WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Співвідношення юридичної деонтології з професійною культурою та правничою етикою - Реферат

Співвідношення юридичної деонтології з професійною культурою та правничою етикою - Реферат

позитивному праві це недопустимо, оскільки юрист чинитиме шаблонно, однотипно, без внутрішнього переконання. Людині властиво бачити у праві установку, яка залежить від особистої волі та думки, складової частини моральної субстанції. Звідси її прагнення вплинути на право у розумінні наближення до моральних ідеалів.
У дослідженні морально-етичних норм важливу роль відіграє філософія права. Природно-правові системи визначають основне питання філософії права: дослідження вищих основ юридичних установок, які випливають із природи людини та суспільства. Іншими словами, правнича етика, керуючись здобутками філософії права, виробляє такі морально-етичні норми, які б удосконалювали, наближали позитивне право до природних норм службової поведінки юриста.
Морально-етичні норми професійної культури юриста пов'язані з людською психологією, яка сформувалася внаслідок правової соціалізації. Ці норми характеризуються значною індивідуальністю залежно від ступеня соціалізації. Для професійної культури соціально-етичні норми цінні тим, що вони або позбавлені альтернативності взагалі, або вибірюристом альтернативної норми однаково спричиниться до позитивної оцінки його дій.
З огляду на правничу етику найбільший інтерес становить професійна мораль юриста, основою якої є правова мораль.
Юрист, використовуючи правову мораль, її джерела здійснює правову діяльність, приймає правові рішення, активно включається у процес розробки нових правових завдань, дотримуючись певної мети та методики.
Негативний вплив на діяльність юриста може чинити абсолютизація раціонального підходу. Юрист, керуючись раціональною правовою дією, здатний грубо втручатися у закономірні, синергетичні процеси суспільного розвитку. Внаслідок цього професійна діяльність юриста набуває небажаного характеру, а дія виявляється у зворотному напрямі.
Правнича етика загалом досліджує юридичний процес, який включає навіть ті моменти, коли відсутні дії юриста. Тобто на основі законів логіки, особливо юридичної логіки, можна вивести закономірності юридичної етики, дійти очікуваного результату. Іншими словами, правнича етика обґрунтовує існування й поза свідомістю, почуттями та професійною діяльністю юриста, хоча основою є ефективність реалізації юристом норм права.
Правнича етика властива не лише спеціалістам у галузі права, а й тим особам, які перебувають у певних правових відносинах. Наприклад, громадянин України, перетинаючи кордон як турист, отже, і як суб'єкт права, певною мірою зазнає впливу правової етики. Цей вид етики не обов'язково професійний, юридичний, а передусім універсальний для всіх правослухняних громадян.
3. Поняття природного права
Людина своїми думками, почуттями та діями безпосередньо впливає на природні процесі. Не розуміючи якостей цих впливів, вона може порушити природний баланс, красу. Це пояснюється тим, що кожна людина є мікрокопією Всесвіту. Процеси, які відбуваються у Всесвіті, аналогічні процесам, які відбуваються в організмі людини, її психіці тощо. Життя конкретної людини - це певна функція Всесвіту. Тому природне право випливає із самого Всесвіту, людського розуму і є імперативом, який стоїть над державою і позитивним законом. Природне право, яке випливає із духу людини - це певні можливості (фізичні, економічні, політичні, культурні, особистісні), які забезпечують гідне існування людини у Всесвіті як фізичної, культурної, політичної істоти та її збереження, розвиток як особистості, індивідуальності з власними психо-емоційним сприйняттям світу.
Природне право як система норм (у вузькому розумінні) - це сума законів природи і біологічного розвитку людини, які забезпечують функціонування Всесвіту.
Природне право як система норм (у широкому розумінні) - це сума метафізичних духовно-моральних чеснот, яких повинна дотримуватись людина у підтриманні онтологічних принципів світопорядку з постійним трансцендентальним обґрунтування власної свобідної волі з метою активного гармонійного самозбереження у Всесвіті.
Природне право як наука (у вузькому розумінні) - це вчення про правову обґрунтованість і гарантії державного й міжнародного захисту прав людини, нації та інших суб'єктів суспільного життя в існуючій політичній системі.
Природне право як наука (у широкому розумінні) - це вчення про філософію правової культури, її онтологію та гносеологію, синергетичні правові процеси, правову красу для морального обґрунтування свобідної волі людини у правовому просторі.
Норми права є тими постулатами природи, які людина свідомо вибирає для своєї поведінки під контролем власної совісті. Завдяки цим нормам формується належне й потрібне, забезпечується дієвість онтологічних засад, очікується необхідна правова гармонія в суспільстві та Всесвіті.
Література
1. Волченко В.Н. Миропонимание и экоэтика ХХІ века. Наука - Философия - Религия. - М., 2001.
2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К., 1997.
3. Горшнев В.М., Бенедик И.В. Юридическая деонтология. - Харьков, 1988, 1993.
4. Гусарев С.Д., Тихомиров О.Д. Юридическая деонтология. - К., 1999.
5. Этика: Энциклопедический словарь / Под ред. Р.Г. Акресяна и А.А. Гусейнова. - М., 2000.
6. Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття / Пер. з фр. - К., 2001.
7. Немов Р.С. Психология: Словарь-справочник: В 2 ч. - М., 2003.
8. Новая философская энциклопедия: В 4т. / Ин-т философии РАН, Нац. общ. - науч. фонд; 9. Научно-ред. совет: предс. В.С.Степин, заместители предс. А.А. Гусейнов, Г.Ю. Семигин, уч. секр. А.П. Огурцов. - М.: Мысль, 2001. - Т.2. - 638 с.
10 .Основы валеологии: В 3 кн. / Под ред. В.П. Петленко. - К., 1998-1999.
11. Потер К.Р. Объективное знание. Эволюционный перевод / Пер. с англ. - М., 2002.
12. Рікерр П. Сам як інший / Пер. із фр. - К., 2002.
13. Скакун О.Ф. Юридическая деонтология. Харбков, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве