WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Законний правовий режим майна подружжя. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом - Курсова робота

Законний правовий режим майна подружжя. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом - Курсова робота

таке майно має виникати тоді, коли воно взагалі стає об'єктом права власності. Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 7 лютого 2002 р., передбачено обов'язкову реєстрацію лише тих об'єктів нерухомості, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, незалежно від форм їхньої власності і за наявності матеріалів технічної інвентаризації. [17, ст. 15] При цьому оформлення права власності на об'єкти нерухомості проводять місцеві органи державної виконавчої влади, місцевого самоврядування звидачею свідоцтва про право власності фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти за наявності акта державної комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію. Моментом виникнення права власності на новозбудований жилий будинок чи іншу будівлю необхідно вважати час видачі свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості. Тому у разі відведення земельної ділянки під житлове будівництво лише одному з подружжя у період шлюбу, право спільної сумісної власності виникає у них в момент одержання дружиною - забудовником такого свідоцтва. Фактично право власності на жилий будинок виникає вже з моменту введення його в експлуатацію, а свідоцтво лише підтверджує право власності на цей об'єкт і без нього забудовник не може практично реалізувати свої окремі правомочності власника.
1.2. Роздільна власність подружжя
Шлюбно-сімейне законодавство (ст. 24 КпШС України) визначило майно, яке не переходить у спільну сумісну власність подружжя, а є об'єктом права особистої власності одного з них.
Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття) хоч би вони і були придбані під час шулу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметі розкоші. Принцип роздільності дошлюбного майна подружжя в юридичній науці ніколи не піддавався критиці, а його справедливість ні в кого не викликала сумнівів. Без згоди власника дошлюбне майно одного з подружжя не повинно переходити у спільну власність. Лише власнику належать правомочності володіння. Користування і розпорядження належним йому майном.
У ст. 57 СК, що має назву "Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка", записано, зокрема, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є "Майно, набуте нею, ним до шлюбу". В обох випадках дошлюбне майно не стає спільним майно подружжя.
До роздільного майна кожного з подружжя КпШС України відносить також речі індивідуального користування (одяг, взуття), хоч би вони і були придбані в період шлюбу за рахунок спільних коштів, з винятком коштовностей та предметів розкоші.
Ситуація з коштовностями і предметами розкоші, оскільки ні закон, ні судова практика ще не сформулювали визначення поняття такого майна. Пропонувалося вважати коштовностями і предметами розкоші речі, які не є необхідними мають значну вартість, і при цьому необхідно враховувати рівень життя сім'ї.
Однак у всякому разі, зазначалося в юридичній літературі, до таких предметів можуть бути віднесені дорогоцінне каміння і вироби з них, інші прикраси, на придбання яких витрачена значна сума грошей із загального бюджету сім'ї, рідкісний посуд, картини відомих художників, антикварні та інші унікальні речі [19, ст. 44] За такого підходу ювелірні вироби із золота і коштовного каміння звичайної вартості повинні визнаватися роздільною власністю того з подружжя, яким користується ними у повсякденному житті.
Вірним виявився принцип роздільності майна подружжя, яке одержане кожним із них у дар або в порядку спадкування. Він знайшов своє певне закріплення та продовження в СК. Відповідно до п.1. ст. 57 нового СК майно, набуте дружиною, чоловіком за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку оподаткування, є їх особистою приватною власністю. Норми про визначення особистою приватною власністю одного з подружжя майна, придбаного в період шлюбу, але за рахунок його "особистих" коштів заслуговує на підтримку, адже такий підхід до вирішення правової долі такого майна формувався в судовій практиці поділявся в юридичній літературі. [21,с.44]
Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Відзначаючи наявність у шлюбно-сімейному законодавстві гарантій недопустимості автоматичної трансформації правового регламенту роздільно майна у спільне майно, законодавець все-таки допускає можливість визнання роздільного майна одного з подружжя їх спільною власністю.
Відповідно до ст. 25 КпШС України якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя. Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що такі правові наслідки можуть наставати лише у разі істотного збільшення роздільного майна у своїй цінності за рахунок трудових чи грошових затрат того з подружжя, який не є його власником. Тобто сам по собі факт проведення чоловіком поточного чи навіть капітального ремонту дошлюбного жилого будинку другими ще не може бути достатньою підставкою для визнання цього будинку спільною власністю, адже всі дорослі члени сім'ї мають піклуватися про підтримання жилого будинку, в якому вони проживають на правах членів сім'ї у належному стані.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. лише зверну увагу судів на те, що будинок, який належав одному з подружжя, може бути визнаний згідно зі ст. 25 КпШС спільним майном подружжя, якщо в період шлюбу істотно збільшилася його цінність внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох.[5, ст. 107]
Новелами нового СК України є також положення ст. 57 про те, що особистою приватною власністю кожного з подружжя є кошти, одержані як відшкодування за втрату речі, належної кожному з них, а також як відшкодування завданої моральної шкод та страхові суми одержані за обов'язком або добровільним особистим страхуванням пунктах 4 і 5.
1.3. Укладення подружжям угод щодо
їх спільного і роздільного майна
Відповідно до ст. 22 КпШС України кожен з подружжя має рівні права володіння. Користування і розпорядження спільним майном. Чинне сімейне законодавство не містить положень, які б визначали конкретні засоби захисту від порушень права спільної власності одним з подружжя третіми особами. Тому очевидно ця проблема має вирішуватися за
Loading...

 
 

Цікаве