WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері доступу громадян до інформації як засіб боротьби з корупцією - Реферат

Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері доступу громадян до інформації як засіб боротьби з корупцією - Реферат

24]. Зважаючи на зазначені положення, визначаємо наступні принципи доступу до інформації, які мають бути закріплені у вітчизняному інформаційному законодавстві: повнота, своєчасність, регулярність і комплексність доступу до інформації.
Повнота доступу до інформації означає, що суб'єкт доступу отримує увесь обсяг інформації, яку він потребує (запитує). Своєчасність доступу до інформації передбачає отримання інформації чітко у межах строків, передбачених законодавством або договором. Регулярність доступу до інформації означає постійну готовність зобов'язаних суб'єктів забезпечувати надання інформації запитувачам. Під комплексністю доступу до інформації розуміємо цілісність інформації, яка надається, і відповідність її предмету запиту або встановленим для оприлюднення певної інформації вимог.
На сьогодні у законодавстві України основоположні засади доступу до інформаціївизначає Закон України "Про інформацію" [1]. Доступ до окремих видів інформації різними суб'єктами регламентується законами України "Про державну таємницю", "Про науково-технічну інформацію", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про телебачення і радіомовлення", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про телекомунікації", "Про Національну програму інформатизації", "Про Концепцію Національної програми інформатизації", "Про охорону праці", "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону дитинства", "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" та іншими законами.
Стаття 57 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними [7, ст. 57]. Як бачимо, конституційне положення зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування (адже саме їх нормативно-правові акти визначають права і обов'язки громадян) доводити до відома населення зміст норм права.
Закон України "Про інформацію" доповнює систему забезпечення доступу громадян до інформації і визначає, що "органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб" [1, абз. 6 ст. 32].
Чинне законодавство про боротьбу з корупцією забороняє державним службовцям та іншим суб'єктам корупційних діянь відмовляти у наданні інформації фізичним та юридичним особам, надання якої передбачено правовими актами. У подібних випадках відмова у наданні інформації (затримання її, надання недостовірної чи неповної інформації) передбачає наявність інформаційного запиту громадян на відповідні відомості, у тому числі на офіційні документи. Так, Закон України "Про боротьбу з корупцією" передбачає, що державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права "відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію" [8, п. "г" ст. 5]. Зазначена норма не визнає правопорушенням неоприлюднення державними службовцями та іншими суб'єктами корупційних діянь відомостей, необхідність оприлюднення яких передбачено правовими актами.
Недосконалість чинного законодавства виявляється і у положеннях Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які застосовуються до порушників - не суб'єктів корупційних діянь. Стаття 212-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення права на інформацію: неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію", "Про звернення громадян" та "Про доступ до судових рішень", тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [2, ст. 212-3]. Не передбачено жодних санкцій за порушення обов'язку органів державної влади, місцевого самоврядування тощо оприлюднювати певні відомості.
Слід зазначити, що обов'язок відповідних суб'єктів, насамперед, органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб оприлюднювати певну інформацію є не менш важливим, ніж задоволення інформаційних запитів громадян. Безумовно, існує необхідність закріплення відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави, за неналежне здійснення передбачених законодавством України обов'язків щодо оприлюднення інформації про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування тощо. Адже нерідко неоприлюднення інформації, оприлюднення неповної, необ'єктивної інформації стає передумовою для зловживань посадовців. Учасники правовідносин, які не інформовані належним чином, змушені шукати необхідну інформацію "нетрадиційними" (а, можливо, у окремих сферах діяльності і "традиційними") шляхами, що породжує негативні для держави і суспільства явища та наслідки.
Прикладом закріплення адміністративної відповідальності за неоприлюднення інформації можуть бути положення статті 164-14 КУпАП, відповідно до яких передбачені санкції за неоприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства, відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури [2, ст. 164-14].
На думку автора, необхідно доповнити п. "г" ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" та статтю 212-3 КУпАП положеннями, відповідно до яких адміністративна відповідальність наступає і внаслідок неоприлюднення посадовою особою інформації, яка має бути оприлюднена відповідно до
Loading...

 
 

Цікаве