WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Психолого-естетичні виміри юридичної діяльності - Реферат

Психолого-естетичні виміри юридичної діяльності - Реферат


Реферат на тему
Психолого-естетичні виміри юридичної діяльності
План
1 Деонтологічні аспекти юридичної психології
2 Вплив підсвідомості на юридичну практику
3 Значення педагогічного такту юриста у правовому вихованні громадян
4 Правова естетика у деонтологічних процесах
Література
Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
Ключ-завдання: при підготовці до семінарського заняття необхідно вивчити матеріал розділу "Аспекти психолого-естетичного почуття юриста", де висвітлені такі види культур: психологічна, інтелектуальна, культура підсвідомості, емоційна, педагогічна, естетична. Крім того, бажано ознайомиться із деякими темами загальної та юридичної психології, педагогіки та естетики, пов'язати їх з формуванням внутрішнього імперативу службового обов'язку юриста.
1. Підготовку до "Деонтологічних аспектів юридичної психології" доцільно розпочати із основних понять, психологічних категорій, короткого аналізу змісту юридичної психології, яка вивчає прояви та використання психічних закономірностей, психологічних знань у сфері правового регулювання і юридичної діяльності.
Юридична професія чи не найбільше ґрунтується на взаємостосунках між людьми. Тому для ефективного виконання внутрішнього імперативу службового обов'язку потрібно володіти психологічними особливостями юридичної діяльності, належним ступенем психологічної, інтелектуальної, емоційної та інших видів культур, які зводяться до: психіки особи, психічних процесів, психологічних прийомів.
Так, психіка особи є властивістю високоорганізованої матерії (мозку) відображати об'єктивну реальність у вигляді ідеальних образів. До основних функцій психіки людини належить відображення світу в ідеальних образах; регуляція поведінки та діяльності людини. Серед рівнів психічного відображення є неусвідомлюване, предсвідоме, свідоме, підсвідоме, надсвідоме. Зокрема, свідомість є вищою формою психічного відображення, яка властива суспільно розвинутій людині (особі), ідеальна сторона її діяльності. У регулюванні поведінки людини важливу роль відіграють знання психічних властивостей особистості, тобто темперамент, характер, здібності.
Зауважимо, що особливості темпераменту нерідко маскуються і перетворюються новими системами зв'язків, які вироблені під впливом життя, виховання і самовиховання, тобто характером. Під характером розуміють індивідуальне поєднання стійких психологічних особливостей людини, які обумовлюють типовий для даної особистості спосіб поведінки в певних життєвих ситуаціях та обставинах. Ознаками характеру особистості є: вчинки і дії (свідомі і цілеспрямовані дії дозволяють судити про те, що це за людина); зовнішній вигляд (міміка, ходьба, жестикуляція); особливості мови (голосна чи тиха, швидкий чи сповільнений темп, багатослів'я чи замкнутість, емоційність).
Важливо знати особливі риси характеру:
а) по відношенню до праці - ініціативність (інертність), працелюбство (лінивство), відповідальність (несумлінність) старанність (поверховість), творчість (консерватизм);
б) по відношенню до людей: товариськість (замкнутість), ввічливість (грубість, безтактовність), доброзичливість (недоброзичливість), відвертість (егоїзм, заздрість), чуйність (черствість);
в) по відношенню до себе: почуття власної гідності (зарозумілість, чванливість), самокритичність (підвищене самолюбство), скромність (самоприниження), гордість (егоїзм), самодисципліна (високомірність).
Для юриста важливе значення мають здібності як індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовами, передумовами успішного здійснення даної діяльності і оволодіння знаннями, уміннями, навиками. Здібності в основному розвиваються в процесі соціалізацію. Вважається, що від природи всі люди здібні, хоча задатки різні.
До психічних процесів відносять форми психічного відображення людиною зовнішнього світу, які спонукають її до діяльності, регулюють її. Серед психічних процесів є пізнавальні, емоційні, вольові, пізнання нового. Пізнавальні процеси містять у собі відчуття, сприйняття, уяву, мислення, увагу, пам'ять. Емоційні процеси істини - почуття, емоції; вольові процеси - воля, вольові акти; психологія пізнання нового (розкриття злочинів) має три стадії - підготовчу, вирішальну і заключну.
Поряд із правовими та іншими знаннями юрист повинен володіти психологічними прийомами, які дозволяють з великою ефективністю добиватися своєї мети. Психологічні прийоми формують певну психотехніку.
Психотехніка юриста включає: психологічні засоби, способи та прийоми їх використання (мовлення, голос, невербальні засоби, мислення, поведінка); психотехніку мови (повсякденної, виступів перед громадянами, судової, переконання і доказування); психотехніку спілкування (спостереження за співбесідником, встановлення психологічного контакту, отримання повідомлень громадян); психотехніку дій (психологічних і "чисто" юридичних - слідчих, оперативно-розшукових, адміністративно-попереджувальних та інших).
Далі потрібно розкрити зміст, компоненти, принципи та функції психологічної, інтелектуальної та емоційної культури юриста.
2. Продовженням попередньої теми є "Вплив підсвідомості на юридичну практику".
Юридична практика подібно до художника чи лікаря часто має справу з підсвідомим, яке виключає думку про тотожність психіки і свідомості.
Про існування безсвідомого в психіці і в поведінці людини стали говорити давно, починаючи приблизно з ХVІІІ ст. до З. Фрейда цими проблемами займалися Р. Декарт, Г. Лейбніц, І. Гербарт, Г. Фехнер, а після - Г. Гельмгальц, Ч. Дарвін, І. Сеченов, В. Вундт та багато інших. Передісторією підсвідомого можна вважати вчення Платона. Більшість психологів визначає, що підсвідоме також впливає на поведінку людини, як і її свідомість. Тому для більш глибокого розуміння психіки людини і повноцінного пояснення її поведінки необхідно добре знати не тільки те, що людина актуально усвідомлює чи може усвідомити, але також і те, що людина не усвідомлюється в даний момент часу, або не може бути усвідомленою взагалі. Разом з тим підсвідоме розглядається як більш низький рівень психологічної регуляції поведінки людини, ніж свідомість.
Неможливо точно сказати про те, яка відносна доля свідомості і підсвідомості в реальному управлінні психікою і поведінкою людини, особливо тоді, коли йдеться про управління конкретними психічними процесами і формами поведінки. Людину, її психіку, не можливо розглядати окремо від підсвідомого, не можна ототожнювати свідомість з психікою.
Нові параметри роботи з підсвідомим завдала винайдена Фрейдом дисципліна - психоаналіз: його метою є одночасно і лікування хворого, і вивчення його підсвідомого. До Фрейда підсвідоме вважалося або як залишок, чи осад,
Loading...

 
 

Цікаве