WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Використання в доказуванні матеріалів оперативно-розшукової діяльності - Реферат

Використання в доказуванні матеріалів оперативно-розшукової діяльності - Реферат

законодавець, очевидно, має на увазі проведення спеціальними підрозділами оперативно-розшукових заходів з використанням оперативно-технічних засобів негласної фіксації фактичних даних, що можуть мати доказове значення у кримінальній справі. Тобто саме такі опера-тивно-розшукові заходи, а точніше їх результати, оформляються протоколами. Таким чином вирішується і питання щодо відповідних додатків до протоколів. Ними є відповідні засоби фіксації такої інформації: аудіокасети, відеоплівіки, компакт диски різних форматів, друковані носії фактичних даних, виготовлених на різного роду пристроях та ін.1. Тому деякі автори пропонують доповнити КПК статтею 853 "Протоколи процесуальних оперативно-розшукових дій" такого змісту: "У протоколі оперативно-розшукової дії щодо встановлення фактів, подій і обставин, які є доказами у кримінальній справі, фіксуються: місце і час її проведення; особи" які здійснювали проведення і брали участь у ньому; технічні та інші засоби, що застосовувалися; особи (якщо такі встановлені), які в силу запланованих чи непередбачених обставин могли стати свідками подій і обставин, що відслідковувалися шляхом проведення оперативно-розшукової дії.
У протоколі описується все, що було виявлено, у тій послідовності, у якій відбувалося, і в тому ж вигляді, у якому спостерігалося під час проведення оперативно-розшукової дії. Протокол оперативно-розшукової діяльності підписується усіма, хто брав безпосередню участь у її проведенні. їм надається право вносити до нього доповнення і зміни, засвідчені підписами.
З санкції керівника, відповідального за організацію проведення оперативно-розшукової дії, її учасники в протоколі можуть виступати під псевдонімами".
Не можна повністю погодитись з текстом пропонованої статті, оскільки у протоколі оперативно-розшукового засобу немає потреби "описувати все, що було виявлено, у тій послідовності, у якій відбувалося, і в тому ж вигляді, у якому спостерігалося під час проведення оперативно-розшукової дії". Правильно з цього приводу відмічає М. Погорець-кий, що коли взяти такий оперативно-розшуковий захід, як зняття інформації з каналів зв'язку, застосування інших технічних засобів отримання інформації (п. 9 ст. 8 Закону про ОРД), то в 6-місячний, а в деяких випадках - у 18-місяч-ний термін (ст. 91 Закону про ОРД) об'єкт оперативно-розшукової справи веде не лише розмови, які мають відношення до справи, а й розмови побутового характеру, крім того, його телефоном користуються члени сім'ї, колеги по роботі, інші особи. Як свідчить практика, інколи на весь час слухового контролю відношення до справи мають лише кілька хвилин спілкування. То чи доцільно фіксувати у протоколі всю інформацію, отриману під час оперативно-розшукового заходу? По-перше, така інформація не відповідатиме принципу належності й не матиме доказового значення. По-дрУ' ге, якщо прийняти таку пропозицію, то це призведе до затягування досудового слідства й судового розгляду справи, оскільки органам досудового слідства та суду доведеться марно витрачати час на прослуховування інформації, яка не має чяачення у справі. По-третє, ця пропозиція суперечить конституційним нормам, принципам кримінального судочинства та ОРД, адже до протоколу оперативно-розшукового заходу буде включена інформація особистого характеру, що стосується не лише об'єкта оперативно-розшукової справи, а й інших осіб, які не мають до неї ніякого відношення.
Доречно зазначити що в Законі про ОРД (ч. 12 ст. 9) прямо вказується на те, що одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, які стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені. Тому в оперативно-роз-шуковому документі, на наш погляд, повинна фіксуватися лише та інформація, яка має відношення до протиправних дій об'єкта оперативно-розшукової справи чи інших осіб, протиправні дії яких зафіксовані в ході відповідного оперативно-розшукового заходу.
Недоцільно покладати обов'язок щодо складання такого протоколу, який має доказове значення, і на оперативного співробітника, в провадженні якого перебуває оперативно-розшукова справа. Виходячи із засад доказового права документи, які мають процесуальне значення, повинна складати та особа, яка веде кримінальний процес - особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд або за їх дорученням передбачені КПК особи в установленому порядку (ч. З ст. 114, статті 118, 315і, 358, 360, 362 КПК).
Деякі автори пропонують доповнити ст. 66 КПК України вказівкою на обов'язок органів, які здійснюють оперативно-розщукову діяльність, подавати оперативні матеріали, які мають доказове значення, незалежно від джерела над-°Дження за умови, якщо це не порушить правил конспірації, передбачених Законом про ОРД.
З такими пропозиціями важко погодитись, оскільки не можуть бути доказами дані, джерело яких невідомо (ч. З ст. 68 КПК України). Якщо дозволити оперативним підрозділам подавати оперативні матеріали, які мають доказове значення, незалежно від джерела їх надходження, то це буде перший крок порушення не тільки законних прав і інтересів громадян, а і правил конспірації, хоча деякі з них і передбачені законом про ОРД.
Отже, підставами для здійснення оперативно-розшукової діяльності є:
1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:
- злочини, що готуються або вчинені невстановленимиособами;
- осіб, які готують або вчинили злочин;
- осіб, які переховуються від органів розслідування, судуабо ухиляються від відбування кримінального покарання;
- осіб, безвісно відсутніх;
- розвідувально-підривнудіяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;
- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належноговідправлення правосуддя і співробітників розвідувальнихорганів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб,їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;
2) запити повноважних державних органів, установ таорганізацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском Д°державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами тана ядерних установках;
3) потреба в отриманні розвідувальної інформації Б ІНТЄ"ресах безпеки суспільства і держави.
Зазначені підстави можуть міститися в заявах, ловідо' леннях громадян, посадових осіб, громадських організацій засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, v запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.
Не можна приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності зазначених вище підстав.
Ефективність і якість кримінально-процесуального доказування обставин кримінальної справи при використанні
Loading...

 
 

Цікаве