WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Вдосконалення кримінального законодавства про відповідальність за порушення законів та звичаїв війни - Реферат

Вдосконалення кримінального законодавства про відповідальність за порушення законів та звичаїв війни - Реферат

кваліфікацією цих злочинних дій. Вбачається, що встановлення кримінальної відповідальності за насильство над військовополоненими та цивільним населенням одночасно у трьох статтях КК (ст.ст. 433, 434, 438 КК) є невиправданим і створює суттєві складнощі при дотриманні Україною взятих на себе зобов'язань відповідно до Женевської конвенції 1949 року та інших міжнародних договорів, тому, на нашу думку, слід виключити з КК України статті 433 та 434 КК, що дозволить кваліфікувати всі ці дії виключно за статтею 438 КК України, яка відповідно до міжнародних норм передбачає відповідальність за порушення законів та звичаїв війни.
Але в умовах, коли поки ще існує неузгодженість в чинному КК України статей 433, 434 та 438 КК, відмежування їх слід здійснювати за двома обов'язковими ознаками: 1) за суб'єктом злочину і 2) за характером збройного конфлікту (міжнародний чи неміжнародний). За статтями 433 та 434 КК діяння повинні кваліфікуватися, коли злочини вчинені військовослужбовцями та в умовах збройного конфлікту неміжнародного характеру. У всіх інших випадках діяння повинні кваліфікуватися за статтею 438 КК України.
Водночас виникають певні питання кримінальної відповідальності за віддання злочинного наказу при порушенні законів та звичаїв війни. Відповідно до ч. 2 ст. 60 Конституції України за віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Відповідно до 36 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України "Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом"[1]. Теж саме встановлюється і у ч. 2 ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України - "Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав" [2].
Якщо такі діяння відбуваються за прямим наказом військового начальника останній відповідно до ст. 438 КК, підлягає кримінальної відповідальності як виконавець за віддання наказу про вчинення дій, що порушують закони та звичаї війни. Його підлеглі відповідатимуть за конкретні види порушення законів та звичаїв війни. Складніше вирішується питання у тому разі, якщо підлеглі порушують відповідні правила ведення збройних конфліктів без прямого наказу військового начальника, але з його явно вираженого схвалення або мовчазної згоди.
Так, відповідно до ст. 87 Додаткового протоколу до Женевської конвенції 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року (далі-Додатковий протокол І) "високі договірні сторони і сторони, що перебувають у конфлікті, повинні вимагати від воєнних командирів, оскільки це стосується осіб, які входять до складу підлеглих їм збройних сил, та інших підлеглих їм осіб, щоб вони не допускали порушень Конвенцій і цього Протоколу і, в разі потреби, припиняти ці порушення та повідомляли про це компетентним властям.
З метою запобігання порушенням і їх припинення Високі Договірні Сторони і сторони, що перебувають у конфлікті, повинні вимагати, щоб особи, які входять до складу підлеглих їм збройних сил, були обізнані з обов'язками, що покладаються на них Конвенціями і цим Протоколом.
Високі Договірні Сторони і сторони, що перебувають у конфлікті, повинні вимагати від кожного командира, який знає про те, що його підлеглі чи інші особи, що перебувають під його контролем, мають намір вчинити або вчинили порушення Конвенцій або цього Протоколу, вжиття необхідних заходів щодо запобігання подібним порушенням Конвенцій або цього Протоколу і, за потреби, щодо порушення дисциплінарного чи кримінального переслідування проти тих, хто вчинив такі порушення" [3].
Отже Додатковий протокол І вимагає від "командирів" та "начальників" контролювати своїх підлеглих та вживати необхідних заходів щодо запобігання порушенням конвенцій. У випадку вчинення таких порушень "командир" або "начальник" повинен вжити заходів дисциплінарного чи кримінального переслідування проти тих, хто вчинив такі порушення.
"Той факт, що порушення Конвенцій і цього Протоколу було вчинене підлеглою особою, - зазначено у ч. 2 ст. 86 Додаткового протоколу І, - не звільняє її начальників від кримінальної або дисциплінарної відповідальності в разі, якщо вони знали, що мають у своєму розпорядженні інформацію, яка повинна була б надати їм можливість дійти висновку в обстановці, що існувала на той час, що така підлегла особа вчиняє або має намір вчинити подібне порушення, і якщо вони не вжили всіх практично можливих заходів у межах своїх повноважень для відвернення або перепинення цього порушення" [3].
Слід зазначити, що Римський статут міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 року (далі - Римський статут) уточнює умови відповідальності військового командира за дії підлеглих. "Військовий командир або особа, що ефективно діє в якості військового командира, - зазначено у ст. 28 Римського статуту, - підлягає кримінальній відповідальності за злочини, що підпадають під юрисдикцію Суду, вчинені силами, що перебувають під його ефективним командуванням і контролем або, в залежності від обставин, під його ефективною владою й контролем, у результаті нездійснення їм контролю належним чином над такими силами, коли:
a) такий військовий командир або така особа або знала, або, в обставинах, що склалися на той момент повинна було знати, що ці сили вчиняли або мали намір вчинити такі злочини; і
b) такий військовий командир або така особа не прийняла усіх необхідних і розумних заходів у рамках його повноважень для запобігання або припинення їхнього вчинення або для передачі даного питання в компетентні органи для розслідування й кримінального переслідування (ч. 1 ст. 28).
Стосовно
Loading...

 
 

Цікаве