WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Завдання кримінально-процесуального законодавства і доказового права - Реферат

Завдання кримінально-процесуального законодавства і доказового права - Реферат

справи не можуть безпосередньо сприйматися особою, яка провадить дізнання, дізнавачем, прокурором, суддею (судом), оскільки вони лежать в минулому по відношенню до діяльності цих органів. Отже, для того щоб повно, всебічно й об'єктивно встановити ці обставини, відповідні органи повинні довести їх наявність (чи відсутність), а це, у свою чергу, вони можуть зробити, лише спираючись на конкретні дані, які потрібно зібрати й дослідити.
Повнота встановлення фактичних обставин означає, що останні повинні бути встановлені в такому обсязі, щоб це дало можливість правильно вирішити всі інші завдання - кваліфікувати злочин, призначити справедливе покарання, вжити необхідних заходів до попередження даного виду злочинів і т. д. З іншого боку, вимога повноти не означає безмежного встановлення всіх дрібних і неістотних деталей події, що призвело б до непотрібного нагромадження деталей у справі. Повнота означає такий стан при доказуванні (співвідношенні тези і аргументу), коли висновок не дає ніяких підстав для сумнівів.
Всебічність означає, що при встановленні фактичних обставин справи обмежуються тільки тими даними, які свідчать про наявність злочину, винність особи й обставини, що обтяжують вину. Встановлюватися повинні всі обставини, що мають істотне значення для справи, у тому числі й ті, які свідчать про відсутність злочину, невинність обвинуваченого, що пом'якшують покарання.
Об'єктивність означає, по-перше, неупередженість слідчих і судових органів у встановленні фактичних даних; по-друге, те, що всі істотні для справи обставини повинні встановлюватися так, як вони мали місце в реальній дійсності. Об'єктивне встановлення фактичних обставин справи - необхідна умова для влучності кримінальної репресії, тобто напрямку її дії проти дійсних, а не уявних вин-
Поняття і зміст теорії доказів у кримінально-процесуальному... 21
них у здійсненні злочинів. Вимога об'єктивності встановлення фактичних обставин справи означає вимогу досягнення істини у справі1.
Діалектичний матеріалізм вчить, що світ і його закономірності пізнаються, причому процес пізнання такий же нескінченний, як і його предмет. У ході цього процесу людство нескінченно пізнаєоб'єктивну реальність, явища й закони природи й суспільства. При цьому на кожному конкретному етапі розвитку наші знання про навколишній світ містять відносну істину, тобто вони правильно відображають певні факти й закони, але неповно. У світі подальшого прогресу науки ці знання стають усе більше повними й глибокими.
Проблема істини в кримінальному судочинстві, як справедливо відмічає В. Т. Hop, являє собою окремий випадок застосування положень теорії пізнання до однієї з багатьох різновидів пізнавальної діяльності людини. Стосовно кримінального судочинства процес пізнання концентрується на встановленні фактичних обставин кримінальної справи у відповідності з дійсністю. Іншими словами, пізнати фактичні обставини кримінальної справи означає встановити в ній істину. Знати істину в кримінальній справі значить встановити перше і безпосереднє завдання кримінального процесу, що є необхідною умовою здійснення правосуддя. Щоб повністю розкрити вчинений злочин, необхідно знайти об'єктивну істину. Якщо ж злочин не розкритий або ж покарано невинну людину значить об'єктивна істина не знайдена, а, отже, не виконано завдання боротьби із злочинністю2.
У кримінально-процесуальній літературі є багато різних думок стосовно змісту об'єктивної істини. Деякі автори вважають, що зміст об'єктивної істини в кримінальному процесі становить лише повна відповідність висновків слідства 1 сУДу об'єктивним фактам дійсності. І ніякі інші компоненти її змістом не охоплюються1. Інші впевнені, що зміст істини в кримінальному процесі далеко не вичерпується встановленням лише об'єктивних фактів дійсності. Він включає в себе також і правильну оцінку громадсько-політичної суті фактів об'єктивної діяльності (тобто юридичну кваліфікацію діяння) та правильність обраного судом покарання винних2. Є автори, які взагалі відкидають можливість застосовувати у кримінальному процесі вказані категорії3.
Незважаючи на різноманітні думки багатьох авторів щодо цих питань не можна не враховувати однієї досить важливої обставини - характеру істини в кримінальному процесі. Аджеістина, яка встановлюється в кримінальному процесі, - це істина явищ суспільного життя. А тому на відміну від істини, яка досягається в пізнанні явищ природи, до змісту істини явищ суспільного життя входить їх суспільно-політична сутність.
Пізнання закономірностей розвитку суспільства, процесів, які відбуваються в ньому, діяльність класів, соціальних груп і окремих осіб спрямована на з'ясування їх суті як суспільних явищ. Без з'ясування соціальної сутності явищ суспільного життя їх правильне пізнання неможливе. Саме тому для істини, яка встановлюється під час пізнання суспільних явищ, характерно те, що разом з фактичною стороною її зміст охоплює і правильна оцінка суспільно-політичної суті досліджуваного об'єкта.
До складу конкретного злочину законодавець включає ті ознаки, які характерні для кожного виду діяння і які відрізняють його від інших. З моменту включення їх в правову норму вони стають правовими ознаками і виражена в суспільно-політична суть набуває правового вироку.
Таким чином, як справедливо відмічає В. Т. Hop, під об'єктивною істиною у кримінальному процесі слід розуміти точну і повну відповідність об'єктивної реальної дійсності висновкам слідства і суду про обставини кримінальної справи , правову кваліфікацію діяння та покарання винних у вчиненні злочину.
Отже, правильні юридичні і суспільно-політичні оцінки фактичних обставин кримінальної справи і є об'єктивно істинні оцінки, висновки і судження, що відносяться до загальних завдань кримінального процесуального законодавства і частково до доказового права і теорії доказів.
Loading...

 
 

Цікаве