WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Визначення змістовних ознак та основних складових явища організованої злочинності - Реферат

Визначення змістовних ознак та основних складових явища організованої злочинності - Реферат

злочинність - поняття збірне. По суті, - це специфічна форма планування і здійснення злочинних акцій силами жорстких структур злочинного світу [6]. Дане трактування поняття цього соціально небезпечного явища є методологічною основою для нашого дослідження.
Для теорії і практики оперативно-розшукової діяльності в боротьбі з організованою злочинністю важливе значення мають ознаки, що дозволяють вчасно розпізнати, виявити організовані злочинні групи, їхніх учасників і вжити відповідних заходів. Основними або головними ознаками організованої злочинності, що дозволяють вчасно розпізнати і виявити організовані злочинні групи та їх учасників, є:
- по-перше, особлива форма, особливий характер злочинної активності, злочинної поведінки, злочинного способу життя. На відміну від традиційної, організована злочинність характеризується більш ретельною підготовкою злочинів. Злочинна активність набуває вид доцільної діяльності, здійснюваної на плановій основі. Ця діяльність перетворюється у своєрідне ремесло, у спосіб життя зі своєю філософією і психологією, а в залежності від злочинної орієнтації учасників організованих злочинних груп - у різновид злочинного "бізнесу";
- по-друге, - механізм забезпечення скоєння злочинів, структурно-організаційні умови їхнього відтворення. Вчинення злочинів на плановій основі припускає об'єднання учасників ряду злочинних груп у злочинне співтовариство, у специфічну організацію з чітким розподілом ролей, завдань і відповідальності; перевага жорстким організаційним структурам з чітко вираженою ієрархією і субординацією. Особлива увага приділяється дисципліні, що забезпечує беззаперечне виконання наказів старших за посадою. За непослух застосовуються різні санкції від великих грошових штрафів до страти. Від зазначених вище двох головних ознак похідними є інші ознаки організованої злочинності, що описані в спеціальній літературі:
- чіткий розподіл ролей у злочинному угрупованні, організаційно-управлінська структура, що відповідає цьому, єдині для всіх учасників норми поведінки і санкції за їх виконання;
- стійка, тривала за часом, планована протиправна діяльність. Характерно потокове вчинення злочинів, поки це доцільно або не представляє небезпеки для угруповання в плані викриття;
- постійне і послідовне прагнення до збагачення, корислива спрямованість злочинної діяльності на одержання доходів, прибутку від злочинного "бізнесу";
- гнучкість системи, пристосування до мінливих умов, тенденція до розширення сфер діяльності;
- зрощування традиційної кримінальної та економічної злочинності на основі взаємного інтересу. Беручи участь у прибутках кримінального бізнесу лідери кримінального середовища організують свій легальний разом з ділками в сфері економіки;
- тенденція до розширення зв'язків між злочинними угрупованнями в конкретному регіоні, встановлення міжрегіональних і міждержавних зв'язків;
- впровадження представників організованої злочинності в офіційні структури та їх корумповання;
- створення і постійне поповнення загального фонду, так званого "общаку", "каси" (майно, матеріальні кошти і цінності);
- постійна турбота про безпеку угруповання, планомірне придушення форм соціального контролю шляхом розробки заходів проти кримінального переслідування учасників угруповань, цілеспрямована активна протидія правоохоронним органам;
- створення міфу про організовану злочинність, поширення ідеології і моралі злочинного світу шляхом рекламування способу життя, демонстрації застрашливих акцій, розрахованих, в основному, на психологічний ефект або покликаних переконати обивателя "у високих моральних принципах", що проголошуються учасниками злочинних угруповань [7].
Виходячи з ознак і специфічних рис злочинних співтовариств, що характеризують їх як об'єкт діяльності спеціальних служб, можливим є визнання наступних системоутворюючих ознак злочинного співтовариства:
- стійкий, постійний, плановий, конспіративний характер діяльності у виді злочинного промислу;
- наявність організаційно-управлінських структур і структур, що забезпечують, ієрархії керівництва, єдиних норм поведінки;
