WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Принципи однакового ставлення та заборона дискримінації за ознакою статі в галузі праці - Реферат

Принципи однакового ставлення та заборона дискримінації за ознакою статі в галузі праці - Реферат

порушення права. Інші органи ООН застосовують таку ж формулу.
Закон про рівність не містить дефініцій прямої та непрямої дискримінацій, хоча для забезпечення ефективного застосування на практиці міжнародного законодавства та законодавства України було б доцільно внести такі визначення до цього Закону.
2. Переслідування (домагання)
як форма дискримінації за ознакою статі
Працівники, переважно жінки, на робочому місці часто зазнають переслідувань з боку працедавців або інших осіб, найчастіше тих, кому вони підпорядковані, через те, що вони належать до певної статі. У зв'язку з цим міжнародне та європейське право використовують поняття переслідування (домагання) (harassment).
Згідно з визначенням, поданим у Директиві ЄС про рівне ставлення, переслідування (домагання) - це "небажана поведінка, яка стосується статі особи і виникає з метою чи має наслідком зачепити або принизити гідність особи, або створити загрозливе, вороже, принизливе, образливе середовище".
Переслідування (домагання) на робочому місці можуть полягати у небажаних коментарях стосовно зовнішнього вигляду, одягу чи особистих характеристик особи, ворожій поведінці, спрямованій на її ізоляцію, необґрунтованій критиці тощо.
Така поведінка може бути принизливою і загрожувати здоров'ю та безпеці працівника. Вона набуває характеру дискримінації у тому випадку, якщо в особи є розумні підстави вважати, що заперечення з її боку поставлять її в несприятливе становище щодо її роботи, зокрема в ситуації, коли йдеться про прийняття на роботу чи просування по службі, чи якщо воно викликає виникнення неприязної атмосфери на робочому місці.
Під час фокус-групового дослідження жінки неодноразово повідомляли про таке ставлення до них з боку керівників чи колег. Як правило, зауваження та натяки, що таке ставлення для них (жінок) не є прийнятним, нічого не давали і нерідко закінчувалися звільненням дискримінованої особи, через неможливість знайти інші способи виходу із ситуації. За результатами дослідження, 24,0% опитаних зазнають брутального ставлення і приниження з боку керівництва, про це повідомили 26,5% жінок та 20,8% чоловіків.
Прикладом таких переслідувань може бути ситуація, коли ставлення до жінки-працівниці змінюється після того, як керівництво дізнається про її вагітність. Переслідування вагітних жінок та примушування їх до звільнення "за власним бажанням" є дуже поширеним. Про це свідчать, зокрема, результати досліджень: 3,8% опитаних жінок зіткнулися з цим особисто, ще 25,2% повідомили, що їхні знайомі чи співробітники зіткнулися із примушуванням до звільнення через вагітність. Крім того, впродовж року ми надали 42 консультації стосовно такої ситуації, що становить 13,9% від загальної кількості консультацій, а також 41 консультацію щодо відмови працедавця оплатити відпустку через вагітність і пологи (13,5%). Причому, як ми виявили, досить часто керівники ідуть на такі кроки через правову необізнаність, зокрема про те, що кошти на виплату лікарняних по вагітності та пологах виплачуються із Фонду соціального страхування.
Наші спостереження підтверджують також, що у суто чоловічих колективах роль жінок зводиться до "пом'якшення" взаємодій між чоловіками. Жінки тут виконують так звану "супроводжувальну роботу" (забезпечують те, щоб у чоловіків у їхній діяльності йшло все гладко) - секретарки, бухгалтери, прибиральниці. Тобто вони також ніби "повинні" запобігти виникненню непорозумінь у чоловічих взаємодіях і гарантувати їхній недвозначно гетеросексуальний характер.
Законодавство України не містить поняття "домагання (переслідування) на робочому місці".
3. Сексуальні домагання як форма дискримінації за ознакою статі
Серед форм переслідувань (домагань) існують сексуальні домагання (sexual harassment).
Сексуальні домагання мають місце, "коли будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуальної природи виникає з метою принизити гідність особи, зокрема коли створюється загрозливе, вороже, принизливе, образливе середовище" [12].
Сексуальні домагання можуть здійснюватися у вербальній чи невербальній формі. Це, зокрема, такі види небажаної сексуальної поведінки, як дотики та інші фізичні контакти, репліки із сексуальним підтекстом, жарти та натяки сексуального характеру, а також нав'язливі компліменти, показ порнографічних матеріалів та інші дії з сексуальним забарвленням.
Значного розвитку правовий інститут "сексуальних домагань" здобув у праві Сполучених Штатів Америки. Ще у 1980 році Комісія з питань рівних можливостей у зайнятості [13] видала керівні вказівки, де оголосила сексуальні домагання формою дискримінації за ознакою статі. Відповідно до цих керівних вказівок, небажані загравання сексуального характеру, вимоги сексуальних послуг та інша словесна чи фізична поведінка сексуального характеру є домаганнями, якщо: 1) підкорення такій поведінці стає умовою надання роботи у прямій формі чи опосередковано; 2) підкорення такій поведінці або її відхилення особою використовується як основа для прийняття рішення щодо роботи такої особи; 3) така поведінка має метою чи наслідком невиправдане втручання у виконання працівником своєї роботи або створення загрозливого, ворожого чи образливого середовища на місці роботи [14]. Поведінка, яка відповідає умовам, зазначеним у пунктах 1 та 2, вважається сексуальними домаганнями типу "послуга за послугу" (qui-pro-quo), а та, яка відповідає пункту 3 - типу створення ворожого (або образливого) робочого оточення. Причому, сексуальне домагання типу створення ворожого середовища може не мати чисто сексуального характеру, середовище може мати негативне спрямування проти статі без ознак сексуальності у поведінці.
Директива ЄС про рівне ставлення не лише забороняє переслідування (домагання), зокрема сексуальні домагання на робочому місці як дискримінацію за ознакою статі, а й зобов'язує держави-учасниці вживати заходів для їх запобігання, зокрема на рівні національного законодавства.
Позицію МОП із цього питання висвітлює резолюція 1985 року, у якій міститься поняття статевого домагання як небажаної статевої уваги, що виявляється в образливих зауваженнях, брутальних жартах, недоречних коментарях з приводу одягу, зовнішнього вигляду певної особи, її сімейного стану, поблажливого або патерналістського ставлення, що принижує людську гідність тощо, якщо вони дають підставу цій особі вважати, що від її відповідного поводження залежать умови найму.
Сексуальні домагання є поширеною проблемою утрудових відносинах в Україні, що підтверджують результати проведеного дослідження. Як стверджували учасники фокус-групового дослідження, практика сексуальних домагань була досить розвинута ще за радянських часів, і як соціальне нездорове явище дісталася нам у спадок. Тому це досить складна проблема, що має глибоке коріння, яке до того ж базується на культурних особливостях попередніх десятиліть.
Учасниця фокус-групового дослідження (28 років):
"У нас чоловіки вважають за потрібне підійти, десь погладити, руку покласти, але вони вважають, що це вони нам так приділяють увагу, що аж не зручно їм зауваження робити. Я спочатку робила їм зауваження, а вони сміялися і не розуміли мене. Спочатку це зачіпало, а
Loading...

 
 

Цікаве