WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Духовно-національні виміри юридичної діяльності - Реферат

Духовно-національні виміри юридичної діяльності - Реферат

філософії - це дослідження, пояснення зв'язків та закономірностей явищ природи, вироблення концептуальних моделей, формування почуття до майбутніх змін в суспільному розвитку та онтологічного відношення людини до світу. Для юридичної діяльності філософські дослідження полягають також у співставленні норм позитивного права з нормами природногоправа. Природне право є важливим напрямом дослідження філософії права взагалі.
Наукова культура юриста не дублює філософської, а узагальнює її, співставляє філософські здобутки із здобутками інших наук. Здійснюється співвідношення філософської, релігійної і наукової картини світу.
Наука є важливим фактором юридичної діяльності, вона відображає діяльність правника по виробленню, систематизації і перевірки знань, де головує науковий, творчий імпульс. Наука при всіх її досягненнях не має єдиновладного мандата на пізнання, вона знаходиться у взаємодомовлюючих зв'язках з повсякденним пізнанням, які орієнтуються на здоровий глузд, є духовним явищем, допомагає розвиткові людини і як творчої особистості. Саме творчий пошук шляхів удосконалення юридичної діяльності, її організації, змісту і методики забезпечує накопичення юристом знань, їх використання в практичній діяльності. Отримані знання дозволяють практичному юристові пояснити і зрозуміти правову дійсність і прийняти єдине правильне рішення. Тобто, наука пов'язана з пошуком істини, пошуком того, чого не було раніше, водночас вдається до критики, полеміки й суперечок, що і є важливим фактором соціальної регуляції суспільних процесів.
Професійна діяльність будь-якого юриста часто є емпіричною або теоретичною. Наприклад, слідчий мусить висувати гіпотези, які є науковим припущенням чи не передбаченням, істинне значення якого не визначено. Наукова гіпотеза - це особлива форма теоретичного обумовленого знання про можливий стан справ в об'єктивній дійсності. А гіпотеза (у практичній формі) виступає в ролі попереднього судження про закономірний зв'язок явищ, є початковим етапом створення теорії. Навіть гіпотеза як частина норми права, містить у собі вказівку (опис) на ті життєві обставини, при наявності яких слід здійснювати дану норму права, керуватися диспозицією. Гіпотеза норми права вбирає в себе юридичні факти, які виконують функцію підстав для динаміки правовідносин, що складаються із процесу реалізації даної норми права.
Пізнавальний, науковий процес юридичної діяльності починається з думки, вироблення наукової стратегії. Тому сучасна наука поступово змінює курс Дослідники вважають що майбутнє людства залежить від думки. Матеріалістичний підхід до вивчення процесів і явищ буде витиснутий стратегією ідеологічного (природного) розуміння світобудови, життя на Землі. Наука орієнтує практику на пізнання Законів Всесвіту, навчання людини основам життєзабезпечення, дотримання нею природної етики. Основною цінністю людства буде моральність, її мірилом - біоетика. До відкритів будуть належати наукові досягнення, реалізація яких повністю виключить нанесення шкоди Природі, живому світу, життєзабезпеченню людини. Зі зміною наукової стратегії почнеться активний процес повороту мислення і свідомості людини до природних законів життєзабезпечення. Людина начиться коректувати власне існування.
Науковий світогляд, свідомість, думки і дії людини в основі своїй не відповідають життєвому прогресу. При такому розвитку подій ХХI століття для людства може виявитися останнім. Пророцтво про кінець світу - не релігійне марення, а попередження, засноване на знанні Законів Всесвіту. Тому нова наукова стратегія буде сприяти просвітлінню свідомості людини і зміні її ставлення до Природи. Коли основна частина людей ввійде в резонанс із Законами Всесвіту, зміниться суспільна свідомість. Життєвою основою стане думка людини (психічна енергія).Нове мислення дозволить людині переконатися, що кінець світу був для неї не за горами, що думки і дії, у розріз природній гармонії, вели до трагічної межі. Злість на себе й інших, жадібність до матеріального, нещирість у відносинах з іншими, егоїзм, невір'я затемнювали її свідомість.
Якщо людина не здорова в думках, вона нездорова і фізично. Клітина наділена біополем. У залежності від спрямованості думки, біополе клітини і людини міняється. Добра думка веде до творення, зла до руйнування. Практичні дії людини - реалізація її свідомості. Думка, приведена в резонанс із Природою, здатна відновити раніше порушену клітинну структуру. Розбалансована думка - погіршити її стан.
Прояснена свідомість (збалансована думка) не створює напруги у відносинах з навколишнім, не засмічує Всесвіт негативними думками - формами, не обтяжує власну карму роду, коректує долю, тримає дистанцію від зла, ворожнечі, шкідливих звичок. Щоб жити інакше - не обов'язково змінювати все навколо себе, досить змінити власні думки. Прояснення свідомості людини залежить від двох обставин: надходження в суспільство неперекрученої (природної) інформації і відкритості каналів у людини за її сприйняттям.
Отже, прогрес науки, філософії - не є самоціллю для людства. Він призваний сприяти природному розвитку людини, покращити не тільки матеріальні умови її життя, а й на основі онтологічних принципів виконувати внутрішній імператив обов'язку. Тому людина не випадково займається науковою діяльністю повсякденне мислення хоча й володіє широким запасом фактів, проте керується практичними мотивами, не вдаючись до наукових доказів. Наукове мислення призводить до дослідження поняття причинності, застерігає від помилок як у професійній, так і поза професійній діяльності.
Література
Политическая и экономическая этика / Пер. с нем. - М., 2001.
Лешкевич Т.Г. Философия науки: традиции и новации. - М., 2001.
Демидов А.И. учение о политике: философские основания. - М., 2001.
Владимиров Ю.С. Метафизика. - М., 2002.
Гадамер Г.-Г. Істина і метод / Пер. з нім. У 2 т. - К., 2000.
Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. - М., 2002.
Патріарх Димитрій. Розмови про страшне сьогодення. - К., 2001.
Фромм Э. Душа человека / Пер. с англ. - М., 1992.
Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні. - К., 2000.
Ясперс К. Смысл и назначение истории / пер. с нем. - М., 1991.
Фромм Э. Иметь или быть? / Пер. с англ. - М., 1986.
Розанов В.В. Уединенное. - М., 1990.
Архиепископ Лука (Войно-Ясенецкий). Дух, душа и тело. - М., 1997.
Хван Ю. Эликсир здоровья: единая система Норбекова и Сам Чон До - СПб, 2000.
Мартынов А.В. Исповедимый путь. - М., 1990.
Лекрон Лесли М. Добрая сила (самогипноз) / Пер. с англ. - М., 1993.
Норбеков М.С. Опыт дурака, или ключ к прозрению. Как избавится от очков. - СПб., 2001.
Миллер М.А. Карма - изменения будущего. - М., 1996.
Лазарев С.Н. Диагностика кармы: В 8-и кн. - СПб., 1993-2003.
Сухарев В.А., Сухарев М.В. Психология народов и наций. - Донецк, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве