WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційні обов’язки громадян - Курсова робота

Конституційні обов’язки громадян - Курсова робота

протиповітряної оборони) та військово-морських сил.
Збройні Сили державипотребують постійного поповнення. Порядок комплектування Збройних Сил України, проходження військової служби визначає Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 р. Згідно з цим Законом військова служба є почесним обов'язком кожного громадянина України. Військова служба існує строкова, коли юнаки, які досягли відповідного віку, призиваються на службу на певний, визначений законом строк, служба за контрактом, коли громадяни України укладають контракт на службу солдатами, матросами, прапорщиками, офіцерами. На військову службу можуть піти й жінки, уклавши контракт.
Юнаки, яким виповнилося 16 років, проходять приписку до призовної дільниці у військкоматі, де їх оглядають лікарі і визначають придатність до майбутньої військової служби. Одночасно вони проходять допризовну підготовку. В 10- 11-тих класах, технікумах, професійно-технічних училищах багатьом з Вас доведеться вивчати предмет "Допризовна підготовка юнаків".
На строкову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я громадяни, яким виповнилося 18 років. Певні категорії громадян мають право на відстрочку від призову. Вона надається за станом здоров'я, сімейними обставинами, для закінчення освіти та в деяких інших випадках.
Строк військової служби встановлено півтора року для тих, хто служить у сухопутних військах та військах повітряної оборони, та два роки для служби на флоті. Ті, хто до призову здобули вищу освіту, служать відповідно один рік та півтора року.
Важливо знати, що призов провадиться не лише до Збройних Сил України, а й до Національної гвардії України, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань.
Служба у Збройних Силах-почесна, хоча складна, а подекуди й небезпечна. Саме тому держава забезпечує спеціальний соціальний і правовий захист військовослужбовців. 20 грудня 1991 р. було прийнято Закон України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який підтверджує рівність прав військовослужбовців з правами інших громадян, забороняє їх обмеження. Військовослужбовцям надається право (на відміну від деяких інших країн) брати участь у виборах, референдумах. Вони мають право створювати свої громадські об'єднання, але не можуть бути членами політичних партій і брати участь у страйках, вести підприємницьку діяльність.
Законодавство передбачає певні пільги для тих, хто виконує військовий обов'язок. Строк військової служби зараховується до трудового стажу громадян, що має значення для майбутнього призначення пенсії, за військовослужбовцями строкової служби зберігається право на поновлення на тій роботі, звідки вони пішли на службу, після звільнення в запас їм не може бути призначено випробування при вступі на роботу, вони мають переваги на залишення на роботі у разі скорочення штатів. Передбачено деякі пільги також у галузі податків, оплати за житло, користування транспортом тощо. [14, c.154-160]
Розділ 3.
Обов'язок додержуватися Конституції та законів України.
Статті 68 Конституції України встановлює обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, що є запорукою стабільності в суспільстві та характерною ознакою побудови в нашій країні правової держави. При цьому спеціально підкреслюється, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Під нею розуміють специфічні правовідносини між державою і правопорушником, що характеризується засудженням протиправного діяння і суб'єкта правопорушення, накладанням на правопорушника обов'язку нести певні позбавлення і несприятливі наслідки особистого майнового, організаційного характеру за вчинене правопорушення. Головна мета юридичної відповідальності - правове виховання людей, покарання винних за вчинене, а загалом - забезпечення законності та правопорядку, що, безумовно, не може залежати лише від правосвідомості осіб, від того, знають чи не знають вони чинні закони. А тому кожна людина має намагатися не тільки додержуватися, а й якнайкраще знати закони, що одночасно з цим покладає обов'язок на державу їх оприлюднювати, опубліковувати, пропагувати.
Більше того, ми вважаємо, що в умовах формування правової держави і громадянського суспільства слід було б зробити спеціальне застереження щодо додержання Конституції України і законів України державними органами та їх посадовими особами. Адже було б помилкою вважати недоліки в податковому законодавстві, порядку акціонування, в організації трастових компаній та інвестування, діяльності банків, використання бюджетних коштів не за призначенням тільки прорахунками законодавчої, виконавчої, судової чи контрольно-наглядової влади. Політичний і кримінальний зговір нерідко відбувається явно, на очах у людей, з повним розумінням його небезпеки і власної безпорадності щось змінити. Невипадково на питання дослідницької групи "Фонд ЮФІ" "Хто, за Вашою думкою винен у корупції, що існує в Україні?" 50,3 відсотка опитаних відповіли: "Вищі керівні органи".
Оцінюючи в цілому комплекс прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в Україні, переконуємося, що він відповідає положенням Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, які ратифіковані Україною. Значною мірою цей комплекс узгоджується і з Європейською конвенцією про захист прав і основних свобод людини та Протоколами № 2, 3, 8 і 11 до цієї Конвенції, що ратифіковані Україною. Все вище зазначене дає підстави стверджувати, що в Україні на підставі прийнятої Конституції повинна відбутися перебудова всієї правової системи та орієнтиром такої реформи повинні стати права, свободи і обов'язки людини і громадянина, процес їх реального забезпечення і здійснення. Держава з усіма її владними органами повинна стати головним гарантом забезпечення цих прав, свобод і обов'язків, і водночас вона сама має реформуватись, у тому розумінні, що побудову правової держави слід розпочинати з забезпечення цих прав, свобод і обов'язків. Адже останні є складовою загально-соціального принципу гуманізму. Гуманізм - це принцип, згідно з яким вищою цінністю є самоцінність кожної людини у сукупності з її невід'ємними правами. Його складовими є доброта, милосердя, співчуття, співпереживання, увага до людини, прагнення допомогти їй зайняти гідне місце у житті, позбавитися всього негативного. Гуманізм є основою лібералізму - найвпливовішої політико-правової концепції кінця нашого століття, що домінує у всіх демократичних країнах світу, а отже, стосується всіх сфер життя суспільства, а саме політики, економіки, культури, у тому числі й державного апарату України. [16,
Loading...

 
 

Цікаве