WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Основні форми діяльності Верховної Ради України. Законодавчий процес та інші парламентські процедури - Реферат

Основні форми діяльності Верховної Ради України. Законодавчий процес та інші парламентські процедури - Реферат

законопроекту, прийняття закону, його підписання і оприлюднення (опублікування). Кожна з таких основних стадій поділяється, у свою чергу, на окремі етапи, стадії, серед яких розрізняють, зокрема щодо першої стадії: розробку проектів законів; внесення і відкликання законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок; розгляд законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок у комітетах, тимчасових спеціальних комісіях; щодо другої і третьої стадій законодавчого процесу (розгляд законопроектів і прийняття законів) розрізняють розгляд зако-нопроектів у трьох читаннях тощо. Заключна стадія законодавчого процесу включає процедуру підписання законів, опублікування, введення їх у дію тощо.
Особа, яка має право законодавчої ініціативи або представляє орган, що має право законодавчої ініціативи, вносить на ім'я Верховної Ради законодавчі пропозиції, законопроекти, поправки (документи законодавчої ініціативи) у письмовій формі за своїм підписом.
Законодавчі пропозиції і проекти законів вносяться разом із супровідною запискою, яка має містити обґрунтування необхідності їх розробки або прийняття, а також характеристику цілей, завдань та основних положень майбутніх законів, вказівку на їх місце в системі чинного законодавства, очікувані соціально-економічні та інші наслідки їх застосування. У разі внесення законодавчої пропозиції, законопроекту або поправки, реалізація яких потребує матеріальних чи інших витрат за рахунок державного або місцевих бюджетів, додаються їх фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо покриття цих витрат.
Внесені для розгляду Верховною Радою законодавча пропозиція чи проект закону у разі невідповідності вимогам Закону про Регламент Верховної Ради та положень про порядок розробки проектів законів і про структуру, виклад, зміст та оформлення проектів законів із врахуванням висновків комітету з питань регламенту не пізніш як у п'ятнадцятиденний термін повертаються заступниками Голови Верховної Ради або Головою Верховної Ради їх ініціаторам із зазначенням причин повернення. Основні підстави повернення законодавчих пропозицій чи проектів законів мають бути передбачені Законом про Регламент Верховної Ради України.
Верховна Рада розглядає законопроекти на пленарних засіданнях. Розгляд і прийняття законопроекту (закону) включає: обговорення і схвалення основних положень в основному, обговорення і схвалення статей та в цілому (розгляд у трьох читаннях). Кількість повторних читань законопроекту не обмежується.
Законопроект, підготовлений головним комітетом до першого читання, висновки відповідних комітетів та інші матеріали до нього надаються депутатам не пізніше як за 6, а такий, що стосується Конституції, - не пізніше як за 14 днів до розгляду на засіданні. При підготовці законопроекту до першого читання головний комітет бере один із текстів законопроектів за основу або складає інший текст.
При першому читанні законопроекту Верховна Рада заслуховує доповідь його ініціатора, співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту (якщо такі є) в порядку їх надходження, співдоповідь головного комітету, заслуховує відповіді на запитання, обговорює основні положення законопроекту і його структуру (частини, розділи, глави, статті, повноту і послідовність їх викладення), заслуховує пропозиції та зауваження щодо них, розглядає пропозиції про опубліку-вання законопроекту для народного обговорення, розглядає проект закону про внесення змін чи доповнень до чинних законів, інші проекти рішень Верховної Ради, внесені ініціатором.
За результатами обговорення законопроекту у першому читанні Верховна Рада може прийняти рішення про:
- прийняття законопроекту за основу (з можливим доопрацюванням) і доручення відповідним комітетам підготувати законопроект на друге читання;
- відхилення законопроекту;
- передачу законопроекту ініціатору його внесення на доопрацювання у запропонований ініціатором внесення термін, але не більше 30 днів, і повторне його подання головним комітетом на перше читання;
- передачу законопроекту комітетам Верховної Ради на доопрацювання із встановленням строку доопрацювання і повторне поданням його на перше читання;
- опублікування законопроекту для народного обговорення, доопрацювання його із врахуванням наслідків обговорення і повторне подання на перше читання.
Основним у розгляді законопроекту є, звичайно, друге його читання.
Законопроект до другого читання подається у вигляді таблиці, яка містить: 1) законопроект, прийнятий у першому читанні за основу; 2) всі внесеш і не відкликані у встановленому порядку пропозиції, поправки із зазначенням ініціаторів їх внесення; 3) висновки головного комітету щодо пропозицій і поправок; 4) законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції.
Під час другого читання законопроекту Верховна Рада проводить його постатейне обговорення та здійснює постатейне голосування.
За результатами другого читання законопроекту Верховна Рада після скороченого обговорення може прийняти рішення про:
- прийняття законопроекту у другому читанні, підготовку його на третє читання;
- відхилення законопроекту;
- повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на повторне друге читання;
- опублікування для народного обговорення законопроекту в редакції? прийнятій на першому або другому читанні, доопрацювання із врахуванням наслідків обговорення і повторне подання його на друге читання;
- повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на третє читання.
Законопроект,, підготовлений до третього читання, висновки відповідних комітетів та інші матеріали поширюються серед депутатів не пізніше як за 2, а пов'язані з Конституцією - за 4 дні до його розгляду на засіданні Верховної Ради.
Під час третього читання Верховна Рада обговорює законопроект разом з іншими документами в такій послідовності:
1) закінчення постатейного голосування щодо всіх статей законопроекту, якщо воно не було до кінця здійсненепід час другого читання;
2) прийняття постанови про схвалення внесеного Кабінетом Міністрів плану організаційних,, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для впровадження закону в життя;
3) прийняття законопроектів про внесення змін, доповнень до чинних законів;
4) голосування щодо частин законопроекту;
5) прийняття законопроекту в цілому;
6) прийняття в цілому проекту закону або постанови про порядок введення прийнятого закону в дію.
За результатами третього читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про:
- прийняття закону в цілому;
- відхилення законопроекту;
- повернення законопроекту на доопрацювання із наступним поданням на повторне третє читання;
- відкладення голосування щодо законопроекту в Цілому до прийняття інших рішень;
- схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його тексту на всеукраїнський референдум, жзадо законопроект стосується питання, зазначеного у ст. 73 Конституції (про зміну території України).
Тексти законів та інших законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою, оформляються апаратом Верховної Ради і в п'ятиденний термін підписуються Головою Верховної Ради, після чого закони невідкладно надсилаються на підпис Президентові.
Президент підписує закон, беручи його до виконання. Закон, переданий Президентові, має бути підписаний ним протягом 15 днів від дня отримання та офіційно оприлюднений.
Закон набирає чинності через десять днів від дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
До основних парламентських процедур належить і має належати також процедура (процедури) формування органів державної влади, тобто установча процедура. Вона охоплює, зокрема, процедури надання згоди на призначення Президентом Прем'єр-міністра, прийняття резолюції недовіри Кабінетові Міністрів; призначення суддів Конституційного Суду,
Loading...

 
 

Цікаве