WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Боротьба з корупцією в органах державної влади й управління - Реферат

Боротьба з корупцією в органах державної влади й управління - Реферат

яким вигідне збереження у цій царині стану хаосу та недосконалості.
Разом з тим, саме прозорість влади та залученнягромадськості до прийняття рішень органами державного управління унеможливлять підміну ефективної антикорупційної політики гучними спекуляціями навколо корупційної проблеми.
Крім цього, на ефективність боротьби з корупцією негативно впливає невідповідність деяких законів положенням Конституції України, недосконалість самого Закону України "Про боротьбу з корупцією" та законодавства, що регулює порядок притягнення до відповідальності. Внаслідок цього значна частина порушників чинного законодавства уникає відповідальності.
З метою підвищення ефективності боротьби з корупцією та усунення причин, що створюють сприятливі умови для поширення корупції, вважаємо за доцільне вирішення наступних питань:
- переглянути підходи до визначення складу корупційного правопорушення, а саме розглянути можливість при кваліфікації корупційних діянь, передбачених ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" не враховувати поняття "умислу" як обов'язкову ознаку суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення;
- для більш ефективного впливу дії антикорупційного законодавства на протиправну діяльність посадових осіб (в першу чергу, що займають особливо відповідальне становище), що вчиняють корупційні дії, передбачити (у випадку якщо не передбачено) в законодавчих актах, що регламентують питання боротьби з корупцією такий вид дисциплінарної відповідальності як "звільнення з посади";
- розглянути питання про чітке законодавче врегулювання порядку збору доказів по адміністративній справі про корупційне правопорушення, оформлення та збір необхідних матеріалів, які були б обов'язковими та з достатніми для підготовки та направлення адміністративної справи до суду для подальшого її розгляду та внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- налагодження якісної взаємодії з судами та органами прокуратури при розгляді адміністративних справ щодо суб'єктів Закону України "Про боротьбу з корупцією" та вирішення наступних питань:
a) негативна практика застосування судом до правопорушників більш "м'яких" покарань. При винесенні рішень у відношенні суб'єктів корупційних діянь широко застосовується санкція винесення зауваження із застосуванням ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (малозначність правопорушення), що суперечить прямим санкціям статей Закону України "Про боротьбу з корупцією" та звільняє правопорушників від передбаченої законом відповідальності;
б) факти зволікання при розгляді судами адміністративних справ про корупційні діяння. Суддями порушується встановлений п'ятнадцятиденний термін розгляду матеріалів, передбачений ч. 5 ст. 12 Закону України "Про боротьбу з корупцією";
в) негативний вплив на результати боротьби з корупцією справляє відсутність єдиного принципового і методичного підходу в організації роботи судових органів в питаннях притягнення до відповідальності осіб, які вчинили корупційні діяння, а також неоднозначне трактування чинного законодавства та винесення судами різних рішень за аналогічні корупційні діяння.
Нарешті, слід зазначити, що досвід багатьох країн свідчить про активність громадян, зацікавлених у подоланні корупції, що є головною передумовою виявлення корупційних правопорушень і ефективності антикорупційних заходів. Але ефективної системи впливу на ситуацію у сфері попередження та виявлення корупції з боку різних інституцій громадянського суспільства, зокрема, неурядових організацій, до цього часу в Україні не створено. У численних нормативно-правових актах щодо боротьби з корупцією взагалі не закладено реальних правових механізмів, які б дозволяли громадським об'єднанням і окремим громадянам впливати на корупційні прояви правовими заходами.
Окремі статті у друкованих засобах масової інформації, заяви громадян, представників громадських організацій, проведення антикорупційних акцій, доведення інформації до центральних органів виконавчої влади, як доводить практика сучасності - недостатньо ефективні. Такі заходи здійснюються, як правило, хаотично, безсистемно, а їх реальна віддача є мінімальною.
У зв'язку з цим важливого значення набуває розвиток системи громадського контролю за антикорупційною діяльністю органів, на які безпосередньо покладено обов'язок боротьби з корупцією. Особливу роль у цьому процесі повинні відігравати політичні партії та об'єднання громадян, засоби масової інформації, представницькі органи влади та окремі громадяни. Форми і методи такої діяльності, а також запровадження обов'язкового реагування відповідних державних органів на повідомлення про факти корупційних діянь мають бути чітко визначені у чинному законодавстві.
Саме тому на законодавчому рівні з метою запобіганню та протидії корупції необхідно закріпити:
- право громадських організацій на здійснення запитів до органів державної влади, з метою отримання в установленому порядку інформації щодо їх діяльності;
- проведення громадськими організаціями неофіційної (громадської) антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, рішень, програм;
- правову підтримку журналістських та громадських розслідувань фактів корупції, а також формування громадських судів;
- надання громадськими організаціями обґрунтованих та своєчасних своїх висновків і пропозицій відповідним державним органам;
- участь громадських організацій у відкритих парламентських слуханнях з питань запобігання та протидії корупції;
- через суб'єктів права законодавчої ініціативи виступати громадським організаціям з ініціативами у сфері запобігання корупції;
- розвиток інституту лобіювання проектів законів направлених на боротьбу з корупцією;
- гарантований державний захист осіб, які надають допомогу у боротьбі з корупцією.
Список використаних джерел
1. Орлов П.І., Волобуєв А.Ф., Осика М.І. та ін. Протидія економічній злочинності. - Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. - 568 с.
2. Медведько О. Боротьба з організованою злочинністю та корупцією. Проблеми та законодавче забезпечення // Вісник прокуратури. - 2002. - № 5. - С. 8.
3. Кауфман Д. Корупція в тумані двозначності // Політика і час. - 1998. - № 5. - С. 23.
4. Жук І. Корупція в Україні: спроба аналізу // Наук. вісник Національної академії ДПС України (економіка, право). - 2001. - № 2. - С. 46.
5. Марцинків А., Хуткий Д. Аналітичний звіт Київського міжнародного інституту соціології за результатами дослідження "Корупція та надання послуг у судовій системі України". - К. - 2006. - 47 с.
6. Мельник М.І. Корупція: проблема визначення сутності і поняття // Вісник Акад. правових наук України. - № 3 (10). - Х., 1999. - С. 76-86.
7. Литвак О.М. Злочинність в Україні: стан, тенденції, заходи протидії (1992-1995 роки). Автореф. дис. … канд. юрид. наук. - Х., 1997. - 20 с.
Loading...

 
 

Цікаве