WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Визначення змістовних ознак та основних складових явища організованої злочинності - Реферат

Визначення змістовних ознак та основних складових явища організованої злочинності - Реферат


Реферат
на тему:
Визначення змістовних ознак та основних складових явища організованої злочинності
Перехідний період суспільства до ринкових відносин, до нової форми державності характеризується непослідовністю та неефективністю проведених реформ, деякою хаотичністю, а іноді й протиріччям у формуванні правової бази побудови демократичної держави.
Це супроводжується хворобливими змінами в суспільній свідомості, іншими негативними наслідками, що підсилюють соціальну напруженість у суспільстві. До них, у першу чергу, відноситься загострення криміногенної обстановки, ріст злочинності, яка все частіше набуває організованого характеру. Спостерігається стійка тенденція зрощування організованих злочинних формувань із загальнокримінальними елементами, встановлення міжрегіональних і міждержавних кримінальних зв'язків [1].
Проблемам боротьби з організованою злочинністю присвятили свої праці такі відомі вчені, як А.І. Алексєєв, В.І. Антипов, В.М. Атмажитов, Ю.С. Блінов, Б.Н. Блінов, В.Г. Бобров, Б.Е. Богданов, Д.В. Гребельський, В.П. Ілларіонов, Л.Н. Калинкович, І.А. Климов, В.П. Корж, М.В. Корнієнко, Ю.Ф. Кваша, В.П. Кувалдін, А.Г. Лєкарь, В.А. Лукашов, А.Г. Маркушин, С.С. Овчинський, В.Н. Омелін, В.Г. Самойлов, В.В. Сергєєв, Г.К. Сінілов, Б.А. Смагоринський, Е.В. Токарєв, В.В. Щур, В.Ю. Фролов, Н.І. Якушин і багато інших дослідників.
Правові, організаційні та інформаційні проблеми боротьби з організованою злочинністю досліджували ряд авторів: В.Т. Вербовий, В.Г. Гриб, А.І. Гуров, О.Ф. Гурованов, В.Л. Грохольський, І.М. Дяченко, А.Ф. Васильєв, В.С. Овчинський та ін.
Організована злочинність - складне соціально небезпечне явище. Дослідження показують, що, з'явившись спочатку в Італії, а потім у США, воно властиве будь-якому суспільству і державі. Як правило, її виникненню передує кризова обстановка в політичному та економічному житті країни. Зараз цей соціальний і кримінальний феномен існує майже у всіх, навіть у слаборозвинених державах, керуючи в деяких з них органами влади, економікою, постійно розширюючи межі свого впливу.
Розростання організованої злочинності в кожній, у тому числі й нашій державі, обумовлено рядом факторів, а саме:
- провалами в економіці, постійним погіршенням у цій сфері і, як наслідок, падінням життєвого рівня значної частини населення, різкою диференціацію в суспільстві;
- соціально-політичною напруженістю, що зберігається на протязі тривалого часу, викликаною конфліктами, які не припиняються, і переростають у прямі зіткнення, страйки, збройні зіткнення і війни;
- недовірою людей, що зміцнюється, у спроможність органів влади і управління вирішити виниклі проблеми та обумовленим цим прагненням значної частини населення використовувати для одержання коштів будь-які, у тому числі незаконні шляхи;
- непродуманістю і суперечливістю заходів, пов'язаних зі зміною відносин власності;
- недоліками в організації, контролі і правовому регулюванні процесів управління, господарювання, виробництва, розподілу та реалізації продукції, сировини, державного майна, використання фінансів. Це призвело, власне кажучи, до стирання меж між злочинним посяганням на державну власність і підприємницьку ініціативу, розвитком комерційних структур. Крім того, держава практично втратила можливість відстоювати свої економічні інтереси [2].
Розглядаючи сучасний стан організованої злочинності, головними складовими її розвитку можна назвати:
- стрімке падіння суспільного рівня виробництва при одночасному рості інфляції та безробіття;
- різке збільшення розриву між рівнями життя різних груп населення в зв'язку з введенням ринкової економіки як у соціальній структурі суспільства, так і по різних регіонах;
- наростання антидемократичних, націоналістичних, сепаратистських тенденцій, що перейшли в ряді регіонів у різновид громадянської війни [3].
Дослідження показали, що характерними рисами розвитку організованої злочинності можна виділити наступні:
- політизацію (організовані злочинні формування активно прагнуть до захоплення ведучих позицій в ешелонах влади для надання безпосереднього впливу як на прийняття управлінських рішень, так і на законодавчий процес);
