WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Джерела конституційного права - Реферат

Джерела конституційного права - Реферат

визначити юридичну силу акта - значить встановити його місце в системі джерел конституційного права, його співвідношення з актами вище і нижчестоячих органів.
Юридична сила джерел конституційного права визначається не територією і колом осіб, на які поширюється дія цього акта, не важливістю і мірою обов'язковості, а місцем у системі джерел конституційного права.
Характеристика джерел конституційного права не може бути достатньою без вказівок на їх дію в часі, просторі і за колом осіб.
Акти конституційного права діють в певних, встановлених законодавством, межах. Ці межі окреслені в часі, просторі і за колом осіб, що має неабияке теоретичне і практичне значення. Тут важливими є такі пи-тання, як надання актам юридичної сили, визначення кола суб'єктів, на які поширюються їх дії, встановлення територіально-часових меж їх впливу, надання зворотньої сили, призупинення, скасування, обґрунтованість і законність.
Прийняті Верховною Радою України акти офіційно оприлюднюються. Нерідко у цьому зв'язку вживається термін "промульгація" законів (від лат. promulgatio - оголошую, обнародою.). Промульгація включає:
- підписання закону;
- прийняття до виконання;
- оприлюднення;
- набрання чинності.
Такі акти можуть бути також опубліковані в друкованих засобах масової інформації Верховної Ради, в інших органах преси, оприлюднені по телебаченню, радіо, передані по телеграфу, розіслані відповідним державним та громадським організаціям. Закони України вступають у силу на всій території України через десять днів після їх офіційного оприлюднення. Вказані строки вступу актів у силу не застосовуються в тих випадках, коли Верховна Рада при прийнятті акту встановлює інший строк введення його в дію. Так, Господарський процесуальний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 6 листопада 1991 р., її постановою був введений в дію з 1 березня 1992 р.
Принципове значення має дія актів конституційного права у просторі. Просторова сфера дії державних органів - це територія, на яку поширюється повноваження тих чи інших державних органів та посадових осіб. Більшість актів центральних органів влади поширюється на всю територію республіки. Однак деякі з них - лише на певну частину території і стосуються лише певної категорії, визначеного кола осіб. Таким, скажімо, є Закон України від 10 грудня 1991 р. "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Важливе значення має тлумачення джерел конституційного права, без якого вони інколи не можуть повноцінно втілюватися у життя. Це важлива прерогатива суб'єктів конституційного права. Недаремно можливість робити тлумачення передбачена в Конституції (Основному Законі) України, її ст. 147 визначає, що офіційне тлумачення Конституції України і законів України дає Конституційний Суд України.
Форма й структура джерел-конституційного права має принципове значення.
Під формою актів конституційного права звичайно розуміють встановлення законом найменувань актів і способів вираження (втілення) "ззовні" волі нормативно-правових принципів держави.
Теорія і практика державного будівництва свідчать, що вибір форми правових актів визначається низкою факторів, головними з яких є:
1) спеціальна значущість акта;
2) його юридичні властивості;
3) особливості процедури розробки й прийняття акта.
Законодавець часом чітко окреслює перелік питань, які можуть бути вирішені лише певним органом державної влади. Звідси - вибір відповідної форми актів.
Під структурою джерел конституційного права розуміють їх внутрішню організацію, яка будується відповідно до певних правил, її специфіка визначається складовими частинами актів, а також зв'язками між ними і зовнішньою формою правового акта (акти державних органів виступають переважно в якості носіїв нормативних чи індивідуальних приписів).
Є чимало актів, правовий зміст яких може бути вкрай ослабленим. Такі акти, як відомо, не містять правових приписів, а їхня структура істотно відрізняється від "звичайних" правових актів. Прикладами таких актів є, зокрема, заяви, звернення та декларації Верховної Ради України. Однак провідну роль відіграють правові акти, за допомогою яких реалізуються державно-владні повноваження суб'єктів конституційно-правових відносин.
Дотримання правил оформлення актів конституційного права є неодмінною умовою їх законності.
З точки зору інформаційних якостей джерела конституційного права виступають носіями двох видів інформації: дескриптивної (лат. decriptivus - описової, пізнавальної) і прескриптивної (зобов'язуючої), і та й інша інфор-мація в кінцевому підсумку визначає наше ставлення до об'єктивного світу.
Дескриптивна інформація є засобом пізнання й оцінки дійсності; прескриптивна визначає, як, яким чином ми повинні будувати свою поведінку в конкретних ситуаціях, які наші права й обов'язки.
СТВОРЕННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
Створення будь-якого нормативно-правового акта - надзвичайно важлива ділянка роботи тих правотворчих структур, що забезпечують реалізацію державної волі українського народу, в якій концентруються об'єктивні вимоги економічного, політичного та національного розвитку суспільства.
За своїм призначенням і змістом така правотворчість є організаційно-правовою формою діяльності державних органів, засобом переведення державної волі в конкретні правові акти, які є носіями різноманітних правових норм.
Правотворчість реалізується через відповідні демократичні принципи: широке залучення громадськості до розробки проектів правових актів, гласність, науковість, високий професійний рівень, законність (конституційність), обґрунтованість, узгодженість, наступність тощо.
Зупинимосьна короткій характеристиці процедури підготовки та прийняття основних джерел конституційного права - законів.
Законотворчість є засобом реалізації повноважень відповідних суб'єктів конституційно-правових відносин і передбачає комплекс різноманітних дій - визначених основних питань, що потребують законодавчого закріплення; встановлення мети і цілей правового регулю-вання, вибір форми правових актів, їх облік, створення умов для їх реалізації тощо.
Створення джерел конституційного права регламентується певним офіційним порядком здійснення правомочними суб'єктами послідовних юридичних дій, які в сукупності і складають правотворчий (законодавчий) процес.
Законодавчий процес - це низка послідовних стадій, у процесі яких народжується законодавчий акт.
Законодавчий процес складається з таких стадій:
- законодавча ініціатива;
- офіційна підготовка проекту;
- обговорення законопроекту;
- прийняття закону;
- оприлюднення закону.
Слід зазначити, що Конституція України передбачає і попередній розгляд проектів відповідними комітетами (ч. 2 ст. 89).
Це стосується також права законодавчої ініціативи, яке започатковане в самій Конституції, визначається нею.
Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить народним депутатам України, Президентові України, Кабінетові Міністрів, Національному банкові України.
Право законодавчої ініціативи - це право суб'єктів конституційно-правових відносин виносити законопроект
Loading...

 
 

Цікаве