WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційно-правові основи національної безпеки і оборони України - Реферат

Конституційно-правові основи національної безпеки і оборони України - Реферат

правового режиму його дії, зокрема:
а) стан війни оголошується у разі воєнного нападу (агресії) на Україну та необхідності виконання міжнародних договорів по спільній обороні від агресії і відміняється після укладення мирної угоди з протилежною воюючою стороною;
б) воєнний час настає з оголошенням стану війни або початком воєнних дій. Початком воєнного часу є день і час оголошення стану війни або воєнного нападу (агресії) на Україну. Кінцем воєнного часу є оголошений день і час припинення воєнних дій. Однак зауважимо, що у разі збройної агресії (нападу) на Україну військове командування Збройних Сил та державні органи влади й управління, не чекаючи оголошення війни, зобов'язані вжити всіх заходів для відсічі нападу і розгрому агресора;
в) воєнний стан запроваджується в окремих місцевостях або на всій території України у випадках оголошення стану війни або загрози воєнного нападу (агресії). Із запровадженням воєнного стану розширюються повноваження військового командування: за рішенням Верховної Ради України йому можуть передаватися функції органів державного управління у сфері оборони. Під час воєнного стану в інтересах оборони обмежується діяльність підприємств, установ і організацій всіх форм власності та прав громадян, розширюються повноваження правоохоронних органів. Воєнний стан відміняється при зникненні загрози воєнного нападу (збройної агресії) та з відміною стану війни. Порядок запровадження і правовий режим воєнного стану визначаються Законом України;
г) мобілізація та демобілізація - з оголошенням стану війни або воєнного стану оголошується загальна або часткова мобілізація для здійснення заходів щодо мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та переведення галузей народного господарства з мирного на во-єнний стан. Порядок проведення мобілізації та демобілізації визначається Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (1993).
Тут доречно зауважити, що керівники, інші посадові особи державних органів влади і управління, підприємств, установ і організацій та громадяни, винні у порушенні законодавства про оборону України, притягуються до відповідальності у встановленому Законом порядку (ст. 85, 106, 107 Конституції; ст. 1.1. Воєнної доктрини України; ст. 14, 15, 16 Закону України "Про оборону України"; ст. 26 Закону України "Про надзвичайний стан" тощо).
ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ
У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р було визначено юридичне право України на власні Збройні Сили і головні принципи державної воєнної політики. А 24 серпня 1991 р. одночасно з проголошенням державної незалежності України Верховна Рада України прийняла постанову "Про Збройні формування в Україні", в якій передбачалося, що Верховній Раді підпорядковуються усі військові форму-вання, дислоковані на теренах республіки. Відповідно було створено Міністерство оборони України, урядові доручено створити Збройні Сили України, Національну
гвардію та підрозділи охорони Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Національного банку України.
Розпочалося безпосереднє будівництво української армії (власних Збройних Сил), правову основу розбудови якої започаткували прийняття Закону України "Про оборону України" (6 грудня 1991); Указ Президента України "Про Збройні Сили України" (12 грудня 1991); постанова Верховної Ради України "Концепція оборони і будівництва Збройних Сил України" (19 грудня 1991 р.).
У цих документах зазначалось, що з метою забезпечення обороноздатності України на рівні оборонної достатності для захисту від агресії, підтримання боєготовності військ, дисципліни й правопорядку серед особового складу Україна як незалежна держава і суб'єкт міжнародного права проголошує про створення власних Збройних Сил на базі військ Київського, Одеського, Прикарпатського військових округів та сил Чорноморського Флоту. Це була визначна подія в житті Українського народу, держави, армії. Відтепер б грудня кожного року відзначається в країні як військове свято - День Збройних Сил України.
Поняття, організація та структура Збройних Сил України. Збройні Сили України (далі - ЗС) - це військова державна структура, стратегічне завдання якої - організація держави, збройний захист суверенітету, незалежності, територіальної цілісності та недоторканності України від воєнного нападу або загрози воєнного нападу ззовні. У разі війни свої завдання вони виконують у тісній взаємодії з Прикордонними військами України, Національною гвардією України, Службою безпеки України, військовими підрозділами Міністерства України з надзвичайних ситуацій, Внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України, іншими військами, створеними відповідно до законодавства України. При цьому зауважимо, що ЗСУкраїни та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності (ст. 17 Конституції).
Організаційно ЗС України складаються з військових об'єднань, з'єднань, частин, підрозділів, військових установ і навчальних закладів (Академія ЗС України, військові інститути, навчальні дивізії, школи прапор-щиків). До загальної структури ЗС України входять такі види:
а) Сухопутні війська (Західне, Північне та Південне оперативно-тактичне командування);
б) Війська Повітряної оборони (Військово-повітряні Сили і Сили Протиповітряної оборони);
в) Військово-Морські сили.
До видів ЗС України входять також роди військ (сил), інші військові формування й об'єкти, необхідні для забезпечення обороноздатності держави та передбачені чинним законодавством, зокрема: танкові, артилерійські, ракетні, зв'язку, інженерні, десантні (аеро-мобільні) тощо.
Загальна структура ЗС України, види, роди військ (сили), .їх чисельний склад, озброєння, фінансове та матеріально-технічне забезпечення затверджується Верховною Радою України за поданням Президента України (ст., 85 п. 22 Конституції; ст. 4 Закону України "Про оборону України"). Загальне керівництво ЗС України здійснює Президент України як Верховний Головнокомандуючий ЗС та Голова Ради національної безпеки і оборони України (ст. 106, 107 Конституції). Безпосереднє керівництво ЗС України здійснює Міністерство оборони України; основним органом оперативного управління ЗС України є Генеральний штаб Збройних Сил України.
Функції та повноваження МО України по керівництву ЗС України визначаються на основі Законів України "Про Збройні Сили України", "Про оборону України", інших законодавчих актів України та Положення про Міністерство оборони України (1997), яке затверджується Президентом України,
Дислокація та розташування військових об'єднань, з'єднань, частин і підрозділів здійснюється відповідно до вимог Воєнної доктрини, стратегічних та оперативних планів, розроблених МО України; плани дислокації та розташування ЗС затверджуються Президентом України. Законодавство України забороняє Міністрові оборони без дозволу Президента України здійснювати зміни у
дислокації та розташуванні військ від з'єднання і вище (ст. 9 Закону України "Про Збройні Сили України").
Принципи та ознаки будівництва Збройних Сил України. Будівництво і діяльність Збройних Сил України здійснюється за відповідними принципами.
Loading...

 
 

Цікаве