WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративно-правові заходи боротьби з дрібним хуліганством - Реферат

Адміністративно-правові заходи боротьби з дрібним хуліганством - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Адміністративно-правові заходи боротьби з дрібним хуліганством
Адміністративно-правові заходи - це встановлені законами або іншими нормативними актами способи впливу на відносини у сфері громадського порядку, що застосовуються уповноваженими на те органами ( посадовими особами) з метою надійного забезпечення громадського порядку, запобіганню і припиненню правопорушень та притягнення порушників до відповідальності.
Громадський порядок, як соціально-правове явище, можна розглядати, як у широкому, так і вузькому розумінні. В юридичній літературі відзначається, що громадський порядок у широкому розумінні є складне структурне явище, що охоплює різноманітні соціальні норми - правові, моральні, правила співжиття, звичаї.
На відміну від широкої трактовки громадського порядку, його вузьке розуміння в юридичній літературі розглядається як порядок вольових громадських відносин, їх спілкування у громадських місцях у повній відповідності з діючими приписами правових норм і правилами співжиття". Зустрічається і більш ґрунтовне поняття громадського порядку, яке розкриває його значення для громадського і особистого спокою, забезпеченню сприятливих умов для суспільно корисної діяльності, відпочинку і побуту людей, їх нормального спілкування у громадських місцях, а за певних умов І поза ними.
Таким чином, громадський порядок представляє собою складну категорію громадських відношень.
Органи внутрішніх справ (міліція), як і Інші органи державного управління, можуть впливати на об'єкти управління, використовуючи адміністративні методи. Універсальними методами управління які використовуються в діяльності органів внутрішніх справ (міліції) є методи переконання та примусу.
Переконання - це система заходів правового і не правового характеру, яка проводиться органами внутрішніх справ та громадськими органами, що виявляється у здійсненні виховних, роз'яснювальних заходів, спрямованих на формування у громадян розуміння необхідності чіткого виконання вимог законів та інших правових актів.
Основні форми переконання, які використовуються органами внутрішніх справ:
- організація державних і громадських заходів, спрямованих на боротьбу з пияцтвом, алкоголізмом, самогоноварінням, дрібним хуліганством, з правопорушеннями, які здійснюють неповнолітні і т. ін. (облік, контроль, прийняття необхідних документів, проведення семінарів, зборів тощо);
- виховання (правове, моральне і т. ін.), особистий приклад;
- роз'яснення завдань органів внутрішніх справ (усне чи через засоби масової інформації);
- Інструктаж осіб підлеглого апарату і громадськості з питань найбільш дієвого виконання поставлених завдань;
- моральне заохочення (подяка, нагородження почесним знаком, присвоєння почесного звання і т. ін.;
- матеріальне заохочення (грошова винагорода, путівка);
- критика роботи і поведінки окремих працівників міліції. Поряд із заходами переконання наша держава зумовлена використовувати і примусові заходи до осіб, які не додержуються вставлених державою правил. Державний примус в Україні характеризується тим, що цей метод державного впливу є допоміжним й здійснюється лише після застосування переконання.
Класифікацію заходів адміністративного примусу запропонував у 1957 p. M.I. Єропкін, яку він уточнив у 1963 р. Класифікація адміністративного примусу має велике теоретичне і практичне значення. В одних випадках, наприклад, правопорядок забезпечується використанням заходів запобігання правопорушень, в других - припиненням правопорушень, в третіх - покаранням за вчинені правопорушення.
Види адміністративного примусу можна класифікувати так:
1) заходи адміністративного запобігання;
2) заходи припинення проступків;
3) адміністративні стягнення.
Ця класифікація умовна, але логічна, оскільки спочатку вживаються заходи запобігання, потім припинення правопорушень І лише коли вони не досягають своєї мети і особа вчинює адміністративне правопорушення, до неї застосовується адміністративне стягнення.
Правове врегулювання діяльності органів внутрішніх справ (міліції) по застосуванню заходів адміністративного примусу здійснюється значною кількістю законодавчих та нормативних актів. Першочергове значення при цьому мають закони України "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про надзвичайний стан", "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення", а також Кодекс України про адміністративні правопорушення, Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР та ін. Важлива роль в системі законодавчих актів, які регулюють діяльність органів міліції по застосуванню адміністративного примусу відводиться Закону України "Про міліцію".
Під заходами адміністративного запобігання слід розуміти дії садових осіб органів внутрішніх справ, спрямовані на примусове забезпечення виконання громадянами своїх обов'язків перед суспільством, забезпечення громадської безпеки та правопорядку.
Вважається, що умовою для виникнення конкретних відносин, пов'язаних з використанням заходів адміністративного примусу є різного роду юридичні факти, в тому числі і протиправні дії окремих осіб та організацій. Заходи адміністративного запобігання мають ту особливість та відрізняються від заходів припинення адміністративних правопорушень і адміністративних стягнень, тим, що їх використання не пов'язане з вчиненням неправомірних дій (попереджальні, профілактичні заходи).
До заходів запобігання, що застосовуються органами внутрішніх справ у боротьбі з порушеннями громадського порядку згідно Закону України "Про міліцію", відносяться.
1. Вимога припинення окремих дій. Органи міліції вправі вимагати від громадян і посадових осіб, які порушують громадський порядок, припинення дій, що перешкоджують здійсненню повноважень МІЛІЦІЇ (П.1 СТ. 11).
2. Перевірка документів. Працівники міліції мають право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також Інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію (п.2 ст. 11).
3. Облік та офіційне застереження осіб. Працівникам міліції надається право вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановленому законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки (п.4 ст. 11).
4. Огляд. Працівникам міліції надано право проводити огляд багажу та особистий огляд пасажирів цивільних повітряних, річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту, згідно з чинним законодавством (п.14 ст. 11). Слід зазначити необхідність відрізняти огляд як захід адміністративного запобігання від огляду, спрямованого на вирішення питання про притягнення до адміністративної чи кримінальноївідповідальності та забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення працівників міліції входити безперешкодно у будь-який час на територію і в приміщення підприємств, установ в тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах; на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах; в житлові приміщення осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, з метою перевірки (п.15. ст. 11).
6. Внесення подання про необхідність усунення причин і
Loading...

 
 

Цікаве