WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та види джерел цивільного права - Реферат

Поняття та види джерел цивільного права - Реферат

щодо реалізації в м. Києві молодіжної житлової політики" визначається порядок створення молодіжних житлово-будівельних кооперативів, умови укладання кредитних угод про інвестування у житлове будівництво. В межах адміністративного району це роз-порядження є обов'язковим для виконання.
До нормативних актів цивільного законодавства відносяться також затверджені відповідними державними органами управління примірні статути кооперативних та інших громадських організацій.
Нормативні акти Союзу РСР та Української РСР. У відповідності з Законом України від 12 вересня 1991 р. "Про правонаступництво України" і Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової діє на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою УРСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України, а акти законо-давства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, діють на території республіки до прийняття відповідних актів законодавства України за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України2.
В числі цих актів великий масив складають гццза-конні нормативні акти. Серед них: "Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення" і "Положення про поставку товарів народного споживання" (затверджені Радою Міністрів СРСР і чинні з 1 серпня 1988 р.); "Правила про договори підряду на капітальне будівництво" (затверджені РМ СРСР 26 грудня 1986 р.); "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів на-родного споживання за кількістю" (затверджена Державним арбітражем СРСР 15 червня 1965 р.); "Примірний статут житлово-будівельного кооперативу" (затверджений постановою РМ УРСР ЗО квітня 1985 р.).
Норми міжнародного права і міжнародні договори. Законом України від 11 грудня 1991 р. "Про дію міжнародних договорів на території України" встановлено, що "укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства". Коли такий порядок не встановлено, пріоритет, згідно з нормами міжнародного права, мають норми міжнародних договорів.
Це положення прямо підкреслено в ст. 4 Закону України "Про підприємства в Україні": "Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою встановлені інші правила, ніж ті, що містять законодавство про підприємства, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди".
В проекті нового ЦК України передбачається, що цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм ділового обігу, тобто правилом поведінки, яке не передбачене актами законодавства, але є усталеним, таким, що широко застосовується у пбвній сфері підприємництва і не суперечить цивільному законодавству або договору. З певним застереженням можна вести мову про використання звичаєвих правил вже сьогодні. Так, ст. 149 Кодексу торговельного мореплавства України передбачає, що за відсутності угоди сторін щодо тривалості часу вантажних робіт, розміру плати перевізнику за простій, розмір винагороди за дострокове закінчення розвантаження визначається відповідно до термінів і ставок, прийнятих у відповідному порту.
Крім вертикальної системи зв'язку нормативних актів (тобто класифікації нормативних актів за їх юридичного силою) цивільне законодавство має і так звану горизонтальну систему. Принципом ЇЇ побудови є виокремлення і групування, актів щодо того чи іншого предмета регулювання (відносини по передачі майна у власність, тимчасове користування, по наданню послуг, виконанню робіт тощо).
За цією ознакою можна виділити такі складові частини цивільного законодавства, як транспортне законодавство, законодавство страхове, торговельне, будівельне, орендне, про інтелектуальну власність та ін.
Так, транспортне законодавство, як сукупність нормативних актів, визначає основні правові, економічні і організаційні засади діяльності транспорту, правовий статус транспортних організацій, їх взаємовідносини з клієнтурою, умови перевезення, організацію безпеки руху на транспорті тощо. Серед нормативних актів цієї категорії можна назвати: "Повітряний кодекс України"
(1993); "Кодекс торговельного мореплавства України"
(1994); закони України "Про транспорт" (1994), "Про залізничний транспорт" (1996), а також - "Статут автомобільного транспорту" (1969); "Статут залізниць" (1998). На кожному виді транспорту діють окремі правила перевезення. Оновлюючи транспортне законодавство, Кабінет Міністрів України затвердив "Правила надання послуг пасажирам автомобільного транспорту" (18 лютого 1997 р.), "Порядок обслуговування громадян залізничним транспортом" (19 березня 1997 р.), а Міністерство транспорту України "Правила перевозок вантажів автомобільним транспортом" (14 жовтня 1997 р.), "Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом" (21 січня 1998 р.),
Страхове законодавство регулює відносини між страховиками (страховими компаніями) і страхувальниками щодо захисту майнових прав і інтересів громадян та юридичних осіб у випадку настання певних подій. Серед основних нормативних актів цієї категорії назвемо: Закон України "Про страхування" (1996); "Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті" (14 серпня 1996 р.); "Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" (28 вересня 1996 р.); "Положення про порядок проведення діяльності страховими посередниками" (18 грудня 1996 р.); "Положення про порядок і умови проведення обов'язкового авіаційного страхування" (13 липня 1998 р.); окремі положення про порядок і умови державного обов'язкового страхування - військовослужбовців, працівників МВС, прокуратури, судців, митників, депутатів та ін.
Торговельне законодавство. Окрім Закону України "Про захист прав споживачів" (1991 р.), згадаємо також: "Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення" (8 лютого 1995 р.); "Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами" (13 березня 1995 р.); "Правила продажу непродовольчих товарів" (27 травня 1996 р.); "Правила продажу продовольчих товарів" (28 грудня 1994 р.); "Правила торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами" (8 грудня 1995 р.); "Правила торгівлі на ринках" (12 березня 1996 р.); "Правила торгівлі у розстрочку" (1 липня 1998 р.); окремі правила роздрібної торгівлі: алкогольними напоями, примірниками аудіові-зуальних творів,нафтопродуктами та ін.
Законодавство про інтелектуальну власність. До цієї групи відносяться Закони України: "Про авторське право і суміжні права" (23 грудня 1993 р.); "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (15 грудня 1993 р.); "Про охорону прав на промислові зразки" (15 грудня 1993 р.); "Про охорону прав на сорти рослин" (21 квітня 1993 р.); "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; "Правила складання і подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель" (17 грудня 1994 р.) та ін.
Відповідні нормативні акти складають зміст будівельного законодавства, законодавства про оренду, банківського та ін.
Loading...

 
 

Цікаве