WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення - Реферат

Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення - Реферат

пред'явленні обвинувачення винному у вчиненні злочину.
Це поєднання практичних дій і мислення учасників кримінально-процесуальної діяльності. Його елементами є виявлення, збирання, дослідження, перевірка, закріплення та оцінка доказів і їх джерел.
Деякі процесуалісти як самостійний елемент процесу доказування виділяють процесуальне закріплення доказів Правильно зазначає С. А. Шейфер, що доказування мойсца вважати отриманим лише після фіксації здобутої інформації в передбаченій кримінально-процесуальним законом формі1 Ф. М. Фаткуллін відносить до елементів доказування також побудову та динамічний розвиток слідчих версій. На наш погляд, побудову слідчих версій не можна розглядати як елемент доказування. Версія - це форма мислення, що є не процесуальною, а криміналістичною категорією, яка не врегульована нормами права.
С. В. Курильов вважає, що оцінка доказів як розумова діяльність - це самостійна процесуальна категорія, що перебуває за межами понять судового доказування і неє його складовою частиною. Під доказуванням він розуміє лише процесуальні дії слідчих і судових органів зі збирання та закріплення доказів. Але без розумової діяльності, без оцінки зібраних доказів кримінально-процесуальне доказування неможливе.
На основі наведеного можна зробити висновок, що в кримінальному судочинстві як елементи процесу доказування слід розглядати виявлення, збирання, дослідження, перевірку, закріплення та оцінку як доказів, так і їх джерел.
Отже, під доказуванням в кримінальному процесі слід розуміти діяльність особи, яка провадить дізнання, дізна-вача, слідчого, прокурора, судді (суду) по виявленню і збиранню доказів (сукупність їх елементів) та їх процесуальних джерел і на їх основі отримання обґрунтованих висновків по кримінальній справі.
Доказування в кримінальному судочинстві як різновид процесу пізнання є розумовою діяльністю, що протікає відповідно до законів логіки, у визначених логічних формах доказування, разом з цим, це є і практична діяльність, що суворо регламентована процесуальним законом.
Розглянемо докладніше елементи доказування.
Виявлення доказів - це діяльність безпосередніх учасників (суб'єктів) доказування, а також інших уповноважених на те осіб, наділених в силу кримінально-процесуального закону правом представляти органу дізнання, слідчому, прокурору, судді (суду) виявлену ними доказову інформацію (фактичні дані) для прийняття того чи іншого кримінально-процесуального рішення.
Наприклад, працівник ДАІ, перевіряючи документи водія на право перевезення вантажу, виявив підробку або фальшиві документи, затримав автомобіль з вантажем і разом з рапортом передав матеріали начальнику органу дізнання для подальшого реагування тощо.
Збирання доказів полягає у їх виявленні особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором і судом, а також у поданні доказів учасниками процесу, підприємствами, установами, організаціями і громадянами (ч. 1 ст. 66 КПК). Збирання доказів провадиться, головним чином, на стадії досудового слідства, однак суд з власної ініціативи або за клопотанням учасників процесу може доповнити матеріали досудового слідства.
Закріплення доказів, виявлених особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором та судом проводиться лише тими способами і в тих формах, що встановлені КПК. Правильне закріплення доказів і суворе додержання норм, встановлених КПК, забезпечують як зберігання доказів, так і можливість їх перевірки і відповідної оцінки.
Наступними елементами доказування є дослідження і перевірка доказів, тобто всі зібрані по справі докази повинна об'єктивно дослідити і перевірити особа, яка провадить Дізнання - слідчий, прокурор і суд. Ці обидва елементи дотування тісно між собою взаємопов'язані, оскільки неможливо перевірити докази без їх попереднього дослідження. Дослідження і перевірка (дослідження) доказів провадяться шляхом їх аналізу, зіставлення з іншими доказами, а також шляхом проведення додаткових слідчих чи судових дій з метою пошуку нових доказів, підтвердження або, навпаки, спростування доказів, вже зібраних по справі. Крім того, перевірка доказів провадиться з метою з'ясування питання про їх достовірність.
Найважливішим елементом процесу доказування є оцінка доказів. Оцінити докази означає визначити їх силу, переконливість, придатність. Отже, оцінка доказів - це розумова діяльність, що здійснюється в логічних формах зі встановлення достовірності чи недостовірності доказів, зібраних по справі, і визначення їх значення для вирішення даної справи. Оцінка доказів як один з етапів доказування відбувається на всіх стадіях кримінального процесу. Оцінка доказів регламентується ст. 67 КПК, в якій зазначено, що суд, прокурор, слідчий, особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Оцінивши всі наявні в справі засоби доказування і всі встановлені ними фактичні дані, особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд доходять певних висновків по справі. Висновки ці можуть бути різними за своїм характером і змістом, достовірними і недостовірними. Достовірність - це більш-менш обґрунтоване припущення про винність обвинуваченого, а недостовірний висновок - це категоричне твердження про невинність, що випливає з усіх наявних у справі доказів. Не-достовірність має місце там, де правильність висновку викликає обґрунтований, такий, що випливає з обставин справи, сумнів, а тому можливе й інше вирішення справи. Тому виносити вирок при недостовірних висновках про винність підсудного неприпустимо. Достовірним є такий висновок, щодо правильності якого не виникає сумнівів, він є єдино можливим у даній справі й виключає будь-яке інше її вирішення, тобто відповідає об'єктивній істині.
Отже, отримання остаточних висновків по суті справи і оцінка їх як достовірних і недостовірних є кінцевим моментом доказування у кожній окремій справі.
Loading...

 
 

Цікаве