WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері доступу громадян до інформації як засіб боротьби з корупцією - Реферат

Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері доступу громадян до інформації як засіб боротьби з корупцією - Реферат


Реферат
на тему:
Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері доступу громадян до інформації як засіб боротьби з корупцією
Правові норми найбільш ефективно серед соціальних норм дозволяють розмежувати суб'єктивні права і обов'язки учасників суспільних відносин, а також встановити види та міру відповідальності у випадках порушення суб'єктивних прав чи невиконання обов'язків. Одним із фундаментальних прав громадян є їх право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій [1, ст. 9]. Складовою права на інформацію є доступ до інформації. Доступ до інформації у суб'єктивному розумінні - це гарантована державою можливість фізичних, юридичних осіб і держави (державних органів) вільно одержувати відомості, необхідні їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій, що не порушує права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
В об'єктивному сенсі доступ до інформації - це сукупність правових норм, що регламентують суспільні інформаційні відносини щодо одержання їх учасниками відомостей, необхідних їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій [2, с. 39].
На сьогодні норми, що регламентують доступ до інформації як субінститут інформаційного права знаходяться у "розпорошеному" стані, тобто містяться у джерелах різних галузей права: конституційного, цивільного, адміністративного, кримінального, трудового та ін.
Зважаючи ж на "стабільні" поки що наукові, тенденції, спрямовані на обґрунтування необхідності створення Інформаційного кодексу (Кодексу України про інформацію) [3, с. 131-132], проблематика упорядкування правових норм щодо доступу до інформації стає актуальною.
Провідні вчені вважають, що Кодекс України про інформацію покликаний об'єднати в одному законодавчому акті механізми регулювання провідних суспільних відносин, об'єктом яких є інформація незалежно від форми, способу, засобу чи технології її прояву у суспільних відносинах [3, с. 131].
Зазначимо, що в науці інформаційного права проблематику реалізації доступу до інформації досліджували В.М. Брижко, В.Д. Гавловський, М.С. Демкова, Р.А. Калюжний, Т.А. Костецька, М.Я. Швець та інші науковці. Однак, не здійснювалось розкриття причинно-наслідкового зв'язку між порушеннями права громадян на доступ до інформації і корупційними діями державних службовців та інших суб'єктів корупційних діянь, інших правопорушень, пов'язаних з корупцією. Не досліджувалися у даному контексті і можливості удосконалення чинного законодавства про адміністративні правопорушення.
З огляду на це, основними завданнями статті визначаємо наступні:
- проаналізувати причинно-наслідковий зв'язок між порушеннями гарантованого Конституцією України права громадян на доступ до інформації і вчиненням корупційних діянь;
- обґрунтувати необхідність та основні напрями удосконалення чинного законодавства України щодо боротьби з корупційними діяннями з метою забезпечення належної реалізації громадянами їх права на доступ до інформації.
Зважаючи на предмет дослідження, будемо, насамперед, аналізувати особливості доступу громадян до інформації, яка належить органам державної влади та місцевого самоврядування. Адже, саме при доступі громадян до такої інформації можуть вчинятися корупційні діяння.
Проблематика доступу громадян до інформації про діяльність органів державної влади є об'єктом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Так, російський науковець Г.С. Мельник зазначає, що відкритість - основний принцип доступу до офіційної інформації. Інформація про діяльність органів влади всіх рівнів повинна бути відкритою й загальнодоступною. Значення гарантованого доступу до офіційної інформації полягає у:
- у відкритості і ясності політичного володарювання;
- зниженні можливостей для корупції;
- утвердженні традиції звіту перед громадськістю [4].
Як бачимо, російський дослідник вказує на існування причинно-наслідкового зв'язку між рівнем забезпечення доступу до офіційної інформації та можливостями для корупції.
Окремі дослідники розрізняють активне і пасивне право на доступ до інформації [5, с. 51-56]. Активне право на доступ до інформації відкриває можливість безпосереднього ознайомлення з інформацією органів виконавчої влади. До процедури активного доступу до інформації органів виконавчої влади дослідники Центру політико-правових реформ відносять такі форми доступу:
1) направлення громадянами запиту до органів виконавчої влади про надання інформації;
2) відвідування відкритих робочих засідань органів влади;
3) доступ до відкритих архівів офіційної інформації органів виконавчої влади [5, с. 51].
За способом забезпечення громадян інформацією дослідники виділяють такі форми пасивного доступу: "поширення інформації у засобах масової інформації, випуск спеціалізованих брошур і збірників, розміщення інформації в Інтернеті, розміщення інформації на стендах офіційної інформації в приміщеннях, де розташовані органи виконавчої влади" [5, с. 56].
Якщо аналізувати активне і пасивне право на доступ до інформації, то важливим є такий принцип: активному праву кореспондує обов'язок відповідних суб'єктів задовольнити таке право, пасивне ж право має забезпечуватись їх (зобов'язаних суб'єктів) обов'язком поширювати інформацію у спосіб, обсягах і строки (терміни), передбачені законодавством України. У будь-якому разі одним з основних принципів доступу до інформації в Україні є відповідність суб'єктивному праву на доступ до інформації юридичного обов'язку зобов'язаного суб'єкта.
Т.А. Костецька зазначає, що "дотримання достовірності, а відповідно й інших вимог до якості інформації, вироблених інформаційною теорією і практикою (повнота, доступність, своєчасність, регулярність, комплексність та ін.), є важливим чинником, який забезпечує право на інформацію" [6, с.
Loading...

 
 

Цікаве