WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Співвідношення юридичної деонтології з професійною культурою та правничою етикою - Реферат

Співвідношення юридичної деонтології з професійною культурою та правничою етикою - Реферат


Реферат на тему
Співвідношення юридичної деонтології з професійною культурою та правничою етикою
План
1. Поняття професійної культури юриста
2. Поняття правничої етики
3. Поняття природного права
Література
1. Поняття професійної культури юриста
Поняття професійної культури тісно пов'язане з поняттям культури праці. Однак вони не ідентичні. Коли йдеться про будь-яку працю, у тому числі некваліфіковану, повсякденну, де не потрібні спеціальні знання, то тут доцільно вживати термін "культура праці". Але це поняття може означати і кваліфіковану працю, пов'язану зі спеціалізацією, професіоналізмом, виробничою діяльністю. Це означає, що культура праці вміщує і професійну культуру, тобто перше поняття ширше, ніж друге.
Професійна культура невіддільна від культури особи, яку характеризує насамперед праця, діяльність, виконання службових обов'язків. Тільки працею, її якістю людина перетворює світ і матеріалізує свої сили та здібності. Крім цього, культура особи - це філософська категорія, що відображає рівень соціалізації людини, її придатність до того чи іншого виду професійної діяльності.
Професійна культура юриста формується поетапно. Насамперед на етапі усвідомлення юристом свого призначення, коли відбувається певна адаптація, ознайомлення зі службовими й функціональними обов'язками та специфікою роботи юридичної установи. Це фактично перші службові дії під контролем наставника.
Етап формування юриста як професіонала характеризується повною самостійністю у службовій діяльності, набуттям окремих навичок, виробленням власного стилю і культури праці та ін. Етап досягнення вершин майстерності, становлення юриста як професіонала настає після багатьох років (для кожного індивідуально) праці або взагалі не настає.
Зазначені етапи формування професійної культури впливають на професійну мораль юриста, основу якої становлять регулювання службових взаємин, допомога у здійсненні правильного вибору при виконанні службових обов'язків, оптимальній реалізації прийнятого рішення у практичній діяльності.
Методологічними основами формування професійної культури юриста як його властивості виступають філософія права, культурологія права, правнича деонтологія та правнича етика. Проте ці питання докладно ми розглянемо в наступних розділах роботи.
Професійна культура як властивість юриста визначається його певним правовим статусом. Наявність юридичних спеціалізацій породжує специфіку професійних властивостей.
До спеціальних принципів професійної культури юриста належать: дозволяється те, що дозволяє закон; уміння користуватися владними повноваженнями; самосвідомість юриста; оптимальність й ефективність юридичної діяльності; диференційований підхід у правоохоронній роботі, гуманізація юридичної роботи.
Професійна культура юриста покликана визначати межі поширення моральних норм на службову діяльність; утверджувати загальнолюдські цінності, українські національні традиції та звичаї, теоретично обґрунтувати їхню необхідність, сутність та специфіку вияву на практиці, відображати норми службової поведінки працівників, піддавати її критично-ціннісному аналізові, сприяти доцільному вибору тих чи інших правил взаємовідносин та принципів професійної моралі.
Професійна культура юриста як різновид культури особи вбирає в себе внутрішні і зовнішні професійні аспекти практично усіх видів культур. Професійна майстерність юриста визначає його вміння застосовувати у процесі реалізації правових норм результати існуючих видів культур (субкультур), здійснювати правове виховання громадян. Крім цього, юрист як професіонал повинен максимально використовувати у своїй діяльності духовні та моральні надбання людства.
Характерною особливістю професійної культури є ієрархія. Адже для кожної професії створюється власна ієрархія не культур (це неможливо), а елементів певних видів культур, де на першому місці перебуває духовна, в тому числі й відносна духовна культура. Така необхідність зумовлюється конкретною спеціалізацією, зокрема юриста. Тому на високий ступінь може бути поставлена навіть технічна, космічна, екологічна чи інші культури залежно від місця праці юриста та його функціональних обов'язків.
Професійна культура, об'єднуючи певні елементи різних видів культури особи юриста, є субкультурою стосовно професійної культури взагалі. Тобто професійна культура юриста - це лише один вид субкультури всіх можливих професій.
2. Поняття правничої етики
Методологічну основу професійної культури юриста становить правнича етика, предметом дослідження якої є мораль - реальне явище, що виправдовує своє призначення тоді, коли чогось вимагає від людини, дає певний ідеальний взірець, у чомусь навіть перевершує реальний стан людської поведінки. Тобто мораль не пасивна, а існує як певні вимоги. Мається на увазі органічна єдність загальнолюдських і національних морально-етичних цінностей.
Професійна культура юриста ґрунтується на морально-етичних та правових нормах. Виходячи з теорії права, розглядає співвідношення між нормами права і нормами моралі з позицій єдності, відмінності, взаємодії, протидії. Звичайно, ці позиції актуальні у тому випадку, коли за основу норм права беруться норми природного права. Між нормами природного права і нормами моралі суттєвих відмінностей немає. Тут похибка виражає суб'єктивне розуміння природних норм і вироблення на цій основі власної норми, яка поступово сприймається суспільством. Є різниця між чинними природними діючими законами людського суспільства і законами штучними - юридичними та моральними, що мають конвенційний характер, хоча і неоднаковий в праві і моралі.
Правнича етика виробляє основу для моральної нормотворчості юриста, його нормативного мислення у сфері моралі, стандартизує її, знімає з людини тягар індивідуального вибору, а значить, і відповідальність за цей вибір. Навіть у
Loading...

 
 

Цікаве