WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Законодавство про захист свідків та потерпілих від організованих злочинних посягань (порівняльний аналіз) - Реферат

Законодавство про захист свідків та потерпілих від організованих злочинних посягань (порівняльний аналіз) - Реферат

діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки. Роз'яснення поняття "члени сім'ї" у КПК України відсутнє, як і в законодавчих актах України. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року [16, с. 180] (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї"), членам сім'ї (військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони) є особа, яка перебуває із суб'єктом права у правовідносинах, природа яких визначається: кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; спільним постійним проживанням; веденням спільного господарства.
Аналізуючи міжнародне законодавство, наголошуємо, що Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності, прийнята резолюцією 55/25 ГА від 15 листопада 2000 року (ч. 1 ст. 24; ч. 1 ст. 25) [17, с. 7-45], підписана Україною 12 грудня 2000 року та ратифікована Законом України від 4 лютого 2004 року № 1433-ІУ, Рекомендація R (97) 13, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 19 вересня 1997 року щодо залякування свідків та права захисту (п. 14), передбачають ефективний захист стосовно свідків, потерпілих, їх родичів та інших близьких їм осіб. Забезпечення безпеки цих осіб Закон не передбачає, не міститься він і у проекті КПК України (ч. 2 ст. 74) [18].
Частина 3 статті 2 Закону Російської Федерації передбачає захист також близьких родичів, родичів та близьких осіб, протиправне посягання на яких здійснюється з метою впливу на осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Захист "близьких осіб" передбачений і п. 4 ст. 3 Закону Республіки Білорусь.
Під "близькими особами" Закон Республіки Білорусь передбачає батьків, дітей, усиновителів, усиновлених, рідних братів та сестер, діда, бабку, онуків, чоловіка (дружину), або тих же родичів чоловіка або дружини, а також інших родичів, недієздатних утриманців або інших осіб, які проживають спільно і ведуть спільне господарство, або інших осіб, яких вони обґрунтовано визнають своїми близькими (п. 1 ст. 1). Закон Російської Федерації "Про державний захист суддів, посадових осіб правоохоронних та контролюючих органів" визначив, що "близькими" у виняткових випадках можуть бути особи, на життя, здоров'я та майно яких здійснюється посягання з метою перешкодити законній діяльності суддів …, або примусити їх до зміни її характеру, або через помсту за вказану діяльність.
Пункт "е" ч. 1 ст. 2 Закону Республіки Молдова передбачає, що у виключних випадках державний захист підпадають інші особи, через яких здійснюється вплив на осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
На думку С.П. Щерби та О.А. Зайцева, до близьких осіб, на яких може бути здійснений вплив, належать близькі родичі (батьки, діти, усиновителі, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки, а також чоловік або дружина); інші особи, які перебувають у родинних стосунках, але відповідно до чинного законодавства не належать до близьких родичів, друзів, наречених, а також - осіб, які перебувають у фактичних сімейних стосунках, та ведуть спільне господарство. При цьому важливо, щоб протиправний вплив на близьких осіб був значимим для суб'єкта кримінально-процесуальної діяльності. Таку саму позицію відстоюють і В.І. Андрєєв, В.В. Трухачьов [8, с. 196-197; 19, с. 43-44; 20, с. 16].
На думку Л.М. Шестопалової, під час розгляду питання про здійснення заходів безпеки щодо життя, здоров'я, житла чи майна члена сім'ї особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, мають ураховуватись її родичі до шостого ступеня споріднення: дядько, тітка, прабабка, прадід, небожі тощо. Вона вважає, що з метою недопущення довільного застосування відповідних термінів, на практиці це положення потребує законодавчого закріплення чи, принаймні, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України [21, с. 219].