- зрощування тіньової економічної діяльності з кримінальною злочинністю;
- зв'язок з корумпованими чиновниками органів політичної влади, господарського управління, правоохоронної системи;
- створення системи планомірної нейтралізації усіх форм соціального контролю;
- застосування спеціальних методів розвідки і контррозвідки;
- наявність централізованих великих грошових фондів;
- тенденція до постійного розширення сфер діяльності;
- наявність сфер впливу і контролю.
За останньою ознакою, як показали проведені дослідження, виділяються два види співтовариств:
- регіональні злочинні співтовариства, що контролюють злочинний бізнес, а також окремі види легального бізнесу на визначених територіях;
- галузеві злочинні співтовариства, що контролюють визначені сфери суспільної практики.
Намагаючись провести класифікацію злочинних співтовариств, можна дійти висновку, що в Україні немає якого-небудь централізованого співтовариства, що керує всіма організованими і професійними злочинними групами в країні.
Проведені дослідження показують, що технічне оснащення організованих злочинних співтовариств залежить від цілей і об'єктів посягання, інших факторів, що завдають впливу на кримінальну діяльність. Вони оснащені сьогодні новітніми автомобілями з могутніми моторами, стрілецькою нарізною зброєю, гранатометами, засобамиособистого захисту і психологічного впливу на об'єкти посягань, сучасними комп'ютерами, новітньою досконалою відео- та аудіоапаратурою, засобами радіозв'язку, засобами протидії технічної розвідки та іншими спеціальними технічними засобами. По 84 % розкритих справ організовані злочинні групи застосовували різні технічні засоби.
Технічні засоби, використовувані організованими злочинними формуваннями, можна умовно розділити на дві групи:
- технічні засоби, використовувані в процесі інформаційно-розвідувальної і контррозвідувальної діяльності;
- технічні засоби, використовувані в процесі підготовки, вчинення
злочину і приховання слідів злочинної діяльності.
Досліджуючи характерні риси та ознаки організованої злочинності, останню можна визначити як суспільно небезпечне соціальне явище, що характеризується тісним зімкненням кримінального світу з тіньовими економічними структурами і корупцією в органах влади та управління, що виявляє себе в діяльності злочинних співтовариств, котрі контролюють джерела протиправних, а також окремих видів правомірних доходів на територіях або в сферах соціальної практики.
Отже, боротьба з організованою злочинністю повинна стати одним з найважливіших державних завдань і вимагає вжиття всіх можливих правових і організаційних заходів боротьби з цим явищем. Однією зі складових цієї боротьби є діяльність спеціалізованих підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю. Ця діяльність в основному повинна полягати в комплексному застосуванні передбачених законом оперативно-розшукових заходів, у тому числі використання в процесі проведення оперативно-розшукових заходів науково-технічних засобів і методів [8].
Список використаних джерел
1. Организованная преступность / Под ред. А.И. Долговой, С.В. Дъякова. - М.: Криминолог. ассоциация, 1993. - 328 с.
2. Гуров А.И. Криминальный профессионализм и борьба с ним (по материалам уголовного розыска): Ч. 1. Понятие криминального профессионализма в историческом аспекте. - М.: ВНИИ МВД СССР, 1983. - 96 с.
3. Гуров А.И. Профессиональная преступность: прошлое и современность. - М.: Юрид. лит., 1990. - 304 с.
4. Долгова А.И. Системно-структурный характер преступности // Вопр. борьбы с преступностью. - М., 1984. - Вып. 41. - 106 с.
5. Климов И.А., Вербовой В.Т. Правовые и организационно-тактические основы борьбы с организованной преступностью и коррупцией: Учеб. пособие. - М.: Юрид. ин-т МВД РФ, 1994. - 124 с.
6. Щур В.В. Тактика нейтралізації протидії розслідуванню злочинів, вчинених організованими групами: Монографія / За ред. В.Ю. Шепітька. - Х.: Гриф, 2005. - 176 с.
7. Лузгин И.М. Расследование как процесс познания. - М., 1969. - 134 с.
8. Грохольський В.Л. Організаційно-правові засади управління спеціальними підрозділами МВС України по боротьбі з організованою злочинністю: Монографія / За заг. ред. О.М. Бандурки. - Х., 2003. - 312 с.
Loading...

 
 

Цікаве