WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Аспекти психолого-правового почуття юриста - Реферат

Аспекти психолого-правового почуття юриста - Реферат

багаточисельні та різновидні почуття, які людина може відчувати до різних об'єктів, з різних причин і в різних життєвих ситуаціях. Емоційні стани досить динамічні, змінюються час від часу, можуть переходити з одного в інший, інколи - у свою протилежнівсть.
Звідси: завдяки емоціям люди не лише відчувають, сприймають, уявляють чи розуміють навколишню дійсність, а й переживають її. Сукупність емоцій і почуттів становлять емоційну сферу людини. Розвиненість почуттів, здатність оптимально управляти своїми емоціями визначають емоційну культуру особистості. Емоційне мислення людини - це таке мислення, яке перебуває під впливом почуття, настрою. Динаміка емоційних станів залежить від потреб та інтересів, з якими ці стани функціонально пов'язані.
Примітка: У людини є такі основні види емоцій: настрій, прості (чи біологічні) емоції, афекти, почуття, пристрасті, стреси. У житті людини емоції виконують такі основні функції: комунікативну, мотиваційну, регулюючу, сигнальну і запобіжну.
Нюанс: емоції відрізняються від почуттів. Емоції мають тимчасові, закономірні, періодичні зміни, а почуття - ні. Емоції не можуть тривалий період зберігатися у незмінному вигляді, а почуття - можуть.
5. Педагогічна культура юриста
Педагогічна культура юриста - це рівень володіння у практичній роботі методикою проведення виховання громадян з використанням високої спеціалізованої педагогічної техніки, педагогічної технології та професійного такту.
Принципи: педагогічні здібності, внутрішня зібраність під час вибору лінії поведінки, мовленнєвий етикет, відповідальне ставлення до правового виховання громадян, почуття міри, принциповість і поступливість, почуття гумору, проблемність і еврестичність.
Функції: вироблення почуття педагогічної спостережливості і передбачливості; набуття умінь проведення юридичних доказів, тактики і етики допиту, підвищення культури юридичного діалогу, покращення якості юридичних консультацій, досягнення двостороннього процесу у вихованні, застереження від педагогічного свавілля, виховання юридичної активності населення, юридичного всеобучу та просвіти.
Довідка: Педагогіка - наука про навчання і виховання підростаючих поколінь. Основним джерелом пізнання закономірностей навчання й виховання є вивчення та узагальнення педагогічного досвіду. Педагогічне мислення - це здатність людини застосовувати теоретичні положення філософії, психології, педагогіки, метафізики в конкретних педагогічних ситуаціях; вирішувати педагогічні завдання; використовувати педагогічні ідеї в конкретних ситуаціях діяльності; "бачити" у конкретному явищі його педагогічну суть. Педагогічна психологія - це галузь психології, в якій вивчаються проблеми, пов'язані з педагогічною діяльністю, навчання і виховання людей.
Звідси: педагогічна дія - це педагогічно доцільний, спланований чи імпровізований вчинок людини, що спричиняє зміну педагогічної ситуації або особистісні зміни.
Примітка: правове виховання - це система формування правосвідомості і правової культури населення. Вона є визначальним фактором у забезпеченні законності і правопорядку. В Україні до системи правового виховання належать правова освіта, а також правова діяльність як різновид соцальн6ої діяльності з наданням громадянам правових, педагогічних послуг громадянськими та благодійними організаціями, правоохоронними органами; правове консультування, юридична, педагогічна та наркологічна допомога; інші цілеспрямовані дії з метою формування у людей правових ідей, уявлень, традицій, оцінок, моделей норм поведінки.
Нюанс: юридична діяльність повинна зводитись не тільки до ліквідації наслідків, а й до усунення причин правопорушення, до правового виховання громадян.
6. Естетична культура юриста
Естетична культура юриста - це ступінь почуттєвого впливу діалогу мистецтва і законів краси у правовій естетиці на формування професійної правосвідомості фахівця юриспруденції з метою пізнання правових явищ.
Принципи: юридична гармонія, естетична домінанта (безумовно-умовний рефлекс), феномен творчої волі, юридична алегоричність (знакова система, феміда), професійна мажорність, службовий дизайн.
Функції: сприяння виробленню раціональної концепції юридичної діяльності, піднесення рівня правового почуття у юриста, запобігання стандартному юридичному мисленню, інтеграція розважальних і навчальних процесів, розвиток ритуально-обрядової культури у юридичній практиці, доповнення і систематизація юридичного досвіду.
Довідка: естетика (від грецьк. - відчувати, сприйнятий почуттями) - це науки про неутилітарне (безкорисливе) споглядальне чи творче відношення людини до дійсності, яка вивчає специфічний досвід її засвоєння, в процесі (і в результаті) якого людина відчуває, почуває, переживає в станах духовно-почуттєвої ейфорії, захоплення, неописуваних радощів, блаженства, очищення, екстазу, духовної насолоди свою органічну причетність до Універсуму в єдності його духовно-матеріальних основ, свою сутнісну нероздільність з ним, а часто і конкретніше - з його духовною Першопричиною (з Богом). Це загальна характеристика певної сфери пізнання.
Правова естетика - це риси прекрасного у вчинках і діях людини: в її ставленні до праці й суспільства, в її манерах і вигляді, у формах спілкування є людьми. Вона визначається інтелектуальним і моральним рівнем людини. Естетичне виховання є складовою частиною виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування і виховання естетичних почуттів, смаків, суджень на розвиток її здатності на розвиток її здатності сприймати й перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.
Примітка: естетичне виховання спрямоване передусім на виховання в людини гуманістичних якостей, інтересів і любові до життя в його різноманітних проявах. Естетичні почуття тісно пов'язані з усією системою ставлення людини до дійсноті.
Нюанс: у залежності від філософських поглядів і методологічних установок дослідників розрізняють естетику емпіричну, психологічну, формальну, нормативну і спекулятивну.
Література
1. Волченко В.Н. Миропонимание и экоэтика ХХІ века. Наука - Философия - Религия. - М., 2001.
2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К., 1997.
3. Горшнев В.М., Бенедик И.В. Юридическая деонтология. - Харьков, 1988, 1993.
4. Гусарев С.Д., Тихомиров О.Д. Юридическая деонтология. - К., 1999.
5. Этика: Энциклопедический словарь / Под ред. Р.Г. Акресяна и А.А. Гусейнова. - М., 2000.
6. Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття / Пер. з фр. - К., 2001.
7. Немов Р.С. Психология: Словарь-справочник: В 2 ч. - М., 2003.
8. Новая философская энциклопедия: В 4т. / Ин-т философии РАН, Нац. общ. - науч. фонд; 9. Научно-ред. совет: предс. В.С.Степин, заместители предс. А.А. Гусейнов,Г.Ю. Семигин, уч. секр. А.П. Огурцов. - М.: Мысль, 2001. - Т.2. - 638 с.
10 .Основы валеологии: В 3 кн. / Под ред. В.П. Петленко. - К., 1998-1999.
11. Потер К.Р. Объективное знание. Эволюционный перевод / Пер. с англ. - М., 2002.
12. Рікерр П. Сам як інший / Пер. із фр. - К., 2002.
13. Скакун О.Ф. Юридическая деонтология. Харбков, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве