WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Законний правовий режим майна подружжя. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом - Курсова робота

Законний правовий режим майна подружжя. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом - Курсова робота


Курсова робота
Законний правовий режим майна подружжя. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом
ЗМІСТ
І Вступ..........................................................................................................3
Розділ 1. Законний правовий режим майна подружжя................................4
1.1. Право подружжя на спільне майно..................................................4
1.2. Роздільна власність подружжя........................................................10
1.3. Укладення подружжям угод щодо їх спільного і роздільного майна............................................................................................................12
1.4. Поділ майна подружжя.....................................................................14
Розділ 2. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом (договірний правовий режим майна подружжя)...........................................22
ІІ Висновок...................................................................................................26
Список літератури.......................................................................................27
ВСТУП
Нині в шлюбно-сімейному законодавстві України продовжують зберігатися норми про право спільної власності подружжя, сформовані ще в радянський період. При цьому значну їх частину закріплено в новому цивільному та сімейному законодавстві.
Звичайно, що на сучасному законодавстві про майнові відносини між подружжям не могли не позначитися досвід та досягнення світової юриспруденції. Загальновідома роль римського приватного права у становленні правових систем усіх країнах світу. Однак, заради справедливості слід зазначити, що право Стародавнього Риму і Стародавньої Греції не давало перевагу регулюванню особистих, а не майнових між подружжям, зокрема утриманню чоловіком дружини, укладенню угод дарування. Тому можна констатувати, що правове врегулювання майнових відносин між подружжям, порівняно з іншими інститутами, відбулося з певним запізненням. Україна протягом багатьох століть була залежною і економічно і політично від Росії. Відповідно і правова система України була багато в чому підпорядкована правовій системі Росії, яка мала свою певну історію. Нормативне врегулювання майнових відносин подружжя набуло юридичної визначеності лише у ХVІІІ ст., а до цього дружина була повністю підвладна чоловіку і не мала особистої і майнової самостійності. І лише у Зводі законів Російської імперії був закріплений принцип роздільності майна подружжя. Придане дружини, майно, придбане нею за угодами на своє ім'я, в порядку спадкування визнавалося її роздільною власністю. Водночас спільно створене в період шлюбу подружжям майно за умов надання відповідних доказів могло бути їх спільною власністю.
РОЗДІЛ І. ЗАКОННИЙ ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ.
1.1. Право подружжя на спільне майно.
Як уже зазначалося у разі відсутності між подружжям шлюбного контракту, правовий режим їх майна визначається відповідно до положень сімейного законодавства, які мають імперативний характер, тобто подружжя не може односторонньо змінювати встановлений законом правовий режим на власний розсуд. Однак подружжя не розбавлені права вчиняти будь-які дії щодо придбаного в період шлюбу майна, в тому числі поділити його у будь-яких частках між собою. В іншому разі мало б місце обмеження прав подружжя у здійсненні ними прав співвласників.
Головним принципом прав подружжя на майно є принцип спільності всього того майна (за винятками, прямо встановленими законом), яке набувається ними за час шлюбу. Відповідно до ч.1 ст. 22 КпШС України 1969 р., майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. При цьому згідно з ч.2 ст. 22 цього кодексу подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. Така норма з юридичної точки зору фактично утверджує презумпцію належності подружжю на праві спільної сумісної власності всього майна, що набувається ними в період шлюбу. Існування такої презумпції має не лише теоретичне, а й практичне значення, адже вона полегшує суду завдання визначити правову долю майна, особливо в тих випадках, коли подружжя шлюбним договором не встановлюють особливий правовий режим придбаного в період шлюбу майна.
У новому Сімейному Кодексі України збережено презумпцію спільності майна, але закладено дещо інший підхід до співвідношення спільної та роздільної власності. Так, якщо в КПРС України врегулювання майнових відносин розпочинається зі статті про спільну сумісну власність, то в СК навпаки - зі статті про особисте майно подружжя. Іншими словами, з прийняттям нового СК України право спільної сумісної власності начебто втрачає домінуюче значення в системі майнових відносин між подружжям на майно є, в першу чергу, його спільність, а не роздільність (такий же підхід було закладено і в проект ЦК України).
У СК України загалом збережено принципові положення ст. 22 КпШС України 1969р., але в одній нормі та з деякими редакційними особливостями. Так, відповідно до ст. 60 СК України "майно, набуте подружжям, за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку".
Така законодавча правонаступність очевидно зумовлена наявністю позитивного досвіду у застосуванні наведеного положення. Однак, на наш погляд, ще існують можливості вдосконалення досліджуваних положено про спільну власність подружжя.
Так, в них безпосередньо не роз'яснюється зміст поняття, майно, нажите подружжям за час шлюбу". Цілком зрозуміло, що не може вважатися таким майно, що було придбане кожним з них до шлюбу та після шлюбу. Однак певні труднощі може викликати тлумачення термінів "нажите", "набуте". Ці терміни у юридичній практиці трапляються досить рідко, оскільки несуть швидше побутове, а не правове змістовне навантаження. Термін "набуте майно" також не визначає конкретних підстав набуття подружжям майна у спільну власність. Одним словом, значення термінів "нажите", "набуте" майно не має поки що свого однозначного тлумачення. Така неоднозначність у розмінні цих термінів не сприяє застосуванню правових норм у практиці. Тому в новому СК України бажано було б розкрити зміст поняття "набуте майно", що чіткіше відтворюватиме юридичну сутність правовідносин, які забезпечують виникнення у подружжя права спільної сумісної власності. На наш погляд, спільною власністю подружжя можна визнавати те майно, яка нажите чи набуте ними шляхом
Loading...

 
 

Цікаве