WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Боротьба з корупцією в органах державної влади й управління - Реферат

Боротьба з корупцією в органах державної влади й управління - Реферат


Реферат
на тему:
Боротьба з корупцією в органах державної влади й управління
Проблеми корупції розглядаються провідними європейськими експертами як безпосередній елемент злочинної діяльності у сфері економіки. На їх думку, корумпована діяльність - це не єдиний акт, а систематична, добре організована діяльність. Від неї страждає суспільство вцілому і кожен платник податків окремо. Корупція негативно впливає на ефективність державного управління і порушує функціонування легальної економіки.
Проведеними дослідженнями встановлено, що кількість людей, які дають хабарі, більше кількості людей, які беруть. Тобто, люди схильні давти хабарі навіть у тих ситуаціях, коли у них їх не вимагали. Статистично дуже складно встановити кількість корупційних діянь і злочинів, тому судити про стан корупції за цифрами не є доцільним. Але, як правило, видимий ріст корупції має місце в будь-якій країні світу при зміні політичної влади [1, с. 501-502].
Ефективна боротьба з корупцією можлива лише за умов створення та реалізації належної системи законодавчого та організаційно-управлінського забезпечення здійснення реформ, спрямованих на попередження корупції та активну участь у них громадськості.
Останнім часом в Україні не відслідковується цілеспрямована, системна та результативна робота з протидії корупції, у першу чергу - у вищих ешелонах влади. Так, за даними регіонального директора по Європі та Центральній Азії міжнародного секретаріату Transparency International (інституту, що вимірює світову корупцію) Миклоша Маршала, у 2005 році майже 30 % опитаних українців і членів їхніх родин давали хабарі. Крім того, українці значно більше витрачають грошових коштів на хабарі, чим на сплату податків [2].
Проте корупційна система діє по-своєму злагоджено та логічно. Зазвичай, у ній представлені дві сторони. Перша - та, що отримує "державне рішення", інша - грошові кошти. Обидві сторони угоди отримують необхідне. У такій системі немає страху перед правоохоронними органами за незаконну приватизацію, за податкові порушення тощо. Бізнес побоюється, що конкуренція перейде з площини підприємництва в площину політичної дискредитації. І це зовсім не конфлікт інтересів держави та бізнесу. Це конфлікт двох бізнесів-структур. Фактично в конфлікт таких псевдодержавних бізнес-інтересів утягуються цілі відомства. Особливо активно цей процес триває в регіонах. Те, що судді беруть хабарі, знає кожний, хто хоч раз зіштовхувався з національною юридичною практикою. Дане явище можна визначити як "корупційний лобізм". У першу чергу це стосується правоохоронних, контролюючих та регулюючих органів. Наприклад, це можуть бути і "комісійні" при вирішенні кадрових питань; так звані "відкати" при державних замовленнях; "чайові" за отримання ліцензії, відвід земельних ділянок, реєстрацію підприємств тощо.
Проте, і державні бізнес-інтереси бувають різні. Одні концентруються навколо бізнесу, інші навколо якого-небудь державного органу. Але суть від цього не змінюється. Практично всі державні службовці найвищого рівня займаються бізнесом, майже всі бізнесмени мають зв'язки в державних органах. І роль держави в суспільстві та економіці не може стати сильнішою або слабкішою, тому що держава, по суті, не виконує своїх функцій. Навіть, якщо говорять про необхідність державного втручання (наприклад, підвищення цін на паливно-мастильні матеріали), це значить, що швидше за все, якась бізнес-група переходить у наступ на інші групи.
Тотальна корупція згубно позначається на економічному розвитку країни, у першу чергу тому, що для того, щоб вести свій бізнес, необхідні які-небудь орієнтири. У цивілізованих країнах одним із таких орієнтирів є законодавство. У вітчизняному суспільстві виконання законодавства відбувається досить умовно. Якщо хтось побажає, щоб до нього застосували (або не застосували) закон - потрібно платити. Правила економічної гри втрачають свої риси. Починається гра без правил і настає хаос.
Реалізація заходів подолання та попередження корупції в органах державної влади передбачає чітке уявлення про масштаби цього явища. Аналіз публікацій з антикорупційної тематики засвідчує наявність двох крайніх позицій, які є однаково шкідливими в контексті забезпечення реального підходу до проблем подолання корупції в органах виконавчої влади. Як наслідок, загальна картина корупції у цій сфері, за висловом відомого дослідника Д. Кауфмана, залишається "у тумані двозначності" [3].
З одного боку, представники органів влади, перш за все, - правоохоронних, спираються на дані офіційної статистичної звітності про стан злочинності і роблять висновки про відсутність підстав для надмірного занепокоєння. Водночас, не можна говорити про високий рівень корупції в органах влади за умов, що в останні роки до різних видів відповідальності за корупцію щорічно притягується не більше 1 % державних службовців [4].
Корупція в Україні отримала досить широке розповсюдження. За рік у країні фіксуються тисячі фактів хабарництва, тоді як результативних рішень суду - на порядок менше. Як приклад, приведемо сферу судової влади. Так, зовнішні прояви корупційної поведінки в судових органах можуть існувати у таких формах:
- відмови канцеляріями в прийомі заяв, скарг та інших звернень, посилаючись на необхідність направлення їх поштою;
- порушення послідовності проходження кореспонденції, що поступає по пошті: спочатку її продивляються, а потім дається вказівка, що реєструвати, а що ні;
- позбавлення заявника вести справи через представника шляхом позбавлення останнього можливості здійснювати передбачені законом дії без винесення судом ухвали про це;
- незаконної відмови у прийнятті позовів до розгляду за надуманими формальними підставами ("надмірний формалізм");
- неналежного проведення досудової підготовки до справи та виклику сторони відразу на судове засідання, що виключає можливість заяв, заперечень і подання своїх доказів;
- необґрунтованої перерви у судовому засіданні, після чого процес переноситься на інший день або не поновлюється, що позбавляє сторону можливості заявити клопотання, подати докази і взагалі унеможливлює доступ до правосуддя;
- утрати судами доказів по справі та самих справ;
- неявки суддів у призначений ними судовий процес;
- відводу законних клопотань і скарг без винесення про це ухвали;
- упередженого використання суддею "внутрішнього переконання";
- винесення рішень або ухвал у незаконному складі суду;
- порушення таємниці дорадчої кімнати;
- фальсифікації винесених судових протоколів, рішень, постанов, ухвал та вироків шляхом зміни їх змісту за межами судового засідання;
- відсутності підписів членів колегії, не оформлення судових протоколів, рішень, постанов, ухвал та вироків, у результаті їх не можна оскаржити до вищестоящої інстанції;
- відмови у наданні належним чином засвідчених копій ухвал та рішень, мотивуючи тим, що вони не
Loading...

 
 

Цікаве