WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Законний правовий режим майна подружжя. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом - Курсова робота

Законний правовий режим майна подружжя. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом - Курсова робота

положення, речове право, зобов'язальне право, сімейне право, спадкове право. Таку структурну побудову, але з деякими особливостями розміщення окремих інститутів, мають Німецьке цивільне положення 1896 p., Цивільний кодекс Греції, Цивільний кодекс Португалії, Цивільний кодекс Японії, цивільні кодекси інших країн. Особливе місце посідає Цивільний кодекс Нідерландів, серед дев'яти книг якого перше місце відведено книзі про фізичних осіб та сім'ю. Однак, якщо навіть розглядати сімейне право як самостійну галузь права, то і в цьому разі важко назвати науковця, який би беззастережно визнав сукупність правових норм шлюбно-сімейного законодавства, яке регулює відносини власності між подружжям (у тому числі спільної сумісної власності), самостійним інститутом сімейного права. Безперечно, такі норми є складовою частиною комплексного інституту права власності, місце якого у цивільному праві.
Не посилюють вищенаведену позицію про чисту сімейно-правову природу шлюбного контракту і такі аргументи, як можливість жінки вступити у шлюб до досягнення повної дієздатності, обмеженість кола суб'єктів шлюбного контракту, можливість розірвання шлюбу у зв'язку з невиконанням умов контракту. Подібні аргументи фактично межують з помилковим тлумаченням чинного законодавства. По-перше, можливий незбіг шлюбного віку з віком повної дієздатності аж ніяк не є фактом на користь сімейно-правової природи шлюбного контракту, адже останній укладається між особами, які ще не є подружжям, а є звичайними суб'єктами цивільних правовідносин, що мають намір вступити в шлюб. При цьому КпШС, на відміну від нового СК, не передбачив підстав для укладення шлюбного контракту особами, які не досягли повноліття. Стаття 16 КпШС України дозволяє зменшувати шлюбний вік, а не вік осіб, що мають намір укласти шлюб. Тому особи, які вступають у шлюб до досягнення повноліття, ненабувають автоматично легітимного права на укладення шлюбного контракту.
По-друге, цивільному праву відомо чимало випадків, коли сторонами угод можуть бути лише певні особи. Наприклад, має особливості суб'єктний склад угод у роздрібній торгівлі, приватизації державного та комунального майна, оренди державного та комунального майна. Однак ця обставина не є підставою для виведення цих угод із сфери регулювання цивільного права.
По-третє, певним перебільшенням є твердження автора щодо можливості розірвання шлюбу на підставі невиконання одним з подружжя умов шлюбного контракту. Відповідно до ч. 2 ст. 40 КпШС України шлюб розривається, якщо "судом буде встановлено, що дальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими". Ніяких посилань на шлюбний контракт у цій статті немає.
Була також піддана критиці позиція О. А. Явор про шлюбний договір як сімейний договір про спільну діяльність. Заперечуючи таку думку, І. Є. Красько звернув увагу на те, що договору про сумісну діяльність не притаманне зустрічне надання сторонами конкретних благ у зв'язку з ідентичністю та однорідністю їх інтересів, на відміну від шлюбного контракту, в якому кожна сторона має свій власний автономний інтерес1. Наведені заперечення щодо шлюбного контракту як сімейної угоди про сумісну діяльність не можна віднести до категорії вагомих, хоч певною мірою вони є справедливими.
ВИСНОВОК
Враховуючи, що принцип режиму спільності за сімейним законодавством вступає в дію автоматично, то цілком можливий логічний висновок, що право спільної сумісної власності на майно, набуте за угодою одним із подружжя, виникає водночас у момент виникнення у подружжя - сторони в угоді відповідно до правил ст. 128 ЦК УРСР ст. 34 УК України права приватної власності. Тобто право власності одного суб'єкта автоматично перетворюється на право власності кількох суб'єктів. Таку правову ситуацію можна охарактеризувати як автоматичну трансформацію одного правового режиму інший, адже правовий режим спільності щодо майна, яке набувається за угодами одного з подружжя виникає незалежно від воді дружини - учасника угоди. Все викладене дає підстави для узагальнюючого висновку про те, що право спільної сумісної власності на майно, що набувається одним з подружжя, виникає в момент передачі йому майна, якщо інше не застережено законом або договором. Водночас у Закону України "Про власність" в імперативній формі встановлюється режим спільної сумісної власності щодо майна, нажитого подружжям за час шлюбу, та в диспозитивній формі - режим спільної власності щодо майна, створеного чина набутого іншими громадянами внаслідок спільної праці. Крім того, спільною сумісною власністю може бути:
а) майно, придбане в наслідок спільної праці членів сім'ї, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними;
б) майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, якщо письмовою угодою передбачено поширення на нього режиму сумісної власності;
в) майно, створюване членами селянського господарства, якщо інше не передбачено письмовою угодою між ними.;
г) квартира чи будинок, передані з державного житлового фонду при приватизації за письмовою згодою членів сім'ї наймача у їх спільну сумісну власність.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ряшенцев В.А. Сімейне право - Юрид. літ. 19-71.
2. Свердлов Т.М. Шлюб і розвід. - М.- Л: Изд-во АН СССР,1949.
3. Ряшенцев В.А. Указ. соч.
4. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду Української РСР - К., 1985.
5. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1998). Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ/ Відп. ред. П.І. Шевчук - К: Юрінком Інтер, 1998 р.
6. Маслов В.Ф. Основные проблемы права личной собственности в период строительства коммунизма в СССР. - Харьков, 1968.
7. Жилинкова И.В. Указ соч.
8. Відомості Верховної Ради України - 1992 - № 24.
9. Радянське право 1976 - №6.
10. Шахматов В.П. Указ. соч.
11. Шилинкова И.В. Право собственности супругов - Харьков: Ксилон, 1997.
12. Ухвала судової колегії з цивільних справ Київського обласного суду від 4 лютого 1972 р. - Справа № 92-94.
13. Цивільний кодекс Української РСР. Науково-практичний коментар - К, 1971.
14. Право власності в Україні: Навч. посібник // В.Дзера, Н.С. Кузнєцова, О.А. Підопригора та ін.
15. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. - К., 1995.
16. Урядовий кур'єр - 9 липня.
17. Юридичний вісник України - 2002 - 16-22 березня № 11.
18. Радянське право - 1 976 - №6.
19. Кодекс про шлюб та сім'ю Української РСР. Науково-практичний коментар - К. 1973.
20. Сімейне право України. - К: Вентурі 1997.
21. Кодекс про шлюб та сім'ю Української РСР. Науково практичний коментар.
Loading...

 
 

Цікаве