друга група кваліфікується як організована, а перша майже "безобідна" - як група "за попередньою змовою". Тому на практиці одна ознака організованої групи - три особи, часто дає можливість лише формально проводити її відмежування від групи за попередньою змовою, як би остання не перевершувала себе за рівнем суспільної небезпеки, з чим не можна змиритися.
Але така ситуація знову ж таки, як ми уже відмічали, створює формально, а не фактично підвищений рівень наявності у країні організованої злочинності та вкотре не стимулює до роботи правоохоронні органи. Головне, щоб групи складалися мінімально з трьох чоловік. Як показує аналіз практики, переважна кількість виявлених організованих груп щороку саме складається із цього числа. Підтвердженням цьому служить і статистика, за якою у середньому від загальної кількості виявлених організованих груп разом навіть зі злочинними організаціями цей показник становить трохи більше чотирьох осіб [12]. У багатьох, навіть розвинутих країнах і з більшою кількістю населення, спецпідрозділи, що мають неабияку довголітню практику боротьби з організованою злочинністю, виявляютьщорічно значно менше, а то й просто одиниці чи десятки злочинних об'єднань, а не сотні, як в Україні чи РФ.
Ще менш складною для кваліфікації є ситуація, коли троє, або більше осіб заздалегідь попередньо домовилися вчинити один чи більше злочинів. Йшла довга підготовка, були вагання деяких співучасників, які часто вибували, але сам організатор чи може, навіть, підбурювач залишалися постійно. Проте, на певних етапах і вони мінялися ролями між собою та іншими членами групи. Довготривалість була пов'язана також з пошуком необхідного знаряддя тощо. Як оцінити плановість чи неплановість, стійкість чи нестійкість тощо, щоб правильно розмежувати цю групу від організованої групи? На своє ж питання і відповідаємо: за суб'єктивною оцінкою тих, хто приймає рішення - це правильно, але як бути, якщо всі ознаки як однієї групи, так і другої є повністю подібними та досить подібними, а також умовними і оціночними.
Як же характеризується законодавцем сутність організаційних ознак трьох форм об'єднань складної співучасті. При характеристиці організованої групи та злочинної організації вживається такий термін, як "стійкість". Але це поняття досить оціночне і не тільки не дається його визначення, а навпаки - заплутане самим законодавцем. У п. 3 ст. 28 КК сказано про організацію стійкого об'єднання для вчинення "… цього та іншого (інших) злочинів…". Злочинна організація (п. 4 ст. 28 КК) також може протягом нетривалого часу вчинити один чи два тяжких або особливо тяжких злочини. Виходить, що для визнання злочинного об'єднання стійким не зовсім підходить тривалість його діяльності за кількістю вчинених злочинів. А якщо для характеристики стійкості брати до уваги тривалість вчинення злочинів, то ми уже частково наводили аргументи тривалості існування та вчинення злочинів і групою за попередньою змовою. "Стійкість" походить від основи стійкий, що для людини (колективу) означає витривалий, наполегливий, твердий характером, непохитний у намірах, поглядах, вчинках, діях, незламний, вірний своїм переконанням, не піддається сторонньому негативному впливу [13]. Якщо такими якостями будуть володіти співучасники групи (дві особи) за попередньою змовою, то вони також досягнуть своєї мети, а особливо, коли мова йде про вчинення ними, наприклад, складних тяжких чи особливо тяжких злочинів. Проте, законодавець, як уже видно із викладеного, виключив із поняття стійкість таку ознаку, як тривалість діяння групи. Тоді слід говорити, що стійкістю мають бути наділені і члени групи, що вчиняють злочин (злочини) за попередньою змовою, але цього не вказано у диспозиції норми (п. 2 ст. 28 КК). Стійкість є досить сумнівною ознакою. Часто вона виробляється штучно під страхом, за допомогою сили впливу організатора чи інших співучасників тощо. Тому вона не може бути основною розмежувальною ознакою, на чому наголошує І. Іваненко [14].
Підсумовуючи результати аналізу на цьому етапі зазначимо, що за оціночними описовими ознаками і самою практичною суттю, як видно із наведених прикладів, важко розмежувати групу за попередньою змовою і організовану групу. А чи варто їх розділяти? Виходячи із того, що із-за такого законодавчого порядку та нечіткої визначеності ознак допускаються й помилкові рішення про визнання груп за попередньою змовою організованими об'єднання, штучно створюється і без того високий рівень стану організованої злочинності в державі. Окрім цього, міжнародні правові акти та переважна більшість країн світу не проводять такого двоступеневого поділу злочинних діянь організованих об'єднань, які прийнято називати у матеріальному праві у більшості бандами, мафіозними об'єднаннями тощо. Розмежування організованої від загальнокримінальної злочинної діяльності робиться здебільшого через визначення мети - збагачення та створення тіньової економіки тощо. В рамках статейного матеріалу не маємо можливості дати повний аналіз цього, тому відсилаємо до деяких джерел [15].
Сама терміносполука "організована група" пішла від "організованої злочинності", що є також невдалим для застосування у кримінальному праві. Організована злочинність, її рівень, як і злочинність взагалі, характеризується в основному кількісними показниками. Цей термін вироблений та застосовується у кримінології. Його невдалість у дещо видозміненому вигляді проявляється у матеріальному праві, а також у тому, що будь-яка група за попередньою змовою має бути організована незалежно від форми організації, на це також звертає увагу А. Закалюк [11]. При цьому існує ще одна термінологічна недоречність, незважаючи на те, що термін - з лат. межі, кордон - існує у чітко виписаному суворому значенні, що не припускає в жодному разі розмаїття значень та їх смислових відтінків, особливо - у кодифікованому стані - у кодексі. Коли мова йде про організованість людей, то ми повинні мати на увазі не тільки форму, а, в першу чергу, суть форми як емоційно-психологічного мотивованого утворення. Психологи розглядають групу як неорганізовану асоціацію випадково дібраних людей. Організованим може бути тільки колектив, де уже є лідер (організатор), підгрупи людей, ієрархія статусів його членів. Найважливішою ознакою колективу є його згуртованість. Її чинниками є такі: ідейна згуртованість; міжособиста згуртованість і організаційна згуртованість. І далі відзначається, що чим "…більш згуртований колектив, тим імовірніше, що він спроможний протистояти впливові внутрішніх і зовнішніх чинників, які його дезорганізують…" [16], а це уже перекликається з
Loading...

 
 

Цікаве