WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Актуальні питання процесуального порядку продовження строків тримання під вартою - Реферат

Актуальні питання процесуального порядку продовження строків тримання під вартою - Реферат


Реферат
на тему:
Актуальні питання процесуального порядку продовження строків тримання під вартою
Конституційні гарантії прав особи на свободу і особисту недоторканність та ефективність кримінального судочинства потребують суворого дотримання встановлених законом строків тримання обвинувачених під вартою та порядку їх продовження, у тому числі - у справах про організовану злочинність. Дана процедура має збалансовано забезпечувати як інтереси досудового слідства, так і права, свободи і законні інтереси особи, яка перебуває під вартою.
Проблеми процесуального порядку продовження строків тримання під вартою на сьогоднішній день недостатньо досліджені у вітчизняній кримінально-процесуальній науці. Окремі аспекти цього питання були предметом розгляду багатьох науковців-процесуалістів [3, с. 1-5]. Беручи до уваги, що тримання під вартою під час досудового розслідування кримінальної справи застосовується до особи, яка відповідно до принципу презумпції невинуватості ще не визнана винною у вчиненні злочину, воно повинно бути якомога коротшим і скасовуватися одразу ж, як тільки в ньому відпадає потреба. Як справедливо зазначив В.Т. Маляренко, кожне продовження строку тримання під вартою повинно бути виваженим і обережним. Повинні бути враховані всі необхідні фактори і обставини, оскільки незаконне тримання під вартою в період досудового слідства - це велика трагедія для неї та її родини [3, с. 184-185].
Згідно з ч.1 ст. 156 КПК України тримання під вартою під час досудового слідства не повинно тривати більше двох місяців. У випадках, коли у цей строк розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м'який немає, згідно з чинним законодавством двомісячний строк тримання обвинуваченого під вартою може бути продовжений, відповідно, до 4, 9, 18 місяців.
Частина 1 статті І653 КПК України передбачає, що слідчий за згодою прокурора або прокурор звертається до суду з поданням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Саме таку позицію зайняв Пленум Верховного Суду України, вказавши у п. 19 Постанови від 25 квітня 2003р. № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", що це подання підлягає розгляду лише за умови, що воно згідно з ч.1 ст. 1653 КПК України погоджене з відповідним прокурором та що строки проведення досудового слідства продовжені відповідно до ст. 120 КПК України [6, с. 9]. Таким чином, згода прокурора є додатковою гарантією дотримання закону і прав громадян при продовженні строків тримання під вартою. У зв'язку з цим критичної оцінки заслуговує позиція В.Н. Авдєєва про те, що відмова прокурора у підтриманні вказаного подання не повинна позбавляти слідчого можливості звернутися до суду за продовженням строку тримання під вартою [7, с.147].
Згідно з ч.1 ст. 1653 КПК у поданні зазначаються причини, у зв'язку з якими необхідно продовжити строк, обставини та факти, що належить дослідити, докази, які підтверджують, що злочин вчинено особою, яка тримається під вартою, і обґрунтування необхідності збереження цього запобіжного заходу. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, повинна завжди звільнятися до суду, крім випадків, коли держава може пред'явити "відповідні та достатні" підстави у виправдання продовженого тримання під вартою (рішення по справі "Смирнова проти Росії") [8]. Тому органи досудового слідства повинні наводити у поданні підстави, якими обґрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою.
На практиці виникає питання: якщо подання про продовження строків тримання під вартою не відповідає вимогам ч.1 ст. 1653 КПК України (відсутність посилання на обставини і факти, які підлягають дослідженню, мотивування продовження дії цього запобіжного заходу), яке рішення повинен прийняти суд? Так, О. Курило вважає, що у такому випадку суду необхідно залишити подання без задоволення або запропонувати привести його у відповідність із нормами КПК [2, с. 65]. На нашу думку, у такому разі суд повинен відмовляти у продовженні строку тримання під вартою.
Чинним кримінально-процесуальним законодавством України не передбачено обов'язку слідчого чи прокурора, які звертаються з поданням до суду про продовження строку тримання під вартою, ознайомлювати з цим поданням заарештованого чи його захисника. Слід зауважити, що ст. 32 Конституції України закріплює, що кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Європейський Суд з прав людини з цього приводу зазначив, що частина інформації, зібраної в ході слідства, не повинна розкриватися, щоб не дати можливості підозрюваному знищити докази чи підірвати судовий розгляд. Проте Суд констатував, що ця виправдана мета не може досягатися за рахунок суттєвих обмежень права захисту [9, с. 107]. Таким чином, обвинувачений має знати, які підстави покладені органами досудового слідства в обґрунтування подання про продовження строків тримання під вартою. Це буде відповідати принципу забезпечення обвинуваченому права на захист.
За ч. 2 ст. 1653 КПК України подання про продовження строку тримання під ватою повинно бути подане до суду: 1) при продовженні строку тримання під вартою до чотирьох місяців - не пізніш як за п'ять діб до закінчення строку тримання під вартою; 2) при продовженні строку тримання під вартою до дев'яти місяців - не пізніше п'ятнадцяти діб до закінчення строку тримання під вартою; 3) при продовженні строку тримання під вартою до вісімнадцяти місяців - не пізніше двадцяти діб до закінчення строку тримання під вартою; 4) при продовженні строку тримання під вартою для ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи - не пізніш як за п'ять діб до закінчення граничного строку тримання під вартою.
Проте, на практиці іноді подання про продовження строків тримання під вартою надходять до суду з порушенням вказаних строків. У зв'язку з цим виникає питання щодо правових наслідків такого порушення. На думку В. Паневіна, слід звільняти особу з-під варти й обирати до неї інший запобіжний захід [10, с. 6]. С.М. Міщенко, С.А. Солоткий вважають, що у такому разі суд зобов'язаний реагувати окремою постановою [4, с. 48].
Зауважимо, що розробники проекту КПК України (реєстр. № 3456-д) пішли іншим шляхом, передбачивши, що подання про продовження строку нагляду міліції або тримання під вартою має бути подано до відповідного судді за місцем провадження досудового розслідування у строки, які є достатніми для розгляду цього подання, до закінчення строку нагляду міліції або тримання під вартою. На нашу думку, відсутність в законі конкретного строку для розгляду подання про продовження строку тримання під вартою може призвести донадання слідчим такого подання у надто короткий строк, коли суддя об'єктивно не зможе його
Loading...

 
 

Цікаве