WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми реформування органів внутрішніх справ та основні напрями кадрової політики - Реферат

Проблеми реформування органів внутрішніх справ та основні напрями кадрової політики - Реферат

співробітництва могли б надати неоціненну допомогу у справі пошуку реалістичних підходів до розв'язання багатьох проблем, які стоять перед органами внутрішніх справ.
Реалізація запропонованих шляхів розвитку служби в органах внутрішніх справ дасть змогу:
- створити нову модель кадрової роботи, адекватну радикальним змінам в Україні і в світі в цілому;
- заснувати оновлену систему підрозділів з питань державної служби в органах внутрішніх справ;
- поповнити органи внутрішніх справ кадрами, які мають високий рівень культури і професіоналізму і здатні бути суб'єктами інноваційних процесів;
- сформувати ідеальну модель державного службовця органів внутрішніх справ і визначити ступінь відповідності персоналу ідеалу своєї професії;
- привести, врешті-решт, корпус державних службовців органів внутрішніх справ до світового рівня і стандартів.
Ми вже згадували, що система МВС потребує термінових реор-ганізаційних змін, звільнення від непритаманних функцій, наприклад, паспортної та візової роботи. Вона вже не є визначальною державною функцією. Сьогодні заможні люди, котрих стає все більше, можуть мати кілька квартир, не обов'язково маючи при цьому фіксовану прописку. Другим важливим організаційним кроком було позбавлення системи МВС структури виконання судових наказів - пенітенціарної системи. Цей процес успішно завершився: Президент України Л.Д- Кучма підписав Указ про створення Держдепартаменту з питань виконання покарань, дякуючи чому пенітенціарна система, маючи особисті традиції, учбову базу і приклади функціонування в демократичних державах, зможе розвиватись і удосконалюватись самостійно. Третім кроком є вилучення із системи МВС медичних витверезників - міліція не може брати на себе функції надання населенню специфічної медичної допомоги, навіть найнявши найкращих медичних працівників. Краще, вочевидь, буде навпаки. Якщо муніципальні центри медичної допомоги (а саме таку назву мають тепер ці структури в Деяких областях) захочуть мати підтримку або допомогу, ми охоче надамо її, навіть приміщення медвитверезників віддамо, але збирати і звозити п'яниць з усіх кінців міста замість того, щоб займатися більш важливими справами, абсурдно. Водночас позбудемося і надзвичайно гострої етичної проблеми: в 1999 році в медвитверезниках померло 135 громадян. І хоч у жодному випадку провина працівників міліції доведена небула, проводилось попереднє слідство з усіма відповідними процесуальними процедурами, витрачався час працівників карного розшуку, слідства, державні кошти.
Не повинно бути в структурі МВС і дитячих приймальників-розподільників. Якщо це неповнолітні злочинці, ними потрібно займатись міліції, а щодо інших дітей та підлітків, які чомусь пішли з дому мандрувати, то ними повинні піклуватись спеціальні муніципальні служби - центри соціальної реабілітації, притулки, нічліжки тощо. Сьогодні, коли дитяча і підліткова злочинність становить таку відчутну частку в загальній, міліціонерам ніколи займатися виключно соціальними функціями, якими б шляхетними вони не були. Ці організаційні кроки дадуть значну економію коштів, що виділяються системі МВС.
Передбачається впровадити систему контрактного і конкурсного прийняття на службу в органи внутрішніх справ, новий порядок та умови проходження служби, удосконалити кваліфікаційні вимоги до кандидатів і працівників, підвищити ефективність системи службової, бойової, фізичної та морально-психологічної підготовки особового складу. Для підвищення професійно-освітнього рівня працівників органів внутрішніх справ потрібно розробити й реалізувати перспективні програми розпитку навчальних закладів, наукових установ системи МВС, підготовки спеціалістів.
Кадрові апарати візьмуть на себе функції соціального захисту працівників, психологічного забезпечення службової діяльності та здійснення культурно-масової роботи. З урахуванням цих нових завдань вони будуть реформуватись. Посади заступників начальників ГУМВС-УМВС, міськрайвідділів, підрозділів та установ по кадрах трансформуються в посади заступників начальників цих підрозділів по роботі з особовим складом.
Для ліквідації "зрівнялівки" в умовах служби оперативних і за-безпечуючих підрозділів необхідно розробити новий перелік посад та відповідних спеціальних знань. У підрозділах паспортної служби, фінансово-економічних, охорони здоров'я, зв'язку, військового, матеріально-технічного та господарського забезпечення, капітального будівництва, інформаційних бюро та інших службах буде збільшена кількість посад державши службовців, на які поступово переводитимуться і розатестовані працівники. При цьому буде вжито заходів щодо недопущення погіршення їхнього матеріального забезпечення, правового і соціального захисту.
Процес реформування потребує відповідного правового забезпечення. Необхідно розробити і подати до органів влади України низку проектів законодавчих актів, у тому числі Закону "Про органи внутрішніх справ", постанов Уряду з питань удосконалення структури апарату МВС, розширення кола посад державних службовців, звільнення органів внутрішніх справ від невластивих функцій та Ін. Нормативна база буде приведена у відповідність до міжнародно-правових стандартів і міжнародних зобов'язань України.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України.
2. Закон України "Про міліцію" //Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. №4. Ст.20.
3. Закон України "Про державну службу" //Відомості Верховної Ради України. 1993. №52. Ст.490.
4. Закон України "Про боротьбу з корупцією" //Відомості Верховної Ради України. 1995. №34. Ст.266.
5. Закон України "Про дорожній рух" // Відомості Верховної Ради України. 1993. №31. Ст.338.
6. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв. розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України. 1992. 20 жовтня.
7. Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.
8. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офіційний текст X., 2000.
9. Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993. Підручники, навчальні посібники, монографії.
10. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник. К., 1995.
11. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник/За ред. А.Т.Комзюка. X.. 1998.
Loading...

 
 

Цікаве