WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Джерела конституційного права - Реферат

Джерела конституційного права - Реферат

ПРАВА
Закон у широкому розумінні - це встановлені державою загальнообов'язкові правила. У власне юридичному значенні закон - це нормативно-правовий акт, прийнятий представницьким органом законодавчої влади чи шляхом безпосереднього волевиявлення народу (референдумом), що регулює найбільш важливі суспільні відносини і має найвищу юридичну силу в системі законодавства України.
Конституційні закони (КЗ) - особливі нормативно-правові акти в системі українського законодавства, які за своїм політико-правовим змістом, предметом правового регулювання та юридичною силою займають після Конституції особливе місце, органічно розвивають., продовжують її.
Таким законам належить надзвичайно важлива роль у забезпеченні конституційного регулювання суспільних відносин. Вони є своєрідними супутниками Конституції і входять у систему конституційного законодавства, їх спорідненість з Основним Законом полягає насамперед у тому, що в Конституції є безпосередня вказівка на необхідність видати той чи інший закон, який має розвинути ту чи іншу статтю. Таких законів досить багато.
В юридичній літературі зроблена спроба віднайти найбільш вагомі риси юридичної природи Конституційних законів.
Вони такі:
по-перше, це закони, які з огляду соціально-політичної важливості займають після Конституції особливе місце і утворюють відносно самостійний масив взаємозв'язаних актів;
по-друге, це закони, що мають пріоритет перед звичайними законами;
по-третє, ці закони мають чітко окреслену сферу регулювання;
по-четверте, за змістом і функціональним призначенням вони мають комплексний характер з широкою сферою застосування;
по-п'яте, для них характерна підвищена стабільність і триваліші строки дії;
по-шосте, для них притаманна конкретно-регулятивна дія, тобто реалізація норм в конкретних правовідносинах.
РЕГЛАМЕНТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Регламент, як процесуальний нормативний акт фіксує правову регламентацію порядку діяльності Верховної Ради України. Це надзвичайно важливий правовий документ, дотримання вимог якого забезпечує ефектив-ність і законність роботи Верховної Ради України в цілому, її комісій, депутатів та їх об'єднань.
АКТИ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ
Закони України, як вже зазначалось, можуть бути прийняті народним голосуванням (всеукраїнським референдумом). Референдум - це безпосереднє волевиявлення народу, спрямоване на встановлення, зміну чи скасування правових норм. Відповідно до ст. І Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", референдум - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення. Референдум - особливий вид правотворчості, коли верховним законодавцем, творцем права виступає сам народ, минаючи представницькі та інші органи влади.
Санкціонуючи найважливіші загальнообов'язкові правові норми, народ підтверджує свою виняткову правомочність, вирішуючи безпосередньо будь-яке питання життєдіяльності країни. Це - вираз державної волі народу, належності влади в державі саме народу.
Народ - носій влади, державного, народного і національного су-веренітету. Референдум, нарешті, - це свідчення зрілості суспільства, його громадян, показник демократизму інститутів суспільства й держави.
Акти референдуму володіють імунітетом, статусом "недоторканності": їх можна змінити чи скасувати лише референдумом. Закон або інше рішення, прийняті референдумом, вступають в силу з моменту їх опублікування, якщо в самому законі або рішенні не зазначений інший строк. Акти, прийняті референдумом, мають багато спільного з іншими актами і в той же час їм притаманні особливі ознаки, що відрізняють їх один від одного та від інших конституційно-правових актів.
Законодавець закріпив випадки, коли рішення можуть прийматись виключно референдумом. Це так званий імперативний (обов'язковий) референдум. Предметом такого референдуму є відповідно до ст 73 Конституції України, питання про зміну території України.
Референдуму як способу прийняття законів властиві риси, які, з одного боку, споріднюють його з іншими законотворчими процесами, а з другого - підкреслюють його специфіку.
Призначення або проголошення референдуму - перша стадія референдуму. Всеукраїнський референдум, наприклад, призначається Верховною Радою України або Президентом України. Верховна Рада, зокрема, призначає референдум про зміну території України, а Президент України призначає референдум щодо внесення змін до розділів І, III і XIII Конституції України. Проголошує референдум за народною ініціативою Президент України.
Громадяни своє право на ініціювання референдуму реалізують шляхом збору підписів учасників майбутнього референдуму, що організовують і здійснюють ініціативні групи (ст. 15 Закону). Така група створюється на зборах громадян (ст.16 Закону) і після її реєстрації у встановленому ст. 17 Закону порядку Центральною Комісією з всеукраїнського референдуму може здійснювати збір підписів. Закон визначає повноваження Верховної Ради України у випадку одержання нею належним чином оформленої пропозиції про проведення референдуму. Такі повноваження зафіксовані в ст.21 Закону. В цих випадках вона приймає одне з рішень:
- про призначення референдуму;
- про відхилення пропозиції про проведення референдуму у разі наявності серйозних порушень Закону України про всеукраїнський та місцеві референдуми;
- про прийняття рішення, яке пропонується у вимозі про призначення референдуму.
Закон передбачає певний комплекс організаційних процедур, які передують безпосередньому голосуванню. Це - утворення дільниць для голосування, комісій з референдуму, складання списків виборців, ознайомлення з ними виборців, висвітлення в засобах масової інформації ходу підготовки референдуму тощо. Після цього настає третя стадія - прийняття закону референдумом, коли народна воля матеріалізується в конкретних актах всенародного голосування. Закон чітко регламентує цю процедуру, яка здійснюється у відповідності установленими принципами.
Ст. 41 Закону передбачає, що проект закону вважається ухваленим громадянами, якщо за нього було подано більшість голосів громадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі. На практиці це означає, що закон може бути прийнятий за умови, якщо за нього проголосувало більше 25 відсотків всіх громадян, що мали право брати участьу референдумі.
АКТИ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Конституційний Суд України - важлива ланка механізму правової охорони Основного Закону республіки. Конституційний Суд має досить широкі повноваження. Деякі його акти можуть містити конституційно-правові норми. Йдеться про ті рішення Конституційного Суду, які приймаються з питань невідповідності нормативно-правових актів, що містять норми конституційного права, Конституції і законам України та визнаним Україною міжнародним актам. Такі рішення приймаються більшістю від загального складу суддів і є остаточними.
Рішенням Конституційного Суду властива особлива юридична сила, оскільки вони стосуються конкретних нормативно-правових актів чи окремих їх положень.
АКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕЛЕГОВАНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
Практика делегування повноважень, під якою звичайно розуміють передачу повноважень одного суб'єкта суспільних
Loading...

 
 

Цікаве