WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституція - Основний Закон держави - Реферат

Конституція - Основний Закон держави - Реферат

певної події, називають тимчасовими.
- за формою виразу, конституції бувають писані, неписані і змішані
Писана конституція - це один або кілька документів (законів), які визначені власне як конституція держави. Неписана конституція - явище дуже рідкісне в сучасному світі. Під нею буквально розуміють групу політико-правових уявлень, концепцій, доктрин стосовно організації державного життя у суспільстві. Змішана конституція -Основний Закон держави, який органічно поєднує у собі як елементи писаної, так і не писаної конституції. Прикладом може служити те, що сьогодні прийнято називати Конституцією Великобританії. Це - класичний приклад конституції змішаного типу, яка інкорпорує також парламентські закони; судові рішення-прецеденти; доктринальні тлумачення; статути, конституційні угоди, які містять так звані конвенційні (ті, що переносяться) норми.
- за змістом і формами, зокрема в залежності від існуючого державного режиму, або в залежності від форми правління чи територіального устрою.
- за державним режимом конституції бувають демократичні і авторитарні, серед останніх розрізняють тоталітарні.
- за характеристикою форми державного устрою країни конституції поділяються на федеративні (федеральні), конституції суб'єктів федерації і конституції унітарних держав.
- за формою правління конституції бувають монархічні і республіканські,
- за формою територіального устрою - конституції бувають федеративних й унітарних держав.
- за порядком внесення змін і доповнень конституції бувають гнучкі, жорсткі та змішані
Гнучка конституція - це такий Основний Закон, зміни й доповнення до якого вносять за порядком, встановленим для будь-якого іншого закону. Внесення змін і доповнень до жорсткої конституції передбачає наявність особливої процедури.
- за порядком прийняття, конституції бувають даровані, народні та договірні.
Даровані конституції, як звичайно, підготовлені і введені в дію одноособовим актом монарха, диктатора, хунти.
Народні конституції - це ті, що прийняті загальновизначеними демократичними способами (тобто прийняті на підставі проведення референдуму), прийняті парламентом, установчими зборами, місцевими представницькими органами.
Договірна конституція - Основний Закон, прийнятий через укладання відповідної угоди між різними суб'єктами конституційного процесу. (Приклад: договір про зміст Основного Закону федеративної держави укладений між субєктами федерації, Конституція СРСР 1924р.-Договір між РРСФР та УРСР, БРСР).
Форма конституції - це спосіб вираження і організації конституційних норм та інститутів. Істотне значення тут має те, що конституція може функціонувати у вигляді як моноконституційного (моно від грец. - один, одне, єдине) акта, так і багатьох актів, що у сукупності складають конституцію.
У переважній більшості структура конституції має спілий вигляд, включає низку елементів: преамбулу, основну частину з заключні, перехідні та додаткові положення.
Преамбула є носієм так званої дескриптивної (описової) інформації, яка дає відповідь на такі питання, як цілі та завдання конституції,, історичні шляхи її становлення й розвитку, проголошення конституційних ідеалів тощо.
Основна частина Конституції включає інститути та норми, які "вичерпують" її зміст. Предметне уявлення про структуру конституції дає Конституція України від 28 червня 1996 р.
У вступній частині зазначається, що Український народ, виражаючи свою суверенну волю, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українсь-ким народом права на самовизначення,
дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України,
прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу,
усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попе-редніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями,
керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р., схваленим 1 грудня 1991 р. всенародним голосуванням,
приймає цю Конституцію - Основний Закон України.
Конституція складається з 15 розділів, які об'єднують 161 статтю, в тому числі 2 статті Прикінцевих положень, та 14 пунктів Перехідних положень.
Розділ І "Загальні положення" включає 20 статей (ст.ст. 1-20).
Розділ II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" складається із 48 статей (ст.ст. 21-68).
Розділ III "Вибори. Референдум" включає 6 статей (ст.ст. 69-74).
Розділ IV "Верховна Рада України" (ст.ст. 75-101),
Розділ V "Президент України" (ст.ст. 102-112).
Розділ VI "Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади" (ст.ст. 113-120).
Розділ VII "Прокуратура" (ст.ст. 121-123).
Розділ VIII "Правосуддя" (ст.ст. 124-131).
Розділ IX "Територіальний устрій України" (ст.ст.132,133).
Розділ X "Автономна Республіка Крим" (ст. ст. 134- 139).
Розділ XI "Місцеве самоврядування" (ст. ст. 140-146).
Розділ ХП "Конституційний Суд України" (ст.ст. 147-153).
Розділ XIII "Внесення змін до Конституції України" (ст.ст. 154-159).
Розділ XIV "Прикінцеві положення" (ст.ст. 160, 161).
Розділ XV "Перехідні положення" (пп. 1- 14).
Таким чином, структура конституції - досить чітка, логічно зумовлена система взаємопов'язаних і взаємозумовлених структурних елементів.
5. Функції конституції
Сутність конституції виявляється в її функціях, які зумовлені її змістом, роллю щодо регулювання суспільних відносин, задоволення соціальних потреб.
Функції конституції розкривають її сутність щодо тих завдань, які стоять перед суспільством на конкретному етапі його розвитку, причому часом одне й те саме завдання вирішується за допомогою кількох функцій.
Функції конституції поширюються на всі сфери суспільного життя, на ті суспільні відносини, які охоплюються дією конституції.
Функції конституції мають багато спільного з основними функціями права; більше того, вони базуються на них. За сферами впливу конституції на суспільні відносини насамперед розрізняють такі її функції, як політичну, економічну, соціальну, культурну, ідеологічну.
При цьому функції конституції не вичерпуються регулюванням відносин у згаданих сферах.
Конституції притаманні також установча, правотворча, системотворча, методологічна, прогностична та інші функції.
Зміст і особливості політичної функції визначається тим, що конституція, її норми безпосередньо пов'язані з політикою, у зв'язку з чим в конституції закріплюються основні засади політики в різноманітних сферах суспільства й держави. Політична функція конституції полягає в тому, що вона формує найактивніше, найістотніше в політиці: належність влади в країні, внутрішню й зовнішню політику, державний лад. Саме конституція
Loading...

 
 

Цікаве