WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Методологія юридичної деонтології - Реферат

Методологія юридичної деонтології - Реферат


Реферат на тему
Методологія юридичної деонтології
План
1. Культура особи
2. Правова соціалізація
3. Культурологія права
Література
1. Культура особи
Культура (від лат. - обробіток ґрунту, розвиток, виховання, освіта, шанування) - це сукупність матеріальних і духовних надбань людини, які втілені в результатах продуктивної діяльності (те, що твориться людиною, на відміну від того, що твориться природою). Культура є не стільки продуктом людської діяльності, скільки сукупністю умов, в яких ця діяльність може здійснитися. Культура розглядається у таких сферах: мораль, звичаї, мова, писемність, характер одягу, поселення, економіка, техніка, мистецтво, релігія, судочинство, суспільно-політичний устрій, виховання і т. д. Відрізняють культуру тіла людини від її культури душі і культури духу.
Невіддільним від поняття "культура" є поняття "цивілізація". Воно не тільки означає рівень суспільного розвитку матеріальної та нематеріальної культури, а й вказує на історичні типи культур. Поняття "цивілізація" змістом наближається до поняття "культура", та все ж вони різні.
Культура має постійно підживлювати цивілізацію, інакше остання заперечуватиме, руйнуватиме культуру, нехтуватиме нею. Цивілізація є тимчасовим явищем і означає перетворену людиною, окультурену природу, засоби цього перетворення, соціальну культуру, людину, яка засвоїла духовну та інші види культур. Культура - загальнолюдське надбання, вона виступає своєрідним кодом, матрицею цивілізації.
Загалом рівень цивілізації не обов'язково збігається з рівнем культури суспільства чи окремої особи. Це пояснюється тим, що культура спрямована на безперервний духовний, а цивілізація, як правило, - на фізичний розвиток членів суспільства. Причина криється в тому, що нехтується використання здобутків окремих видів культур. Це бачимо на прикладі того, що культуру творять етноси, а цивілізацію - нації. Тому при розкритті змісту цивілізованого суспільства та цивілізованого правопорядку потрібно враховувати культурний чинник.
Культура особи - це максимальні якісні, індивідуальні здобутки людини у матеріальній і духовній сферах та впровадження набутих цінностей у її життєдіяльність.
Індивідуальні здобутки повинні інтегруватися з колективними, суспільними досягненнями, інакше вони можуть виявитися не потрібними, марними.
2. Правова соціалізація
Правова соціалізація юриста - це віддзеркалення діалектики його становлення як особистості, усвідомлення ним службових, юридичних обов'язків, вироблення почуття правової та моральної відповідальності.
Професійна соціалізація (професіоналізація) відзначається активним засвоєнням правових норм, розумінням цінності прав, умінням користуватися правовим інструментарієм у практичній діяльності. Однак сьогодення вимагає від юриста знань не тільки позитивного, а й природного права, творчого поєднання духовних, моральних та позитивістських норм.
Активна професійна соціалізація розпочинається з усвідомлення юристом власного "я", свого місця у соціумі, з оволодіння навичками застосування своїх знань на практиці. Цей перший етап професійної соціалізації тісно пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Службові обов'язки скеровують юриста до конкретизації у використанні засвоєних правових норм, до усвідомлення необхідності і корисності власних професійних дій. Це формує у нього переконання в цінності права. Загалом службові обов'язки є головним засобом професіоналізації юриста. Сумлінне виконання ним службових обов'язків виявляється у позитивних діях, спрямованих на охорону прав і свобод громадян.
Важливим структурним елементом професійної соціалізації юриста є формування почуття відповідальності. Усвідомлення необхідності відповідальності за власні вчинки перед державою та суспільством має запобіжне значення, застерігає юриста від застосування необдуманої примусової сили держави, що виявляється у санкціях кримінальних, цивільних, адміністративних та інших норм. Почуття правової та моральної відповідальності - необхідні стимулятори правомірної поведінки юриста. Почуття правової і моральної відповідальності активізують професійну свідомість правника, скеровують його на свідоме розв'язання суспільних суперечностей, які виникають у його практичній діяльності.
Доцільно розглядати професійну соціалізацію у культурологічному вимірі. Адже юрист, виконуючи службові обов'язки, органічно поєднує функції знавця букви і духу права, духовно-морального наставника, політолога, психолога-педагога, економіста, актора та ін. Зрозуміло, що це вимагає засвоєння певних видів культур, розкриває творчий потенціал юриста, сприяє його реалізації у суспільстві, підносить рівень та міру включення культур у правове середовище. Але у діяльності юриста існують певні домінанти.
У юридичній соціалізації вагомим соціальним контролем виступає природне право. Саме з природного права розпочинається розуміння норм поведінки, формування позитивного права. На вимогах природного права побудовані міжнародні конвенції про права людини, дитини та ін.
Видається можливим вважати соціальним контролем й позитивне право, яке "пройшло" відповідне визнання суспільством. Зокрема, найбільш визнаними нормами позитивного права в Україні є норми Конституції. Тому процес правової соціалізації так чи інакше відбувається під впливом (контролем) конституційних норм. Найбільші здобутки юридичної практики в Україні також позитивно впливають на соціалізацію юриста. Користуючись принципом аналогії, юрист має змогу звіряти свої професійні дії з цими здобутками, використовувати їх
Loading...

 
 

Цікаве