WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації - Реферат

Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації - Реферат

"Про свободу совісті та релігійні організації" церква І релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Державні учбово-виховні заклади в Україні мають світський характер. Доступ до різних форм і рівнів навчання надається громадянам незалежно від їх ставлення до релігії. В той же час громадяни можуть навчатися релігійним віровченням та здобувати релігійну освіту індивідуально або Іншими шляхами, вільно обираючи мову. З цією метою релігійні організації можуть, відповідно до їх внутрішніх настанов, створювати учбові заклади і групи, проводити навчання в Інших формах, використовуючи для цього приміщення, що їм належить або надається у користування. Викладачі віровчень і релігійні проповідники зобов'язані виховувати своїх слухачів в дусі терпимості і поваги до громадян, які не сповідають релігії та віруючих інших віросповідань.
Релігійним організаціям гарантується проведення наукових досліджень без будь-яких обмежень, в тому числі тих, що фінансуються державою. Не допускається обмеження на пропаганду їх результатів або включення до загальноосвітніх програм за ознакою їх відповідності чи невідповідності положенням будь-якої релігії чи атеїзму.
При здійсненні Україною державної політики щодо релігії і церкви держава виходить з принципу відокремлення релігійних організацій і церкви від держави. Держава не втручається в діяльність релігійних організацій, яка здійснюється в межах закону, не фінансує діяльність будь-якихорганізацій, створених за ознакою ставлення до релігії. Жодна релігія не може бути визнана державною як обов'язкова.
Разом з тим держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій, сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості і поваги між громадянами, які сповідають або не сповідають релігію, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями, поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству. З метою забезпечення нормальної діяльності релігійних організацій і церкви, проведення ними культурних та обрядових заходів, навчання та наукових досліджень здійснюється процес врегулювання державно-церковних відносин. Церкві повертаються культові споруди, а в ряді випадків релігійним організаціям передаються споруди, які є визначними пам'ятками історії та культури, що тривалий час утримуються державою і використовуються з культурно-освітньою метою. Відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна" від 4.03.1992 р., їм повертаються культові будівлі та інше майно, яке було незаконно вилучене з церковного вжитку. Розпорядженням Президента України "Про повернення релігійним організаціям культового майна" від 22.06.1994 р. місцевим органам влади доручено забезпечити передачу у безплатне користування або повернення безоплатно у власність релігійних організацій культових будівель і майна, які перебувають у державній власності та використовуються не за своїм призначенням. Однак з метою збереження визначних пам'яток культової архітектури, забезпечення особливого режиму їх утримання та використання у всенародних культурних інтересах Урядом України затверджено перелік культових споруд, які не підлягають передачі у постійне користування релігійним організаціям.
Релігійні організації не виконують державних функцій, але відіграють значну роль у духовному відродженні суспільства, піклуються про хворих, знедолених, інвалідів, беруть участь у благодійницькій та іншій суспільно корисній діяльності. Враховуючи це, Указом Президента України "Про надання пільг релігійним організаціям" від 22.06.1994 р. релігійним організаціям встановлено ряд пільг, зокрема вони звільнені від обкладання ввізним митом щодо товарів, які їм надходять з-за кордону як гуманітарна та матеріально-технічна допомога.
Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати на рівні з громадськими об'єднаннями засоби масової інформації. При цьому вони не можуть брати участі у діяльності політичних партій і надавати їм фінансову підтримку, висувати кандидатів до органів державної влади, вести передвиборчу агітацію, фінансувати виборчу компанію, окремих кандидатів до цих органів, зобов'язані додержуватися вимог чинного законодавства і правопорядку.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України.
2. Закон України "Про міліцію" //Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. №4. Ст.20.
3. Закон України "Про державну службу" //Відомості Верховної Ради України. 1993. №52. Ст.490.
4. Закон України "Про боротьбу з корупцією" //Відомості Верховної Ради України. 1995. №34. Ст.266.
5. Закон України "Про дорожній рух" // Відомості Верховної Ради України. 1993. №31. Ст.338.
6. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв. розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України. 1992. 20 жовтня.
7. Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.
8. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офіційний текст X., 2000.
9. Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993. Підручники, навчальні посібники, монографії.
10. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник. К., 1995.
11. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник/За ред. А.Т.Комзюка. X.. 1998.
Loading...

 
 

Цікаве