- зростання професіоналізму;
- розширення масштабів з виходом за кордон;
- поширення екстремістських форм;
- залучення у свою орбіту тих видів злочинів, що традиційно не відносилися до організованих.
Сучасні злочинні співтовариства мають специфічні риси, що визначають їх як об'єкт діяльності спеціальних служб. До них відносяться наступні:
- високий рівень конспірації. Збереження в повній таємниці своєї діяльності, "закон мовчання" у житті і при контактах зі слідчими органами, твердість у вигороджуванні співучасників і т. ін.;
- використання пробілів кримінального і кримінально-процесуального права. Злочинні співтовариства використовують для досягнення своїх цілей сфери суспільних відносин, не регульовані законодавством, або діють там, де значно ускладнений збір доказів злочинної діяльності;
- реалізація принципу дискретності відповідальності. Ієрархічна побудова і відносна самостійність підсистем базового рівня в злочинних співтовариствах створюють ситуацію, в якій ліквідація будь-якого структурного елемента цього прошарку не веде до порушення системи внутрішніх вертикальних зв'язків, втрати одних елементів адекватно заповнюються іншими;
- наявність корумпованих зв'язків в апараті влади і управління, у тому числі в правоохоронних органах. Ця обставина, по-перше, значно підвищує рівень безпеки учасників співтовариства, істотно розширює можливості для організації протиправного бізнесу; по-друге, дозволяє висувати і підтримувати вигідних кандидатів на виборах в органи влади, самим злочинцям проникнути в оточення впливових представників влади або балотуватися на виборах у народні депутати, що забезпечує недоторканність і, деякою мірою, розв'язує руки, тобто фактично мова йде про політичні методи досягнення злочинних цілей;
- створення злочинцями структур внутрішньої безпеки, часто очолюваних колишніми співробітниками правоохоронних органів. Наші дослідження підтверджують, що в більшості злочинних співтовариств зафіксовані особи або групи осіб, які виконують функції забезпечення безпеки, що встановлюють жорсткий контррозвідувальний режим, ведуть агентурну роботу, шукають доступ до оперативних обліків органів внутрішніх справ, перевіряють осіб, підозрюваних у зв'язках із правоохоронними органами;
- просторовий розмах. Діяльність злочинних співтовариств нерідко охоплює цілі регіони або галузі, в неї втягуються закордонні партнери;
- проникнення в засоби масової інформації з метою створення сприятливої думки про себе і свою ідеологію, а також компрометування неугодних осіб, у тому числі співробітників правоохоронних органів.
Характерними рисами організованих злочинних співтовариств, з якими мають вести боротьбу підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, на думкуА.І. Долгової, є наступні:
- стійкість і тривалість існування;
- програмування злочинної діяльності з урахуванням соціальних умов, що змінюються, стану ринку, системи соціального контролю, законності та правопорядку, а також активне, цілеспрямоване створення сприятливих умов для цієї діяльності на основі використання наукових і технічних досягнень;
- переслідування мети вилучення максимального прибутку і використання офіційних, державних і громадських структур для забезпечення, збільшення і збереження цього прибутку;
- ієрархічність побудови і таке розмежування функцій їхніх членів, при якому участь у здійсненні конкретних злочинних діянь і загальна організаційна діяльність не збігаються;
- наявність загальних матеріальних коштів, визначених норм поведінки і системи підпорядкування цим нормам;
- наявність системи безпеки, що забезпечує власну розвідувальну і контррозвідувальну діяльність, охорону і нейтралізацію зусиль державних органів по викриттю злочинного співтовариства і його злочинної діяльності. Заходи безпеки, як правило, включають підкуп державних службовців, що тісно пов'язує організовану злочинність з корупцією [4].
Так що ж представляє собою організована злочинність? Намагаючись відповісти на це питання, слід розглянути це явище із соціальної, філософської, кримінологічної та інших точок зору. Зокрема, найбільш конструктивним представляється підхід І.А. Климова та В.Т. Вербового [5]. Організована
Loading...

 
 

Цікаве