WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Психолого-естетичні виміри юридичної діяльності - Реферат

Психолого-естетичні виміри юридичної діяльності - Реферат

свідомості, або як відірваний від суб'єкта безособовий і анонімний принцип, то для Фрейда підсвідоме є особливим типом знання, який присутній в суб'єкті незалежно від його усвідомлення і без відома. Фрейдівська ідея підсвідомогофіксує відрив знання від істини, відрив суб'єкта від самого себе, його внутрішню розколотість. Цей розкол є сильним ударом, адже людина втрачає владу над Космосом, над світом живого, а в кінці кінців і над власною душею. Вона може бути примушеною думати і робити те, що їй не хотілося б думати чи робити.
Підсвідоме складається із "представників" чи репрезентаторів захоплень. Підсвідомі уявлення записані у психіці особливими знаками, які утворюють цілі сценарії. Підсвідоме відрізняється особливою рухливістю енергетичних навантажень, які здатні зміщуватися і згущуватися, байдужістю до ступенів реальності подій, відсутності часу, здатності до заперечення, чуйності до протиріч. За Фрейдом, підсвідоме - це універсальний феномен людської психіки, яка побудована як складна багаторівнева система.
Отже, у людській психіці та поведінці панує підсвідоме, виявити його можна за допомогою різних наук. Це свого роду копилка, архаїчна спадковість, яку людина формує з дня свого народження, здійснюючи своєрідний "відеозапис". Але весь "записаний" матеріал здійснює глибинні підсвідомі процеси, які спроектовані не тільки на долю самої людини, але й на оточуючих, суспільство, культуру.
Далі курсанти (студенти) приступають до висвітлення змісту культури підсвідомості .юриста, її компонентів, принципів та функцій.
Особливо слід звернути увагу на таку функцію як блокування хтивості та гордині. Йдеться про те, щоб не допустити у підсвідому зону такі корені духовно-морального зла як хтивість і гординя.
Так, окремі особи у своєму підході до світу і життя керуються виключно зацікавленням в отриманні похітливої насолоди. У будь-якій ситуації їх цікавить тільки те, скільки насолоди вони з неї отримують. Постійне жадання суб'єктивного задоволення, притуплене сприйняття світу як засобу для його отримання суперечить значущим цінностям людини.
Існують три типи хтивої людини: 1) пристрасна людина, чиє пожадання таємного стає несамовитим, а темперамент уривчастим (хтивість набирає пристрасної форми, стає ненаситним прагненням суб'єктивного задоволення); 2) людина без пристрасті чи невгамованої спраги вегетативного, флегматичного типу, чиє хтивість має характер лінивого та заземленого поневолення приємним (хтивість набирає форми комфорту, тілесних приємностей, незаважання задовольняти тваринні потреби); 3) м'який тип, яки хоч і не прагне суб'єктивно задовольняючого пристрасного і не поневолений лінивством та безголосою схильністю до приємного, все ж є надчутливими - щоправда - тільки тоді, коли це стосується їхньої особи (хтивість проявляється у формі лестощів, приємних слів, м'якої атмосфери, плекання), людина не виявляє пристрасного жадання тілесних насолод, але перебільшено, жаліючи сама себе, реагує на будь-яку тілесну неприємність чи біль.
Сама хтивість ніколи не здатна цілковито заволодіти людиною. У цьому їй завжди допомагає гординя. І хтивість і гординя роблять людину самозакоханою, замкнутою, жорсткою, нездатною до любові. Наслідком хтивості є лінивство з усіма його різноманітними відтінками. Це може бути тілесне лінивство, уникання всіх видів тілесних зусиль - навіть тоді, коли їх вимагає якесь морально значуще добро.
Другим основним джерелом зла є гординя. Подібно до хтивої, горда людина визначається неймовірною самозакоханістю. Хтива людина поринає в суб'єктивне задоволення, бездумно віддаючись йому, а горда постійно звертає рефлексивний погляд на себе. Горда людина зосереджується на самопрославленні, усвідомленні власної важливості, зверхності та самодостатності. Хтивість є прагненням мати, а гординя - бути. Хтивість - це викривлення у володінні добром, гординя - у ставленні до своєї досконалості. Піддаючись гордині людина привласнює собі те право, що є понад нею, невиправдано прославляє себе.
Гординя проявляється в різних формах, які відповідають різним типам людей:
1) до першого типу належить людина сатанинської гордині, де існує метафізична велич та панування. Метафізична зверхність відкидає будь-яке підпорядкування, будь-який послух, формує ненависть до безмежної доброти, неохоче сприймає допомогу інших людей;
2) горда людина другого типу черпає усвідомлення своєї величі з цінностей або чеснот, якими, на її думку, вона наділена чи прагне оволодіти. Об'єктом цієї гордині є приватні цінності її носія, а також будь-яка інша досконалість, якою може володіти його діяльність. Гординя самопрослави через володіння цінностями передбачає рефлективне звернення людини на себе. Часто звертають увагу на самовдоволену гординю, з якою особа смакує володіння очікуваною величчю, а також на гординю, яка прагне рватися, дертися далі і далі в гору. Існує три стадії самопрослави: а) людина або приписує собі якусь цінність чи досконалість, або вважає себе вже наділеною ними; б) людина починає смакувати свою власну досконалість, насолоджується своєю красою, розумом чи добротою; в) людина починає поклонятися своїй величі, що прямо суперечить смиренній постанові людини;
3) горда людина третього типу характеризується марнославством, яке не є гарячковим прагненням щораз нових досконалостей, а смакування наявних - справжніх чи уявних досконалостей. Марнославство стосується лише певної сфери цінностей, наприклад краси власного обличчя, елегантності чи вишуканості свого вигляду і є представником хтивості у сфері гордині. Горда людина цього типу черпає свою велич не з володіння цінностями, а зі свого зовнішнього статусу, свого особливого стосунку до інших людей. Єдине, що її цікавить, це панування у цьому світі;
4) горда людина четвертого типу визначається зарозумілістю або пихатістю. Особливість зарозумілості - це відкидання будь-якого підпорядкуванні іншим людям. Пихата людина не прагне зайняти якусь виняткову посаду, здобути владу чи зовнішній вплив. Вона обожнює свою самодостатність і незалежність, ніколи не визнає своєї слабкості чи якоїсь залежності. Зарозумілість людини унеможливлює визнання своєї навіть найменшої провини, не дозволить попросити в когось пробачення. У покаянні вона вбачає зневажливу слабкість. Пихата людина ніколи не схилить своєї голови, а тим більше колін перед іншою людиною. Щось на зразок співчуття чи зворушення, які б могли пом'якшити її затяту й незворушну твердість, є для неї виявом слабкості.
Далі курсант (студент) висвітлює зміст, компоненти, принципи та функції культури підсвідомості юриста.
3. Відповідаючи на питання "Значення педагогічного такту юриста у правовому вихованні громадян" курсант (студент) повинен дати відповідь на наступне: що
Loading...

 
 

Цікаве