WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційні обов’язки громадян - Курсова робота

Конституційні обов’язки громадян - Курсова робота

військову службу призиваються громадяни чоловічоїстаті у віці від 18 до 29 років, які не мають права на звільнення або відстрочку від призову. Передбачається можливість вступу чоловіків та жінок на військову службу за контрактом. За ухилення від призову на військову службу встановлена кримінальна відповідальність (ст. 72 та 73 Кримінального кодексу України).
Обов'язковими атрибутами держави є: державний прапор, герб і гімн. Ці символи України встановлюються ст. 20 Конституції України та законами України. Шанування цих державних символів є обов'язком громадян України.
Будучи закріпленими Конституцією України, ці атрибути суверенності та незалежності потребують відповідної поваги й захисту. Чинним законодавством глушіння над державною символікою розглядається як злочин, передбачений ст. 1872 Кримінального кодексу України. [12, c.298-306]
За Законом України "Про оборону" від 6 грудня 1991 p., оборона України справа усього народу. Обов'язок громадян щодо захисту Вітчизни закріплений у статті 65 Конституції, а також у Законах України "Про загальний військовий обов'язок та військову службу" від 25 березня 1992 р. та "Про альтернативну (невійськову) службу" від 12 грудня 1991 р.
Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992р. складається з 9 глав (44 статті).
Глава І. Загальні положення. - Загальний військовий обов'язок означає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; призов на військову службу; проходження служби; виконання військового обов'язку в запасі; дотримання правил військового обліку. Щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які проходять допризовну підготовку; призовники - особи, які приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; службовці, які проходять альтернативну службу; військовозобов'язані, які перебувають у запасі.
Установлюються такі види військової служби: строкова служба; військова служба за контрактом.
Глава II. Підготовка громадян до військової служби. - Вона криє в собі: допризовну підготовку юнаків; підготовку призовників із військово-технічних спеціальностей; підготовку до вступу до військово-навчальних закладів; військову підготовку студентів вищих навчальних закладів; фізичну підготовку; лікувально-оздоровчу роботу; підвищення рівня загальноосвітньої підготовки; вивчення державної мови; патріотичне виховання.
Глава III. Приписка громадян до призовних дільниць. - Має на меті взяття юнаків на облік, визначення їх кількості, ступеня придатності до військової служби та ін. її проводять районні (міські) військові комісаріати за місцем проживання громадян, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Громадяни, приписані до призовних дільниць, вважаються призовниками.
На строкову військову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років. Призов проводиться на підставі Указу Президента двічі на рік.
Глава IV. Проходження військової служби. - Строки військової служби: для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову службу, - 24 місяці (для осіб, які мають вищу освіту, - 12 місяців), за контрактом - 3 роки; для прапорщиків і мічманів - не менш як 5 років; для офіцерів - від 5 до 10 років за першим контрактом; для офіцерів, призваних із запасу, - 2 роки, а для тих, які добровільно вступили на службу із запасу, - не менш як 3 роки.
Звільнення з військової служби здійснюється: в запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі та за станом здоров'я придатні до військової служби; у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані непридатними за станом здоров'я до військової служби.
Глава V. Служба в запасі.
Глава VI. Військовий облік військовозобов'язаних і призовників. - Військовий облік проводиться за місцем проживання і поділяється на загальний та спеціальний (військовозобов'язані, які бронюються за організаціями на період мобілізації), персонально-якісний (покладається на військові комісаріати) та персонально-первинний (покладається на органи місцевого самоврядування, де немає військових комісаріатів).
Глава VII. Призов у разі мобілізації. Демобілізація. - Загальна або часткова мобілізація оголошується Президентом України з метою запобігання воєнному нападові. Демобілізація проводиться за Указом Президента.
Глава VIII. Відповідальність за порушення законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу. - Посадові особи державних органів та громадяни, винні в порушенні законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу, несуть установлену Законом відповідальність.
Глава IX. Заключні положення. - Фінансове і матеріальне забезпечення військового обов'язку і проходження військової служби проводиться за кошти державного бюджету. Виконавчо-розпорядчі органи зобов'язані забезпечити військові комісаріати необхідними засобами для призову. [2, c.2-8]
Кожна держава має дбати про захист своєї волі та незалежності. Згадаймо, скільки держав загинуло внаслідок іноземних агресій, скільки країн не витримало натиску зовнішніх ворогів.
Саме тому з перших днів свого існування незалежна Україна дбає про забезпечення своєї оборони, захист незалежності та територіальної цілісності.
Порядок забезпечення захисту країни врегульовано спеціальними Законами України-"Про оборону України" та "Про Збройні Сили України". Закон України "Про оборону України" від 6 грудня 1991 р. визначає, зокрема, принципи, на яких побудовано воєнну доктрину нашої держави. Україна, зазначається в Законі, не визнає війну як засіб вирішення міжнародних спорів, прагне до нейтралітету, ніколи першою не розпочне бойових дій проти будь-якої країни. В цьому Законі закріплено неядерні принципи України: не приймати, не виробляти, не набувати ядерної зброї. Україна стала першою в світі державою, яка за власним рішенням відмовилася від володіння ядерною зброєю, що залишилася на її території у спадок від Збройних Сил Радянського Союзу. Закон також визначає, що Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України є Президент України, який встановлює права та обов'язки в цій галузі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств, відомств, місцевих органів державної влади та самоврядування, підприємств та організацій.
Закон України "Про Збройні Сили України" від 6 грудня 1991 р. визначає призначення Збройних Сил-захист незалежності, територіальної цілісності та недоторканності України, а також принципи, на яких будуються та здійснюють свою діяльність Збройні Сили. У структурі Збройних Сил України передбачено існування сухопутних військ (військ наземної оборони), військ повітряної оборони (військово-повітряні сили і сили
Loading...

 
 

Цікаве