WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Вдосконалення нормативно-правової регламентації слідчих дій – перспективний напрям у захисті особистих і публічних інтересів в ході протидії організов - Реферат

Вдосконалення нормативно-правової регламентації слідчих дій – перспективний напрям у захисті особистих і публічних інтересів в ході протидії організов - Реферат

поєднувати як класичні слідчі дії, так, і по мірі необхідності, відповідні ОРЗ (у тому числі, так звані негласні слідчі дії). Безумовно, що зазначені слідчі дії (ОРЗ) потенційно мають значну більше ступінь втручання (обмеження) у конституційні права учасників процесу, ніж традиційні слідчі дії. Тому вони вимагають і більшого захисту від можливих зловживань з боку зацікавлених осіб. Основою такого захисту має стати чітка процесуальна регламентація стосовно підстав проведення; суб'єктів, що мають право надати дозвіл на проведення цих слідчих дій; ординарного та екстраординарного порядку їх проведення; законних меж втручання і варіантів поведінки співробітників правоохоронних органів, у тому числі з використанням "неправдивих відомостей" стосовно своєї особи чи роду занять; порядку ознайомлення підозрюваного (обвинуваченого), його захисника та/або третіх осіб з отриманими результатами та умов їх подальшого використання в доказуванні;процедури оскарження проведення зазначених дій та отриманих результатів тощо.
Принцип змагальності, на основі якого згідно зі ст. 129 Конституції України має відбуватись кримінальне судочинство, передбачає, що розслідування відбуватиметься під найбільш дієвим контролем - контролем сторін, а у необхідних випадках рішення щодо допустимості обмеження конституційних прав особи в ході проведення тих чи інших слідчих дій прийматиме незалежний арбітр - слідчий суддя. Головним завданням слідчого судді має стати надання дозволу на проведення слідчої дії, пов'язаної із обмеженням основних прав учасників процесу, а також здійснення судового представництва в окремих слідчих діях з метою забезпечення потенційних доказів. Доцільність проведення тих чи інших слідчих дій і оцінка їх адекватності у досягненні мети розслідування має бути покладена на прокурора, який виконуватиме функцію керівника розслідування у конкретному кримінально-процесуальному провадженні.
Вимоги щодо допустимості отриманих в ході слідчих дій фактичних даних мають отримати докладне нормативно-правове закріплення і відігравати роль кримінально-процесуальної санкції. У виключних випадках, пов'язаних із суттєвими загрозами особистим і публічним інтересам від зволікання з проведенням зазначених слідчих дій, рішення щодо допустимості в ході їх проведення обмеження конституційних прав учасників кримінального процесу може бути прийнято прокурором (виконавцем). Але у розумний термін таке рішення має бути підтверджено слідчим суддею; в іншому разі результати проведених слідчих дій мають вважатись недопустимими в доказуванні, а отримані матеріали підлягають знищенню. Таким чином, порушення законних інтересів підозрюваного (обвинуваченого) чи третьої особи, враховуватимуться ще на стадії досудового розслідування у найближчих часових межах до самого факту порушення. Це сприятиме більш ефективному захисту особистих інтересів відповідних учасників процесу.
Слід сказати, що у кримінально-процесуальному законодавстві інших країн концепція розширення кола слідчих дій, у тому числі за рахунок використання можливостей ОРД, вже давно знайшла своє закріплення. Порівняльно-правовий аналіз цього досвіду може бути корисним для реформування вітчизняного кримінального процесу. У КПК Литовської Республіки (2002) [2], наприклад, передбачена процедура "секретного досудового розслідування". Згідно зі статтею 158 КПК Литви (Дії посадових осіб досудового слідства без розкриття своєї ідентичності) передбачено, що при розгляді відповідних тяжких або особливо тяжких злочинів посадові особи та виконавці досудового слідства під час виконання своїх обов'язків можуть не розкривати свою ідентичність. Практичну цінність у розслідуванні злочинів, вчинених членами злочинних угруповань, на погляд автора, матиме і використання такої слідчої дії, як відтворення (імітування) обставин вчинення злочину. Зокрема, у ст. 159 КПК Литви передбачено, що прокурор, який одержав інформацію про особу, яка вважається причетною до вчинення злочину чи брала у ньому участь, може звернутися до судді досудового слідства з клопотанням дозволити цій особі відтворити обставини злочину, для того, щоб встановити особу, яка вчинила злочин. В кримінально-процесуальній регламентації відтворення обставин злочину міститься окреме застереження щодо заборони провокувати особу на вчинення злочину. При цьому, у ч. 4 ст. 159 КПК Литви спеціально передбачено, що особа, яка за встановленим порядком відтворює обставини злочину через його імітацію за службовим розпорядженням виконавчих правоохоронних органів, не може притягатися до кримінальної відповідальності з приводу відтворення обставин вчиненого чи передбачуваного злочину.
За кримінально-процесуальним законодавством Німеччини взагалі не існує такого поняття, як оперативно-розшукова діяльність. Тому оперативно-розшукові заходи (в нашому розумінні), що спрямовані на виявлення й розкриття злочину, передбачені в КПК ФРН [9] як заходи розслідування (слідчі дії), і можуть провадитись у разі наявної потреби і за встановлених підстав будь-яким передбаченим цим законом органом кримінального переслідування.
У § 100с. КПК ФРН (Заходи без відома особи, стосовно якої вони проводяться) передбачено, зокрема, що без відома особи, якщо зробити це в інший спосіб є неможливо або значно ускладнено, можуть здійснюватись заходи з фотографування і відеозапису; з метою дослідження обставин справи або встановлення місця перебування особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - використовуватись інші спеціальні технічні засоби, що призначені для спостереження; у розслідуванні злочинів, що мають підвищену ступінь суспільної небезпеки (перелік яких чітко визначений у відповідних нормах КПК), може здійснюватись за допомогою технічних засобів прослуховування і запис слів підозрюваного (обвинуваченого), що не проголошені публічно, або проголошені у жилому приміщенні.
Для розслідування відповідних злочинів, наприклад в галузі торгівлі наркотиками чи зброєю, або в середовищі організованої злочинності, за дозволом судді досудового слідства передбачено використання "слідчих під прикриттям". Суддя досудового слідства постановляє надати діям слідчих характеру секретності за санкцією прокурора, і з приводу цього складає відповідну постанову. В цій постанові мають бути вказані відомості про особу, яка займається секретною діяльністю; особу, щодо якої впроваджуються зазначені дії; відомості про злочин особи; конкретні дії, на які потребується дозвіл; очікувані результати; характер секретної діяльності. Порядок застосування режиму секретності
Loading...

 
 

Цікаве