WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційно-правові основи національної безпеки і оборони України - Реферат

Конституційно-правові основи національної безпеки і оборони України - Реферат

Основними з них є:
а) верховенство права; законність і правопорядок; дотримання військової дисципліни;
б) єдиноначальність, колегіальне вироблення рішень і підзвітність конституційним органам державної влади;
в) проведення оперативно-тактичної, мобілізаційної, бойової та морально-психологічної підготовки особового складу з урахуванням законів збройної боротьби та принципів воєнного мистецтва;
г) комплектування на основі загального військового обов'язку і за контрактом (добровільності вступу на кадрову військову службу) з поступовим переходом до професійної армії;
д) гласності в діяльності Збройних Сил України та збереження державної і військової таємниці;
е) гарантованого соціально-правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей;
є) позапартійності; діяльність будь-яких політичних партій і рухів у ЗС України забороняється, а також заборона військовослужбовцям особисто брати участь у діяльності зазначених структур поза Збройними Силами;
ж) військово-патріотичне виховання військовослужбовців, допризовної та призовної молоді на національно-історичних традиціях.
Якісними ознаками будівництва ЗС України є: бойова здатність, бойова ефективність, бойова стійкість, мобільність, інформованість, керованість, живучість, готовність до відмобілізування і виконання бойового завдання (ст. 8 Конституції; ст. 2.2. Воєнної доктрини України; ст. З Закону України "Про Збройні Сили України"; ст. 5 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (1991).
Підготовка Збройних Сил до захисту країни від агресії. Бойова готовність, дислокація Збройних Сил на території України визначається необхідністю загальнодержавних та організаційно-правових заходів щодо ефективної оборони сухопутних і морських кордонів на всіх напрямах, забезпечення повітряно-космічної оборони важливих адміністративних центрів, промислових і потенційно небезпечних об'єктів.
У збалансованому будівництві видів Збройних Сил, родів військ та спеціальних військ законодавством України, військово-правовими актами пріоритет у розвитку віддається високоточній зброї, підвищеної могутності, силам і засобам розвідки, повітряно-космічної оборони, радіоелектронної боротьби, ракетним військам, авіації та аеромобільним частинам, перспективним типам надводних кораблів і підводних човнів.
Згідно із Законом України "Про оборону України", Воєнною доктриною Збройні сили України оснащуються єдиними системами автоматизованого управління, зв'язку, електронно-вогневої дії та метрологічного забезпечення. В інтересах усіх видів ЗС і родів військ на території України створюється єдиний інформаційний простір. Відповідно до щорічного наказу Міністра оборони по підготовці Збройних Сил в новому навчальному році особовий склад у процесі оперативно-тактичної, мобілізаційної та бойової підготовки оволодіває оборонними, контрнаступальними та наступальними видами дій. При цьому особливе значення надається виборові ефективних форм і способів воєнних дій, які відповідають обстановці, що склалася, забезпечують перехоплення ініціативи у противника та її утримання.
Система навчання і виховання кадрів ЗС України є складовою частиною загальнодержавної системи освіти і згідно із Законом України "Про освіту" (19?і) забезпечує підготовку військових фахівців у мирний та воєнний час,
Загальний військовий обов'язок форми його реалізації та законодавче регулювання. Захист Вітчизни є конституційним обов'язком кожного громадянина України,, справою всього її народу. Загальний військовий обов'язок встановлюється державою (от. 17, 65 Конституції). Соціальним призначенням загального військового обов'язку є забезпечення комплектування Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Внутрішніх військ МВС України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України як у мирний, так і у воєнний чає достатньою кількістю особового складу військовослужбовців всіх категорій, а також підготовки населення до захисту України.
Суб'єктами загального військового обов'язку є громадяни України. Цей обов'язок не поширюється на іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.
Порядок і форма виконання громадянином загального військового обов'язку залежить від: віку, статі, етану здоров'я, професії, освіти, сімейного етану, а такожвід часу його виконання (мирний чи воєнний чає).
Законодавством встановлені такі форми реалізації громадянами України загального військового обов'язку: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; призов на військову службу; проходження військової служби за призовом, за контрактом (добровільно); проходження альтернативної (невійськової) служби; виконання військового обов'язку в запасі; дотримання правил військового обліку; загальне військове навчання громадян у воєнний час. Щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
а) допризовники - особи, які проходять допризовну підготовку до приписки їх до призовних дільниць;
б) призовники - особи, які приписані до призовних дільниць;
в) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
г) службовці за призовом - особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
д) військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі;
е) невійськовозобов'язані - особи, які не взяті на військовий облік або зняті з нього.
Громадяни України, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, зобов'язані прибувати за викликом військового комісаріату для приписки до призовних дільниць, проходження медичного огляду, направлення на підготовку для одержання військової спеціальності, призову на військову службу або на збори; проходити підготовку до військової служби, військову службу й виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку.
Юридичною базою законодавства про загальний військовий обов'язок є Конституція України, в нормах якої у концентрованій формі відображені і юридичне закріплені положення Воєнної доктрини України. Серед конституційних норм важливе значення з точки зору комплектування ЗС України та проходження військової служби належить ст. 65, яка визначила, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, України є обов'язком її громадян, а також закріпила основну форму реалізації загального військового обов'язку - військову службу. Важливе значення для регулювання загального військового обов'язку належить Законам Ук-раїни "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" тощо. Значне місце в правовому регулюванні загального військового обов'язку належить нормативно-правовим актам, що видаються Президентом України, Урядом України та Міністром оборони України.
Відбір і призов громадян на строкову військову службу. Це комплекс заходів, що здійснюються з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військ особовим складом відповідної кількості і який відповідає встановленим законом вимогам. У процесі відбору громадян на військову службу ведеться їх всебічне вивчення, обстеження. Складовою
Loading...

 
 

Цікаве