WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Взаємодія органів міліції та органів фінансового контролю у протидії зловживанням і корупційним явищам у сфері державних закупівель - Реферат

Взаємодія органів міліції та органів фінансового контролю у протидії зловживанням і корупційним явищам у сфері державних закупівель - Реферат


Реферат на тему:
Взаємодія органів міліції та органів фінансового контролю у протидії зловживанням і корупційним явищам у сфері державних закупівель
Однією з широких сфер для зловживань у фінансово-господарській діяльності суб'єктів господарювання є державні закупівлі.
В Україні до проблем протидії правопорушенням у сфері державних закупівель неодноразово зверталися провідні вітчизняні вчені та практичні працівники правоохоронних і контролюючих органів, серед них: В. Симоненко, Л. Кириченко, О. Кальман, В. Бровкін, П. Андрєєв, Т. Кор-някова, В. Семенюк, П. Хукаленко, М. Бариніна-Закірова, І. Стефанюк, Г. Черненко, М. Волонтирська та ін. Незважаючи на досить велику кількість публікацій, а також враховуючи останні зміни, що відбулися в законодавстві з даної проблематики, питання протидії зловживанням і корупції у сфері державних закупівель потребують додаткового розгляду.
Метою даної статті є розгляд теоретичних засад удосконалення механізму взаємодії органів міліції і державних органів фінансового контролю у протидії правопорушенням, в тому числі їх корупційних проявів, у сфері здійснення закупівель розпорядниками державних коштів.
Відповідно до статистичної документації лише підрозділами Державної контрольно-ревізійної служби (далі - ДКРС) протягом останніх двох років встановлено порушень чинного порядку здійснення закупівель на приблизно 3900 об'єктах контролю (з понад 14 300 - перевірених) на загальну суму більше 320,2 млн. грн., що становить близько 90 % суми фінансування, виділеного їм на дані цілі [1].
Такі дії розпорядників державних коштів не сприяють ні ефективному та прозорому їх використанню, ні розвитку конкурентного середовища для здійснення закупівель за державні кошти.
Відповідно до звітів контролюючих та правоохоронних органів до найбільш розповсюджених порушень у сфері державних закупівель, яких припускаються розпорядники державних коштів, належать такі:
- укладання договору без проведення процедури закупівель;
- уникнення процедури закупівлі шляхом роздрібнення її суми на частини;
- проведення торгів з обмеженою участю без погодження з уповноваженим органом;
- фальсифікація матеріалів проведення торгів (тендеру);
- фальсифікація протоколів розкриття тендерних пропозицій та проведення тендеру з метою підвищення ціни закупівлі;
- укладання договорів закупівлі за цінами, вищими, ніж були в інших учасників торгів;
- створення умов для перемоги окремого виконавця шляхом зміни перед проведенням тендеру номенклатури закупівлі;
- необґрунтоване застосування процедури закупівлі одного учасника;
- сприяння виконавцю у звільненні від сплати обов'язкових платежів до бюджету, здійснення яких в кінцевому результаті зводиться до перекачування державних грошей на рахунки "нечистих" власників та їх подільників [2].
Важливою ланкою у процесі запровадження конкурентних процедур під час закупівель є система фінансового контролю та взаємодії правоохоронних та контролюючих органів, яка визначається першочергово законодавчими актами.
На виконання Указу Президента України від 16.11.2000 № 1242 "Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з корупцією, іншими протиправними діями в соціально-економічній сфері та забезпечення економного витрачання державних коштів" і подальших рішень уряду органами ДКРС та міліції в ході проведення контрольних заходів в обов'язковому порядку здійснюються перевірки з питань дотримання норм Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та нормативно-правових актів, яких прийнято на його виконання протягом 2000-2006 років близько п'ятидесяти [3].
Загалом же, відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" державна закупівля - "придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти", при цьому є певна особливість - здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації.
До органів, що здійснюють державний нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель товарів, робіт і послуг, згідно зі статтею 3 вказаного Закону належать:
- Верховна Рада України;
- Кабінет Міністрів України;
- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (статтею 31 цього ж Закону таким органом визначено Антимонопольний комітет України, завданням якого є реалізація основної мети зазначеного Закону щодо створення конкурентного середовища у сфері закупівель);
- Рахункова палата України;
- Державна контрольно-ревізійна служба України;
- Державне казначейство України;
- спеціально уповноважений центральний органом виконавчої влади у галузі статистики;
- правоохоронні органи.
Вказаний перелік є вичерпним, але у той же час, на нашу думку, він потребує певної систематизації, принаймні за підставами, які випливають зі змісту самої статті - за функціями управління: які органи здійснюють державний нагляд, які - державний контроль, а які - координацію у цій сфері. Крім того, враховуючи відсутність єдиного підходу у науковців та законодавця у визначенні поняття "правоохоронні органи", вважаємо за доцільне у вказаному Законі навести конкретний перелік органів, які належать до правоохоронних. На нашу думку, до них можна віднести: органи податкової міліції Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України - міліцію, Служби безпеки України, прокуратури України.
Відповідно до положень спеціального закону, що регулює відносини у досліджуваній сфері, перераховані вище органи державної влади можна поділити на дві групи:
1) координуючі органи - Антимонопольний комітет України;
2) наглядові та контролюючі органи - Рахункова палата, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики, правоохоронні органи [4].
Таким чином, такі органи, як Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України, при систематизації не увійшли до жодної з груп. Крім того, дані органи належать до вищих органів державної влади, які за чіткою вертикаллю містять у своєму складі, відповідно, такі: Верховна Рада України - Рахункову палату; Кабінет Міністрів України - решту перерахованих органів державної виконавчої влади; при цьому вони здійснюють координацію, нагляд і контроль за діяльністю всіх підпорядкованих їм державних органів за усіма сферами суспільного життя. Тому, на нашу думку, доцільно виключити зі статті 3 вказаного Закону такі органи, як Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України, а залишити лише безпосередніх "виконавців".
Виходячи з положень статті 32 даного Закону, Державна контрольно-ревізійна служба України так само, як і правоохоронні органи, належить до загальної групи - "інших органів, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері закупівель", прицьому функціями органів ДКРС при здійсненні державного нагляду та контролю у сфері закупівель є:
- проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель;
- здійснення
Loading...

 
 

Цікаве