Таким чином, законодавство України та Республіки Казахстан передбачає найвужче коло осіб, стосовно яких можуть бути здійснені заходи захисту. Вважаємо необґрунтованим чітке визначення кола таких осіб. Реалії життя свідчать про те, що носії доказової інформації (як і всі люди) пов'язані узами любові, дружби не тільки із членами своїх сімей або близькими родичами та турбуються за благополуччя не тільки цих людей. Духовні стосунки, які не обумовлені правовою регламентацією, поряд зі спорідненістю, є визначальними в поведінці осіб, які беруть участь у кримінально-процесуальній діяльності [22, с. 187]
На нашу думку, доцільно при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення безпеки брати до уваги ступінь спорідненості осіб, а мету, з якою здійснюється вплив саме на цю особу - перешкодити участі особи у кримінальному судочинстві, примусити її до зміни вже даних показань, або через помсту за вказану діяльність. Вважаємо за необхідне внести зміни до Закону і викласти п. "є" ст. 2 у такому вигляді: "…близькі родичі та обґрунтовано близькі особи, перелічених у пунктах "а" - "е" цієї статті осіб, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них реалізуються спроби щодо впливу на учасників кримінального судочинства". Відповідні зміни необхідно внести також до КПК України та врахувати у проекті Кодексу України. Визначення поняття осіб "обґрунтовано близькими" здійснювати в кожному конкретному випадку, з огляду на стосунки між особами, їх значення у житті одне для одного та інших обставин.
Визначаючи однією з умов ефективності функціонування інституту безпеки особи у кримінальному процесі таку, яка належить до відповідної галузі законодавства: створення правової бази щодо забезпечення безпеки особи у кримінальному процесі та удосконалення законодавства (удосконалення чинного та прийняття нового), О.А. Єпіхін, Н.В. Пелипенко, А.Г. Бойков представляють, на нашу думку, цілком правильну позицію щодо прийняття самостійного Закону про забезпечення безпеки будь-якого учасника у зв'язку з провадженням у кримінальній справі [23, с. 62-63; 24, с. 15 25, с. 20].
Беручи до уваги те, що у правовій державі пріоритет закону повинен доповнюватися надійним механізмом правового захисту особи [22, с. 188], та викладені ними пропозиції, вважаємо за необхідне викласти назву Закону в такій редакції "Про державний захист осіб, які беруть участь у кримінальномусудочинстві".
Список використаних джерел
1. Савельева М.В., Степанов В.В. Фактор внезапности в уголовном судопроизводстве (процессуальные и тактические аспекты): Монография. - Саратов, ООО "Три А". - 228 с.
2. Бахин В.П. Так стоит ли бороться с преступностью? // Акт. пробл. современной юрид. науки и практики: Сб. науч. тр. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2006. - С.161-165.
3. Бобраков И.А. Уголовно-правовая характеристика преступлений, посягающих на лиц, участвующих в уголовном судопроизводстей, и проблемы их законодательной регламентации: Монография. - Брянск: Брянский филиал Моск. ун-та МВД России, 2004. -75 с.
4. Лу'янчиков Є.Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів: Монографія. - К., 2005. - 360 с.
5. Карпов Н.С. Злочинна діяльність: Монографія. - К.: Вид-во Семенка Сергія, 2004. - 310 с.
6. Жариков Р.А. Некоторые аспекты совершенствования борьбы с организованной преступностью и терроризмом // Материалы междунар. науч. - практ. конф. "Теоретико-методологические и прикладные аспекты борьбы с преступностью: история и современность", 17-18 марта 2005 г.: В 4 ч. / Под общ. ред. Ф.Б. Мухаметшина. - Уфа: УЮИ МВД РФ, 2005. -Ч. 1. -С.160-168.
7. Карпов Н.С. Криминалистическое изучение преступной деятельности, средств и методов борьбы с ней (данные эмпирического исследований). - К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2004. - 218 с.
8. Трухачев В.В. Преступное воздействие на доказательственную информацию: Правовые и криминалистические средства предупреждения, выявления, нейтрализации. - Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2000. - 232 с.
Loading...

 
 

Цікаве