WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Аспекти духовно-національного почуття юриста - Реферат

Аспекти духовно-національного почуття юриста - Реферат

фаталістичного погляду на світ. Кульмінаційними проявами цієї волі є можливість повного звільнення від переродження і дії закону карми.
Нюанс: кармічні тільки ті вчинки (думки, пристрасті), які скоєні свідомо, мотивовано. Безсвідомі дії є результатом минулої карми, яка спрацьовує не автоматично, а залежно від умов свого "дозрівання".
Під кармою не треба розуміти тільки негативнімоменти життя. На світ потрібно дивитися не тільки фізичними очима, а й духовними.
Невідомі явища не є дивом чи випадковістю, а непізнаними закони природи.
3. Національна культура юриста
Національна культура - це уміння використовувати і впроваджувати культурно-правові здобутки та загальнолюдські цінності; усвідомлювати політичну мету нації, її ідеї в процесі сучасного державотворення.
Компоненти: мова - показник культури, історичних факт; мовлення (слово) - незавершеність, ділове професійне мовлення; мовленнєвий й режим та мовленнєвий етикет - орфографічні, стилістичні, фонетичні норми; національне мислення; національна безпека - ідеологічна боротьба; національний обов'язок - утвердження української мови.
Принципи: підкорення законам Всесвіту; утвердження й забезпечення вільного розвитку нації; охорона духовності людини - тонкі духовні структури; вірність своєму народові - але не прилипання до своєї нації, це абсолютизм.
Функції: юридичний захист інтересів своєї нації; подолання антинаціональної психології у громадян; якісне регулювання суспільних відносин; формування засобів державного управління; запобігання державному скептицизму.
Довідка: нація (від лат. - народ, плем'я) - це спільнота людей, об'єднаних низкою чинників серед яких найголовнішими є етнокультурні та політико-правові. Це історично стійка спільність людей, яка склалася на основі спільності мови, території, економічного життя, а також спільності національних форм матеріальної і духовної культури. Нація має також свій уряд (народ, організований в державу), а кордони більш-менш поважаються іншими націями.
Народ - це населення певної країни або історична спільність людей. Народ - пов'язана однаковим походженням і мовною культурна спільність людей, які є справжнім і єдиним носієм об'єктивного духу.
Етнос, етнічність - спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності - мови, звичаїв, міфів, епосу і т. д. Етнічні нації - особливе етнічне утворення: в його виникненні етнічний чинник відіграє дуже важливу роль.
Звідси: національна культура - це сукупність притаманних представникам даної нації ціннісно насичених форм і виявів життя. Вона формується на основі культури одного або декількох етносів і передує етнічній культурі. Кожна нація має свою внутрішню філософію і свій світогляд, які й зумовлюють духовну програму народу. Тому у діяльності юриста мають поєднуватися цінності загальнолюдського й національного розвитку
Національна культура більшою мірою виявляє себе у формах духовного життя, оскільки цивілізаційні вияви існування соціуму, пов'язанні із діяльністю, спрямованою на програмування матеріальних благ, з техніко-технологічними процесами, набувають уніфікованого вигляду.
Примітка: існують такі ознаки нації: об'єктивні (ті, що піддаються спостереженню та опису - особливості поведінки, мови, політичні та правові установи тощо) та суб'єктивні (що стосуються того, як саме окремі люди усвідомлюють, почувають, уявляють свою незалежність до одного цілого, яке вони називають "нацією").
Нюанс: кожна нація має свій характер як сукупність психологічно-ментальних та поведінкових ознак, особливостей, притаманних певній етнонаціональній спільноті.
4. Політична культура юриста
Політична культура юриста - це знання та оцінка ним політичної історії України, сучасної політичної ситуації, та використання їх у професійній діяльності в межах позитивного права.
Компоненти: переконання та усвідомлення політичних цінностей, піднесення культури юридичної діяльності, забезпечення вдумливого, свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, утвердження загальнолюдських цінностей, передбачення перспективи подальшого розвитку українського суспільства, передбачення політичних наслідків власної професійної діяльності.
Принципи: державотворча ідеологія, ідейність, духовність і моральність, культура діалогу, політичний імунітет, логічність, справедливість.
Функції: політична оцінка результатів юридичної діяльності, формування політичної культури юриста, вироблення політичної орієнтації у виконанні службового обов'язку, запобігання деформації громадянської свідомості юриста, розвиток української політико-правової думки впорядкування політико-юридичних культурних процесів, формування української політичної еліти.
Довідка: політика (від грецьк. - уміння управляти державою, державна діяльність) у найголовнішому значенні - це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). Це також сукупність соціальних практик і дискурсів, скерованих на формування, розвиток, практикування та дослідження правових і моральних норм; структури державно-адміністративних інститутів; форм державного управління; відносин та інститутів влади. Політика - це сфера відносин значних груп людей, різних історичних утворень спільностей, що спрямована на завоювання, утримання і використання державної влади; одна з форм суспільної свідомості; діяльність органів державної влади, державного управління, політичних партій, громадських об'єднань.
Звідси: політична культура є складовою духовної культури. Вона увібрала в себе ті структурні елементи усіх видів політичних субкультур, які необхідні у юридичній діяльності. Тому політична культура юриста тісно пов'язана з політичною культурою суспільства, окремих соціальних груп та осіб.
Примітка: політична культура - це система історично складених політичних традицій, переконань, цінностей, ідей та установок практичної політичної поведінки, яка забезпечує відтворення політичного життя суспільства на основі наступності. Це поняття застосовується для характеристики відмінностей між національно-державними політичними системами і для аналізу цих систем з точки зору психологічного підходу до поведінки людей.
Нюанс: найглибші джерела політики закорінені в природі людини, тобто ці джерела антропологічні. Політичні ситуації ніколи не повторюються, вони завжди специфічні. Кожна культура розробляє свою концепцію певної узгодженості між "правилами гри" і політичними діями, з одного боку, і тим, що очікує від них народ, що
Loading...

 
 

Цікаве